ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2006 р. | Справа № 1/118-2055 |
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Левандовського Ю.Я.
при секретарі судового засідання Крушельницькому В.З.
Розглянув справу
за позовом: Єпархіального управління Бучацької єпархії Української греко–католицької церкви, м. Чортків Тернопільської області
до відповідача: Тернопільської обласної державної адміністрації, м.Тернопіль, вул.Грушевського,8
Третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління аналітики та прогнозування внутрішньої політики Тернопільської обласної державної адміністрації, м.Тернопіль, вул.Грушевського,8.
Третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Релігійна громада Української Греко-Католицької церкви храму Вознесіння Господнього міста Чорткова, м.Чортків, вул.Залізнична,83
про визнати незаконним та скасування п.2.5. розпорядження №535 „Про повернення, передачу у власність та в користування культових споруд і майна релігійним організаціям”
За участю представників сторін:
позивача: Дручек М.С. –представник; Дутка І.І. –представник; Дручек В.С. - представник
відповідача: не з’явилися
третьої особи-1: не з’явилися
третьої особи-2: Личак Б.П.
Суть справи: Єпархіальне управління Бучацької єпархії Української греко –католицької церкви, м.Чортків звернулось до господарського суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації, м.Тернопіль, про визнати незаконним та скасування п.2.5. розпорядження №535 „Про повернення, передачу у власність та в користування культових споруд і майна релігійним організаціям”
Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовує відсутністю компетенції виконуючого обов’язки Представника Президента України Б.Андрушківа 17.12.1993р. щодо підписання розпорядження №535 „Про повернення, передачу у власність та в користування культових споруд і майна релігійним організаціям”.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник у судових засідання проти заявлених позовних вимог заперечує з наступних підстав: відповідно до ст.13 Закону України „Про Представника Президента України” –правовий статус місцевої державної адміністрації визначається Конституцією України, згаданим Законом та Положенням, яке затверджується Президентом України. Абзацом 2 п.9 Положення „Про місцеву державну адміністрацію”, затвердженого Указом президента України від 24 липня 1992 року №394 передбачено, що „Перший заступник глави обласної... державної адміністрації у разі відсутності глави місцевої державної адміністрації виконує його обов’язки”. В зв’язку з хворобою Представника Президента України в Тернопільській області Р.Гром”яка, виконання обов’язків глави обласної державної адміністрації з 14 грудня 1993 року покладено на першого заступника глави облдержадміністрації Б.Андрушківа (розпорядження Представника Президента України від 13 грудня 1993 року №527.) За таких обставин, перший заступник глави обласної державної адміністрації Б.Андрушків, він же виконуючий обов’язки глави облдержадміністрації, на час підписання розпорядження Представника Президента України в області від 17 грудня 1993 року №535, був наділений цивільною правоздатністю відносно повноважень глави адміністрації.
В судовому засіданні 23 серпня 2006 року заслухано показання свідка - першого заступника глави Тернопільської обласної державної адміністрації Андрушківа Б.М. виконуючого обов’язки глави Тернопільської обласної державної адміністрації в 1993-1994р.р.
В судових засіданнях представникам сторін та третіх осіб роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. 49, 51, 53, 54, 59 КАС України.
Під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” (диск СІС 0133650).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб та показання свідка, судом встановив наступне:
11 червня 1993 року Міністерство оборони України передало монастир сестер Кармеліток - греко-католицькій громаді м.Чорткова про, що свідчить лист Управління економіки та планування будівельно –квартирних органів від 11.06.1993 р. №142/1/349.
Відповідно до Адміністративного Кодексу Української РСР все майно церковних і релігійних громад в Україні було визнано державною власністю, тому держава в особі органів передбачених ст.17 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”, є належним власником культових будівель і майна. Тільки державні органи мають право володіти, користуватися і розпоряджатися цими будівлями і майном, а також вчиняти щодо цих об’єктів будь-які дії, що не суперечать Закону (Закон України „Про власність”).
За таких обставин Міністерство оборони України повинно було повернути монастир сестер Кармеліток відповідному державному органу –обласній державній адміністрації, тобто належному власнику, а не передавати греко-католицькій громаді м.Чорткова.
Керуючись ст. 17 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” та Указом Президента України від 04 березня 1992 року № 125 „Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна ” 17 грудня 1993 року Представник Президента України в Тернопільській області прийняв розпорядження №535 „Про повернення, передачу у власність та в користування культових споруд і майна релігійним організаціям”, яким повернуто у власність культові будівлі і майно, яке в них знаходиться, релігійним громадам, а саме п.2.5 Чортківського району: УГКЦ м.Чорткова приміщення монастиря сестер „Кармеліток”.
Згаданим вище розпорядженням релігійній громаді УГКЦ м.Чорткова передано приміщення монастиря, відповідно до Державних будівельних норм, затверджених Наказом Держбуду України 20.01.2004 року №8, до споруд культового призначення належать парафіяльні храми, молитовні доми, каплиці християнських конфесій, а також об’єкти сокрального призначення (мечеті, синагоги, тощо) інших релігійних об’єднань. Поняття приміщення вміщує в себе простір, обмежений з усіх сторін захисними конструкціями: стінами(у тому числі з вікнами і дверима) зі стелею (перекриттям) і підлогою, а монастирем називається чернечий дім в якому, члени прямують до євангельської досконалості, дотримуючись правил і традицій монашого життя. Тлумачення слова монастир дає ї атеїстичний словник монастир –община монахів, які разом проживають у відповідності до певних правил і норм, передбачених церквою. Монастирем також називається і сукупність будівель призначених для богослужінь та проживання, а також господарські будівлі призначені для використання монашою общиною.
Таким чином приміщення монастиря не відноситься до споруд культового призначення, а від так не могло бути передано у власність УГКЦ м.Чорткова для проведення богослужінь і різних релігійних обрядів.
Законом України „Про свободу совісті та релігійні організації” ст.17 визначено, що культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціям на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішенням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а республіці Крим –Уряду Республіки Крим.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із листа Управління у справах релігій - статуту релігійної громади Української греко-католицької церкви м.Чорткова за період з квітня 1991 року по квітень 2004 року зареєстровано не було.
Відповідно до ст.13 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” релігійна організація визначається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту.
Тобто, на момент прийняття розпорядження про передачу у власність приміщення монастиря сестер „Кармеліток” юридичної особи такої, як Релігійна громада Української греко-католицької церкви м.Чорткова не існувало, даний факт також підтверджується і довідкою Тернопільського обласного управління статистики від 14.05.2004 року.
Як вбачається із приписів ст.17 Закону України вищезгаданого Закону передача релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування відбувається за письмовим клопотанням релігійних громад до державного органу, яке в свою чергу розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, щодо звернення з відповідним клопотанням до обласної державної адміністрації жодної з релігійних громад –юридичних осіб м.Чорткова, статути, яких зареєстровані відповідним органом.
Натомість в матеріалах справи є звернення декана Чортківського греко-католицького деканату о. Г. В. Канака до уповноваженого Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України в Тернопільській області Сливки П.В., про передачу монастиря в користування релігійній громаді греко-католицької церкви, так як вона проводить свої богослужіння біля старенької дерев’яної церкви.
Як встановлено в судових засіданнях та сторонами не подано жодного доказу протилежного, Декан Чортківського греко-католицького деканату о. Г. В. Канак не був наділений відповідними повноваженнями для звернення до державного органу про передачу монастиря в користування релігійній громаді греко-католицької церкви, так як не мав статусу юридичної особи та не був наділений ними і самою юридичною особою.
Свідок, показання, якого заслухано в судовому засіданні 23 серпня 2006 року, Андрушків Б.М., який на момент прийняття спірного розпорядження виконував обов’язки першого заступника глави обласної державної адміністрації, яким і підписано розпорядження №535 від 17 грудня 1993 року, вважає, що діяв в межах своїх повноважень та був наділений цивільною правоздатністю відносно повноважень глави адміністрації. Щодо інших обставин, які мали місце в грудні 1993 року нічого пригадати не може, оскільки пройшло 13 років після прийняття даного розпорядження.
Як зазначалося вище, 17 грудня 1993 року Представник Президента України в Тернопільській області видав розпорядження №535 „Про повернення, передачу у власність та в користування культових споруд і майна релігійним організаціям”, яке підписав в.о. глави обласної державної адміністрації Б.М.Андрушків.
Відповідно до Закону України „Про Представника Президента України” Представник Президента України є главою місцевої державної адміністрації на відповідній території.
Указом Президента України №181 від 23 березня 1992 року „Про Представника Президента України в Тернопільській області” Представником Президента України у Тернопільській області призначено Гром”яка Р.Т.
Згідно Положення „ Про місцеву державну адміністрацію” Перший заступник глави обласної, Київської та Севастопольської міської, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації у разі відсутності глави місцевої державної адміністрації виконує його обов’язки, передбачені Законом України „Про Представника Президента України”.
Розпорядженням Представника Президента України від 13 грудня 1993 року „Про виконання обов’язків глави обласної державної адміністрації” виконання обов’язків глави обласної державної адміністрації з 14 грудня 1993 року доручено першому заступнику глави облдержадміністрації з питань управління територією Андрушківу Б.М.
Відповідно до Закону України „Про Представника Президента України” представники Президента України в областях, містах Києві та Севастополі призначаються та звільняються з посади Президентом України та йому підпорядковуються.
Указом Президента України „Про Представника Президента України в Тернопільській області” від 20 січня 1994 року виконання обов’язків глави Тернопільської обласної державної адміністрації покладено на Андрушківа Б.М. –першого заступника глави Тернопільської обласної державної адміністрації.
За таких обставин, спірне розпорядження підписано особою, яка на момент його прийняття 17 грудня 1993 року не була наділена відповідними повноваженнями, оскільки 20 січня 1994 року Указом Президента України „Про Представника Президента України в Тернопільській області” виконання обов’язків глави Тернопільської обласної державної адміністрації покладено на Андрушківа Б.М. –першого заступника глави Тернопільської обласної державної адміністрації.
Крім того, Розпорядження № 535 від 17.12.1993 року і формально не відповідає вимогам Закону, а саме: загаданий правовий акт є Розпорядження Представника Президента України(верхнє поле –реквізити адресата), який приймається і відповідно підписується Представником Президента України, однак згадане розпорядження підписано В.О. глави обласної державної адміністрації, що суперечить одне одному.
Законом України „Про Представника Президента України” ст.10 передбачено, що Представник Президента України здійснює свої повноваження в межах законодавства одноособово, несе відповідальність за свої протиправні акти та дії.
Разом з тим і Глава місцевої державної адміністрації в межах повноважень та відповідно до законодавства одноосібно видає розпорядження, відповідно до Положення про місцеву державну адміністрацію.
Таким чином, розпорядження № 535 „Про повернення, передачу у власність та в користування культових споруд і майна релігійним організаціям” не відповідає вимогам законодавства як по суті так і по формі, та не може служити документом, що підтверджує передачу у власність приміщення монастиря сестер „Кармеліток” релігійним організаціям.
Підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства.
Також слід зазначити, що рішення №397 від 24.11.1993 року виконавчого комітету Чортківської міської ради народних депутатів „Про передачу монастиря греко-католицькій церкві” визнано незаконним та скасовано постановою господарського суду Тернопільської області від 28.04.2006 року, яка ніким не оскаржена, а від так є такою, що набрала законної сили
Таким чином, 24.11.1993 року монастир з усіма належними йому будівлями вибув із розпорядження держави, а від так відповідний державний орган приймавши розпорядження №535 „Про повернення, передачу у власність та в користування культових споруд і майна релігійним організаціям” від 17.12.1993 року не міг розпоряджатися майном зазначеним п.2.5 згаданого ненормативного акту.
Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на комплекс, колишній монастир сестер „Кармеліток” Тернопільська область Чортківський район м.Чортків вул.Монастирська, буд.1 за Єпархіальним управлінням Бучацької єпархії Української греко–католицької церкви, що підтверджується витягом №6888759 від 31.03.2005 року „Про реєстрацію права власності на нерухоме майно”, наявним в матеріалах справи.
На сьогоднішній день свідоцтво на право власності на комплекс, колишній монастир сестер Кармеліток ніким не скасовано, а тому Єпархіальне управління Бучацької єпархії Української греко –католицької церкви вправі звертатися до суду за захистом своїх прав.
Окрім цього Єпархіальним управлінням Бучацької єпархії Української греко–католицької церкви та Управлінням містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації укладено Охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини від 13 лютого 2004 року №7, щодо охорони Правого крила Монастиря ордену Кармелітів сестер Шариток, 1686 року пам’ятки архітектури місцевого значення, згідно якого на позивача покладено ряд обов’язків, щодо використання та зберігання пам’ятки архітектури.
Щодо тверджень представника третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійної громади Української Греко-Католицької церкви храму Вознесіння Господнього міста Чорткова про те, що господарським судом м.Києва вже розглядалася справа, з тим же предметом спору, то господарський суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, так як в матеріалах справи є постанова господарського суду м.Києва від 20.01.2006 року за позовом Релігійної громади Української Греко-Католицької церкви храму Вознесіння Господнього міста Чорткова до Єпархіального управління Бучацької єпархії Української греко–католицької церкви; Тернопільської обласної державної адміністрації; Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації та третіх осіб Чортківського міської ради; Релігійної громади УГКЦ Непорочного зачаття; Благодійної служби милосердя „Карітас” предметом позову якої є визнання недійсним розпорядження №63 „Про передачу правого крила комплексу споруд колишнього монастиря сестер Кармеліток в м.Чорткові”. А відповідність чи не відповідність розпорядження Представника Президента України №535 „Про повернення, передачу у власність та в користування культових споруд і майна релігійним організаціям” від 17.12.1993р. нормам чинного законодавства не було предметом спору у справі господарського суду м.Києва.
Незалежно від дати прийняття акта ненормативного характеру, сторона яка вважає, що її права порушено може звернутися до суду з позовом про визнання недійсним акта ненормативного характеру з підстав, зазначених у законодавстві. (Рішення Конституційного суду України від 02 липня 2002 року).
На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про свободу совісті та релігійні організації”, Положенням „Про порядок передачі об’єктів права державної власності”, ст.ст.7, 71, 86, 94, 98, 138, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати п.2.5 Розпорядження №535 „Про повернення, передачу у власність та в користування культових споруд і майна релігійним організаціям”
3. Повернути в державну власність комплекс споруд монастиря сестер „Кармеліток”, який розташований в м.Чортків, вул.Монастирська,1.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі “22” вересня 2006 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя Ю.Я. Левандовський