Справа № 1-6/2008 року.

                                                                     В  И  Р  О  К

                                                  І  М  Е  Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И

­­­09 січня 2008 року                                                                                           селище Компаніївка

            Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

            головуючого судді - Мумигі І.М.

            при секретарі - Степанової Л.Г. 

            за участі потерпілої - ОСОБА_1

            захисника - адвоката - ОСОБА_2

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Живанівка, Компаніївського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, працюючого в ВСК „Колос” механізатором, мешкаючого АДРЕСА_1, не судимого, -   

у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України ,-

                                                     В С Т А Н О В И В :

            Підсудний ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров”я, за наступних обставин.

            29.08.2007 року приблизно о 20.00 годині ОСОБА_3, перебуваючи біля домоволодіння потерпілої ОСОБА_1  АДРЕСА_2 під час сварки, на грунті неприязнених відносин та маючи намір на спричинення їй тілесних ушкоджень, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, кинув в ОСОБА_1 камінь, в наслідок чого спричинив тілесне ушкодження потерпілій у вигляді рани на лівій щоці, котре згідно висновку медичної експертизи №199 від 30.08.2007 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я.

            Підсудний ОСОБА_3 заперечив факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, цивільний позов не визнав та пояснив, що 29.08.2007 року приблизно о 20.00 годині його дружина ОСОБА_4 пішла до подвір”я ОСОБА_1 і сказала їй, щоб вона прив”язала свою собаку, бо та покусала їхню курицю. Він, оскільки почув, як чоловік потерпілої ОСОБА_5 почав нецензурно ображати його дружину, то підійшов до двору ОСОБА_5, щоб з”ясувати за що той ображає його дружину. Після чого ОСОБА_5 почав і його нецензурно ображати. Камінь на потерпілу він не кидав.

Вчинення підсудним злочину, доведено показаннями потерпілої, свідків та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, котрі в сукупності та логічному поєднанні вказують на те, що мало місце вчинення злочину, передбаченого  ст. 125 ч.2 КК України та що цей злочин скоїв  ОСОБА_3

            Так, потерпіла ОСОБА_1 в своїх показаннях суду показала, що 29.08.2007 року близько о 20.00 годині до неї підійшла ОСОБА_4 і почала висловлювати претензії з приводу її домашнього собаки, який нібито когось покусав, на прохання показати кого саме покусав собака, ОСОБА_4 нічого не пояснила, продовжуючи при цьому кричати на неї. В цей час підійшов підсудний ОСОБА_3 і також почав говорити  про собаку, ОСОБА_1 відповіла, що собака належним чином прив”язаний, після чого ОСОБА_3 замахнувся і кинув камінь їй в обличчя. Своїми діями ОСОБА_3  наніс їй легкі тілесні ушкодження що спричинили короткочасний розлад здоров”я. Спричинення моральної шкоди обґрунтувала виникненням стресової ситуації, що погіршило стан здоров”я.      

            Свідок ОСОБА_5, даючи показання суду, зазначив, що 29.08.2007 року приблизно о 20.00 годині він почув, як його сусідка ОСОБА_4, яка була в нетверезому стані, кричала про те, що нібито його собака когось покусала. Він їй відповів, що його собака нікого не кусала і запропонував їй піти додому. Після того, як ОСОБА_4 пішла додому, до забору його домоволодіння підбіг підсудний ОСОБА_3 прицілився і кинув камінь в обличчя його жінці ОСОБА_1, після чого ОСОБА_3 побіг до себе додому.

            Допитані, як свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали, що літом 2007 року, точної дати не пам”ятають, вони приїхали до доньки ОСОБА_4 і бачили як собака потерпілої вскочила до них в подвір”я з пір”ям в зубах. Після цього донька з дитиною пішла до сусідів і стала їм говорити за собаку. Потім вийшов зять ОСОБА_3 Вони нікого не чіпали, з двору не виходили, ніяких тілесних ушкоджень не наносили, тільки сварилися за собаку.

            Свідок ОСОБА_8 показала, що в той день 29.08.2007 року вона чула як у подвір”ї потерпілої розмовляли на підвищених тонах, бачила собаку ОСОБА_5, яка вибігла з городу подружжя ОСОБА_3, в зубах у неї було пір”я. ОСОБА_3 і ОСОБА_5 стали між собою сваритися. Вона не бачила щоб підсудний кидав камінь.

            Свідок ОСОБА_4 показала, що 29.08.2007 року приблизно о 20.00 годині вона підійшла до двору ОСОБА_1 сказати їй, щоб вона прив”язала свою собаку бо та покусала їхню курку. Під час їхньої розмови вийшов з будинку ОСОБА_5 і почав нецензурно її ображати, після чого вона пішла до свого домоволодіння.

            В своїх показаннях свідок ОСОБА_9 зазначила, що вона проживає в одному домоволодінні разом з потерпілою та її чоловіком. В той день вона була на дворі і бачила, як з відстані двох, трьох метрів підсудний кинув камінь в обличчя ОСОБА_1 і воно потім все було в крові.

            Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 29.08.2007 року ввечері, близько о 20.30 годині йому на мобільний зателефонувала мати і попрохала приїхати. Коли він приїхав то побачив у матері на лівій щоці рану, обличчя було в крові. Мати весь час плакала, була дуже засмучена. З її слів він зрозумів, що сусіди ОСОБА_3, будучи в нетверезому стані, бо щось святкували, сварилися з ними, нецензурно виражалися, а потім ОСОБА_3 кинув із за забору камінь і поцілив їй в обличчя. Він відвіз матір в міліцію, а потім додому. Через деякий час йому подзвонила фельдшер і сказала, що мати дуже погано себе почуває і він викликав швидку допомогу. На наступний день він відвозив матір на експертизу в м. Бобринець.

            Свідок ОСОБА_11 фельдшер Компаніївської районної лікарні Кіровоградської області в судовому засіданні підтвердив, що дійсно 29.08.2007 року о 23.50 був виклик на медичну швидку допомогу за адресою де проживає потерпіла. ОСОБА_1 скаржилась на головну біль, нудоту та запаморочення. При обстеженні було встановлено підвищення артеріального тиску внаслідок нервового стресу, на лівій щоці рана. Як пояснила ОСОБА_1 вона сварилася з сусідом і він її вдарив каменем в обличчя. За три роки, що він працює, потерпіла перший раз звернулася за медичною допомогою.

            Свідок ОСОБА_12, слідчий Компаніївського РВ УМВС України в Кіровоградській області, зазначив, що ОСОБА_3 при проведенні перевірки по заяві ОСОБА_1 пояснив, що він під час їхньої сварки з ОСОБА_5 кинув камінням по собаці ОСОБА_5, яку вони виганяли зі свого двору і яка розірвала їх курку. Про те, що ОСОБА_3 кидав камінням по собаці підтвердила і ОСОБА_13. Пояснення знаходяться в відмовному матеріалі. Ним не було установлено спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 за інших обставин ніж викладених в матеріалах перевірки стосовно заяви ОСОБА_1

            Свідок ОСОБА_14 пояснила, що в той день вона була в лікарні і нічого не бачила, але зі слів сусідів знає, що собака ОСОБА_5 порвала курей у ОСОБА_3 і був скандал. На другий чи третій день після цього вона бачила, як син віз матір ОСОБА_1 автомобілем і на обличчі у неї була медична наклейка.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 199 від 30 серпня 2007 року, підсудний спричинив потерпілій таке тілесне ушкодження: рану на лівій щоці, котре відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров”я.

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 264 від 23 листопада 2007 року, тілесні ушкодження у потерпілої могли виникнути за тих обставин, що вказані в матеріалах справи, а саме показах потерпілої.

Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги за № 217 від 29.08.2007 року АДРЕСА_2  ОСОБА_1 надано медичну допомогу внаслідок перенесеного нервового стресу та підвищення артеріального тиску.

Суд оцінює пояснення підсудного в частині заперечення факту умисного нанесення тілесного ушкодження потерпілій, як намагання уникнути відповідальності, оскільки його пояснення не узгоджуються з сукупністю показань свідків та висновками судово-медичного дослідження та експертизи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, який кваліфікується як умисне легке тілесне ушкодження, з короткочасним розладом здоров”я доведена.

            До початку судового слідства потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у сумі 2 000 грн. та витрат по оплаті правової допомоги в сумі 70 грн., котрий нею підтриманий в судовому засіданні.

Суд вважає, що позовна вимога про стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню повністю, а про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, оскільки при визначенні розміру спричиненої моральної шкоди суд враховує у сукупності, ступінь моральних страждань потерпілої, матеріальний стан підсудного, котрий має на утриманні двох малолітніх дітей. А тому, керуючись принципом справедливості та розумності, дійшов висновку, що потерпілій спричинена моральна шкода на суму 500 грн.

При призначені покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та інші обставини, за яких скоєний злочин.

Підсудний вчинив навмисний злочин, який класифікується, як злочин невеликої тяжкості.

            За місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи в виробничо-сільськогосподарському кооперативі „Колос” Компаніївського району Кіровоградської області підсудний характеризується негативно, раніше не судимий.

            Згідно довідки Компаніївської селищної ради Кіровоградської області за № 2725 від 18.09.2007 року до складу сім”ї підсудного ОСОБА_3 входить дружина і двоє малолітніх доньок.

Судом не встановлено обставин, які, згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудного.

Судом не встановлено обставин, які, згідно ст. 66 КК України, пом'якшують покарання підсудного.

            На підставі викладеного, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 йому має бути призначене покарання у вигляді виправних робіт.

Керуючись ст.ст. 321-324, 333-335 КПК України,  суд, 

                                                       З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ст.125 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) місяців виправних робіт за місцем роботи засудженого з відрахуванням 10 відсотків заробітку щомісяця на користь держави.

            Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі  500 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 70 грн.

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя _____________________ І.М. Мумига