Справа № 2а/2570/3299/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
16.06.2011 року ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пирковського Ю.Ф. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2010 року ВП № 22522118 протиправними, скасування постанови державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пирковського Ю.Ф. про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2010 року ВП № 22522118 та зобов’язання державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пирковського Ю.Ф. надати довідку про відсутність заборгованості у справах про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач 03.06.2011 року з метою зняття транспортного засобу з реєстраційного обліку по м. Чернігову звернувся до міжрайонного регістраційно-екзаменаційного відділу Державної автомобільної інспекції м. Чернігова. Інспектор даного відділу зобов’язав позивача надати довідку з виконавчої служби за місцем проживання про відсутність боргу у справах про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху. Того ж дня, позивач звернувся з заявою до державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пирковського Ю.Ф. щодо видачі довідки про відсутність заборгованості у справах про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху. Однак, державним виконавцем було відмовлено у видачі вищезазначеної довідки, оскільки відносно позивача було відкрито виконавче провадження від 30.09.2010 року по виконанню постанови по справі про адміністративне правопорушення від 28.06.2010 року, виданої Державною автомобільною інспекцією про стягнення з позивача на користь держави штрафу в розмірі 510 грн. Вказані дії відповідача вважає неправомірними, оскільки останнім порушені строки направлення постанови про відкриття провадження від 30.06.2010 року, також постанова Державної автомобільної інспекції в справі про адміністративне правопорушення від 28.06.2010 року № 211081 не відповідає положенням ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» в частині не зазначення в ній повного найменування стягувача та його місцезнаходження, не вказано індивідуального ідентифікаційного номеру боржника та ідентифікаційного коду стягувача.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, оскільки постанова від 30.06.2010 року ВП № 22522118 про відкриття виконавчого провадження, відповідає вимогам Закону України “Про виконавче провадження”.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини, регулюються нормативно-правовими актами чинними на момент виникнення вказаних правовідносин.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 року №606-XIV „Про виконавче провадження” (далі –Закон № 606-XIV).
Відповідно до Закону № 606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Законом №606-XIV примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до Закону України від 24.03.1998 №202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Статтею 24 Закону №606-XIV передбачений порядок прийняття виконавчого документа до виконання. Так, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що 30.06.2010 року державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пирковським Ю.Ф. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Державної автомобільної інспекції від 28.06.2010 року № 211081 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн. та надано строк боржнику для добровільного виконання – до 06.10.2010 року (а.с.7).
Як зазначає позивач, постанова Державної автомобільної інспекції в справі про адміністративне правопорушення від 28.06.2010 року № 211081 не відповідає вимогам Закону №606-XIV в частині відсутності в ній повного найменування стягувача та його місцезнаходження і не вказано ідентифікаційного коду стягувача та боржника.
Відповідно до ст. 19 Закону №606-XIV у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Як вбачається з копії постанови Державної автомобільної інспекції в справі про адміністративне правопорушення від 28.06.2010 року № 211081 (а.с. 6) в ній дійсно відсутні реквізити, обов’язкова наявність яких передбачена ст. 19 Закону №606-XIV, в тому числі і найменування стягувача, його місцезнаходження та ідентифікаційний код.
Згідно ч. 6 ст. 27 Закону №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що державним виконавцем в порушення вимог Закону №606-XIV відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, який не відповідає вимогам Закону №606-XIV, а тому дії відповідача в цій частині суд вважає неправомірними, а постанова про відкриття провадження підлягає скасуванню.
Вимога позивача про зобов’язання державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пирковського Ю.Ф. надати довідку про відсутність заборгованості у справах про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху задоволенню не підлягає, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб’єкта владних повноважень.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції необхідно - задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції - задовольнити частково.
Визнати дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пирковського Ю.Ф. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2010 року ВП № 22522118 – протиправними.
Скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пирковського Ю.Ф. про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2010 року ВП № 22522118.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Порядок оскарження постанови суду передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.