РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2006 р. |
Справа № 14/167-2360 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
Розглянув справу
за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,АДРЕСА_1
про стягнення 1795,58 грн. заборгованості перед бюджетом по єдиному податку.
За участю представників сторін:
позивача: Хома І.О. - довіреність №17144/7/10-015 від 16.03.06р.;
відповідача: ОСОБА_2. - довіреність №НОМЕР_1 від 28.02.05р.
Суть справи:
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль звернулась в господарський суд Тернопільської області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Тернопіль про стягнення 1795,58 грн. податкового боргу.
Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні його повноважним представником, позивач мотивує тим, що відповідачем, в порушення вимог податкового законодавства, зокрема Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999р., не перераховано до бюджету належні до сплати суми єдиного податку, внаслідок чого виникла заявлена до стягнення заборгованість.
Відповідач, у відзиві на позов та згідно із поясненнями наданими в судовому засіданні, проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність.
В судове засідання, призначене вперше на 21.06.2006 року представник відповідача не з'явився, у зв'язку із чим розгляд справи відкладено на 07.07.2006 року.
07 липня 2006 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12.07.2006 року, а потім на 08.09.2006 року для надання можливості сторонам подати додаткові докази на підтвердження своїх доводів та заперечень.
08 вересня 2006 року розгляд справи відкладено на 20 вересня 2006 року у зв'язку із неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача.
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Строк вирішення спору продовжувався в порядку, передбаченому статтею 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 18 березня 2004 року зареєстрований управлінням у справах торгівлі, побуту та реєстрації Тернопільської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, про що йому видано відповідне свідоцтво, ідентифікаційний код НОМЕР_2.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” одним із основних напрямків державної підтримки малого підприємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.
Статтею 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" визначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації (стаття 4 Указу).
14 грудня 2004 року в порядку та з дотриманням положень наведених вище нормативно - правових актів, приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся в державну податкову інспекцію м. Тернополя із заявою , за змістом якої відповідач просить перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2005 рік, починаючи з 01 січня 2005 року. За результатами розгляду вказаної заяви, ДПІ у м.Тернополі 22 грудня 2004 року видала підприємцю свідоцтво про сплату єдиного податку №НОМЕР_3.
15.06.2005 року суб'єктом господарювання надіслано до контролюючого органу заяву із повідомленням про припинення ним підприємницької діяльності та зняття його з обліку платників податків ( перелік документів долучених до заяви наведений у додатку).
Згідно із Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку №НОМЕР_4 від 29.10.1999 року, у разі припинення діяльності платник єдиного податку зобов'язаний подати в 5-денний термін до органу державної податкової служби письмову заяву про це, здати Свідоцтво та всі Довідки.
Наявність вказаної обставини засвідчується заявою, поданою відповідачем реєструючому органу про припинення підприємницької діяльності, витягом з бюлетеня державної реєстрації №НОМЕР_5 , повідомленням про прийняття СПД ОСОБА_1 рішення про припинення підприємницької діяльності, копіями листів адресованих та направлених СПД ОСОБА_1 15.06.05 року та 02.10.05 року ( докази їх надіслання в матеріалах справи) державній податковій інспекції про припинення своєї підприємницької діяльності та зняття його з обліку платників податків, із долученими до них документами, згідно із додатками.
Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №31-32 державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення із відповідача 1400 грн. податкового боргу (період виникнення червень-грудень 2005 року) Тернопільській ОДПІ слід відмовити, з огляду на відсутність підстав для нарахування вказаних сум та вжиття приватним підприємцем всіх передбачених законом заходів, пов'язаних із інформуванням позивача та долученням при цьому відповідних документів про припинення ним своєї підприємницької діяльності.
Щодо решти позовних вимог, то суд враховує, що згідно з ч. 6 п. 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, зокрема картки платника податку, розрахунку суми позовних вимог, довідки про наявність податкового боргу станом на час звернення позивача до суду відповідачем не сплачено єдиний податок за період його перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з квітня 2005 року по червень 2005 року на загальну суму 395 грн.
Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника (ч. 4 ст. 9 вищеназваного Закону).
Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-ХІІ від 04.12.1990р. передбачено, що органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасного надходження.
У зв'язку з несплатою у визначені строки сум податкового зобов'язання по єдиному податку податковим органом правомірно, на підставі ст. 16 Закону №2181, нараховано заявлені до стягнення 0,58 грн. пені.
З врахуванням викладеного, заборгованість по сплаті єдиного податку, яка підтверджена документально, та не спростована належними доказами відповідачем підлягає стягненню на підставі рішення суду.
Згідно з ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_2
- до місцевого бюджету №34210848800002, код платежу 16050200, ВДК у м.Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012 - 395 (триста дев'яносто п'ять) грн. 58 коп. податкового боргу по єдиному податку та пені.
Видати наказ.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_2
- 22 (двадцять дві) грн. 47 коп. державного мита в доход державного бюджету України;
- 26 (двадцять шість) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370).
Видати накази.
4.В решті позову відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко