Справа № 2-51/11

                                                      РІШЕННЯ  

                                                 Іменем України

"19" квітня 2011 р.         Підгаєцький районний суд          

                                                                                Тернопільської області

в складі головуючої судді                        Ігнатової Г.В.

при секретарі                                             Лежигубської О.В.

з участю позивача                                     ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради  про визнання права власності на спадкове майно по заповіту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що на праві спільної сумісної власності їх батькам належав житловий будинок з надвірними будівлями. що в с. Голгоча по вул.. Магрошина,28 Підгаєцького району. 10 березня 2000 р. померла їх мати ОСОБА_4. яка заповіла належне їй  майно в користь  ОСОБА_2. 31 березня 2000 року помер їх батько ОСОБА_5 , який проживав та був зареєстрована в зазначеному будинковолодінні. Після смерті померлого залишилось спадкове майно, яке складається: з 1/2 ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями за вказаною адресою. Спадкоємцем померлого за заповітом є позивач ОСОБА_1 . Спадщину після смерті померлих батьків вони прийняли, вступивши в управління та володіння спадковим майном, але нотаріус відмовляє їм у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкові частини домоволодіння за заповітами із-за відсутності правоустановчих документів на це спадкове майно. Оскільки їх право на спадкове майно не визнається, реалізувати таке право їм перешкоджає те, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями на ім'я померлих  і тому вони змушені звернутися в суд з позовом про визнання  за ними права власності на частки спадковому майні за заповітом

В судовому засіданні позивачі, заявлений позов підтримав, з підстав викладених в позовній заяві. просили  його задоволити

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Підгаєцького району в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про день та годину слухання справи, від нього в суд поступила письмова заява про розгляд справи без участі представника, позов визнав, щодо визнання права власності на спадкове майно за позивачем не заперечував.

        Відповідно до ст.169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу в їх відсутності, оскільки у справі є достатньо доказів про права та взаємини сторін та постановлення рішення..

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення

ОСОБА_5 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про їх укладення шлюбу. За час спільного проживання ними побудовано житловий будинок з надвірними будівлями. що в с. Голгоча по вул.. Магрошина,28 Підгаєцького району.

   Встановлено,  житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами 1962 року побудови, відносився до колгоспного двору та на час припинення існування двору , в даному будинковолодінні проживали : покійні подружжя  ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Отже кожному з них, як  колишньому члену двору належало 1/2  ідеальної частки в майні двору, про що свідчить довідка сільської ради

За життя  спадкодавці належним чином не оформили, свідоцтво про право власності на частки в  спірному будинковолодінні..

З матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2000 року померла ОСОБА_4 , а 31 березня 2000 року помер ОСОБА_5, про що в книзі реєстрації смертей зроблено актовий запис №14 та відповідно №16, що підтверджується свідоцтвами  про смерть.

Після їх смерті  відкрилась спадщина за законом  за кожним у вигляді:1/2 ідеальної частки  житлового будинку з надвірними будівлями, що  в с. Голгоча по вул.. Магрошина,28 Підгаєцького району.  

 На зазначене майно спадкодавець ОСОБА_4 при житті  25 лютого 2000 року  склала заповіт в користь ОСОБА_2, а спадкодавець ОСОБА_5 того ж дня, 25 лютого 2000 року  склав заповіт в користь ОСОБА_6  Дані заповіти ніким не оскаржено та не скасовано по цей час

Як видно із свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_7 Миколаївніпісля розірвання шлюбу  залишено родове її прізвище ОСОБА_5.

Правовідносини, які виникли на час  відкриття спадщини регулюються нормами Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

        .Відповідно до вимог статей 548 та 549 Цивільного Кодексу Української PCP в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

         Спадкоємцями померлих ОСОБА_4  та ОСОБА_5 за заповітом є позивачі

         Позивачі спадщину прийняли, шляхом фактичного вступу в управління та володіння цим майном, продовжуючи проживати в будинку , вжили заходи щодо його збереження та користуватись спадковим майном.

          Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно не можуть, оскільки за життя померлі їх батьки, не зареєстрували  у бюро технічної інвентаризації своє право на частку в будинку і свідоцтво про право власності на нього не отримували,

через те нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове домоволодіння .

Зважаючи на ці обставини, суд визнає факт прийняття спадкового майна позивачем, як спадкоємцем за законом в порядку ст. 549 ЦК України( в редакції 1963р), від моменту відкриття спадщини

          Відповідно до ст.1268 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини....та він не заявляв про відмову від неї. Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця.

Згідно з абз.4п.216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за №20/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації ( за винятком земельної ділянки) , нотаріус для видачі свідоцтва про право на спадщину вимагає, крім право встановлювального документа, витяг з реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентиразація не проводилась,- довідку відповідного органу місцевого самоврядування.

Оскільки судом встановлено неможливість оформленння позивачами спадкових прав у встановленому законом порядку, а визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного , керуючись ст. 549 ЦК України( в редакції 1963р) ст. 1223,1225, 1268, 1296, 1297 ЦК України , ст.ст.10,60. 213,215. 218 ЦПК України, абз.4п.216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за №20/5, ст.ст.10,60. 213,215. 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Визнати за ОСОБА_2  право власності на спадкове майно по заповіту ОСОБА_4 , щодо спадкового майна- 1/2 ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями, що в с. Голгоча по вул.. Магрошина,28  Підгаєцького району Тернопільської області

Визнати за ОСОБА_1  право власності на спадкове майно по заповіту ОСОБА_5 , щодо спадкового майна- 1/2 ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями, що в с. Голгоча по вул.. Магрошина,28  Підгаєцького району Тернопільської області

         Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення Підгаєцького районного суду подається в апеляційний суд Тернопільської області через Підгаєцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання такої заяви в строк встановлений для її подання.

Суддя:ОСОБА_8