Справа №1-14/2008р

В  И  Р  О  К

Іменем  України

  12 лютого  2008 року Н-Сіверський районний суд  Чернігівської області в складі: головуючого судді Бараненка С.М.,

при секретарі Лабадіній Т.В.,

з участю прокурора Хотимченка О.О., потерпілого ОСОБА_4. захисника ОСОБА_17 та підсудної ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Н-Сіверський справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 м. Н-Сіверський Чернігівської області,  українки, громадянки України, незаміжньої, освіта повна середня,  невійськовозобов'язаної, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимої 13.11.2007 року за ч.2 ст.345 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців, по місцю проживання  характеризується задовільно у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.342 КК України,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

23 листопада 2007 року приблизно о 4 год. 25 хв. на виклик про протиправні дії гр-на ОСОБА_2 за адресою: м. Н-Сіверський, АДРЕСА_2, прибули співробітники Н-Сіверського РВ УМВС ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

            Зайшовши до будинку, розташованого за вищевказаною адресою працівники міліції побачили ОСОБА_2, який лежав на підлозі, в стані алкогольного сп»яніння, ОСОБА_4 підійшов до нього та попросив його пройти з ним до райвідділу міліції. В цей час ОСОБА_2, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 є співробітником міліції, почав опиратися йому, тобто чинити активну протидію, хапати співробітника міліції за одяг, намагався його вдарити. ОСОБА_4 спробував вивести ОСОБА_2. з будинку. Тоді ОСОБА_1 почала активно протидіяти співробітнику міліції ОСОБА_4, намагаючись завадити йому забрати її брата до Н-Сіверського РВ УМВС та допомогти останньому втекти від співробітників міліції. З цією метою вона спробувала відштовхути ОСОБА_4. від брата ОСОБА_2. Далі, коли співробітнику Н-Сіверського РВ УМВС ОСОБА_4 вдалося вивести ОСОБА_2. з будинку на вулицю, ОСОБА_1. продовжила свої протиправні дії відносно співробітника міліції ОСОБА_4., намагаючись допомогти звільнитися своєму брату ОСОБА_2. і з цією метою вона знову намагалася вирвати стиснутий в кулаках ОСОБА_4. одяг, за який той тримав її брата і тим самим допомогти брату вивільнитися та втекти. Не досягши бажаного, вона, зогляду на те, що її стало холодно, вирішила повернутися до будинку та вдягти теплий одяг.  Повертачись до будинку ОСОБА_1. побачила, що на снігу біля входу до будинку лежить пістолет в кобурі, вона зрозуміла, що це табельна зброя одного зі співробітників міліції. ОСОБА_1. підняла її, витягла з кобури, навела в бік ОСОБА_4. та натиснула на спусковий гачок, але постріл не відбувся, тоді вона перезарядила пістолет, потягнувши затвірну раму пістолета на себе, і вимагаючи у ОСОБА_4. відпустити свого брата ОСОБА_2. здійснила постріл з табельної зброї працівника міліції в бік ОСОБА_4. З огляду на цю погрозу ОСОБА_4 пообіцяв відпустити ОСОБА_2.,  в цей час матір ОСОБА_1. - ОСОБА_5 забрала у доньки пістолет. Як з”ясовано в ході слідства, даним пістолетом був пістолет Макарова серії АК №НОМЕР_1-1979 року виготовлення, його отримав співробітник Н-Сіверського РВ УМВС ОСОБА_4 заступаючи на чергування, а в ході боротьби з ОСОБА_2. у ОСОБА_4. відірвалася кобура, в якій і знаходилася його табельна зброя.

Підсудна ОСОБА_1.  в судовому засіданні в пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину передбаченого ст. 342 ч.3 КК України, свою вину визнала повністю, щиро розкаялася  та дала показання, що 23.11.2007 року вночі  її мати сказала, що брат Саша бушує. Після цього вона взяла палку, пішла і у квартирі по АДРЕСА_2 побила брата.

Через незначний проміжок часу до квартири зайшли два співробітники міліції, а саме ОСОБА_3,  та ОСОБА_4, який також працює в Н-Сіверському РВ УМВС. Вони були вдягнуті у форменний одяг працівників міліції. Ще перед приходом співробітників міліції, ОСОБА_6 з ОСОБА_7(які були в той час в квартирі і ОСОБА_7 є знайомою, а ОСОБА_6 чоловік її сестри ОСОБА_8)  вдалося повали ОСОБА_2 на підлогу та утримувати його, аби він заспокоївся. Коли співробітники міліції зайшли до кімнати квартири, то ОСОБА_6 з ОСОБА_7 відпустили ОСОБА_2, для того, щоб працівники міліції самі його заспокоювали. Далі до брата підійшов міліціонер ОСОБА_4 сказав йому підвестися та піти з ними. Але брат почав опиратися йому та  намагався вдарити ОСОБА_4 руками, хватав за куртку. ОСОБА_4 вдалося виштовхати брата до коридора квартири. Там брат впав біля східців, що ведуть до наступного коридору, та схопив щось схоже на камінь, підвівся з нею та спробував вдарити ОСОБА_4 каменюкою. Однак, як тільки брат замахнувся, ОСОБА_4 заламав йому одну руку та відібрав камінь, потім дістав гумову дубинку  та вдарив нею декілька разів по тулубу брата. В цей час їй стало шкода брата і вона спробувала допомогти брату.  ОСОБА_4 та ОСОБА_2 схопили один одного за одяг і тому вона спробувала допомогти брату вивільнитися, а саме відірвати руки ОСОБА_4 від одягу брата, аби останній зміг втекти. Однак це їй не вдалося. Далі брат заспокоївся, мабуть розуміючи, що йому не вдасться втекти від ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_4 з братом вийшли з будинку, за ними вийшла вона, а потім дільничний ОСОБА_3. ОСОБА_4 і брат вийшли з двору і в цей час брат знову спробував втікти, але ОСОБА_4 схопив його за одяг і тримав. Вона знову спробувала допомогти брату звільнитися, а саме відірвати руки ОСОБА_4 від одягу брата, але їй це не вдалося.

ОСОБА_2 присів, далі він почав знову боротися з ОСОБА_4, вони хапали один одного за одяг, потім підвелися, ОСОБА_2 спробував знову вивільнитися і перебіг на інший бік вулиці. Там ОСОБА_4 його наздогнав. ОСОБА_4 з ОСОБА_2 продовжили боротися, держачи один одного за одяг. Вона підійшла до ОСОБА_4 та попросила його відпустити брата, але той її не послухав.

Після цього, оскільки їй стало холодно, вона вирішила повернутися до квартири. Коли вона підійшла до вхідних дверей, то побачила, що на снігу лежить якийсь предмет, вона його  підняла. Піднявши зрозуміла, що то був пістолет в кобурі. Вона розуміла, що зброя справжня, а не іграшкова. Вона десь десять років тому останній раз бачила справжню зброю.

Вона витягла пістолет з кобури, а саму кобуру кинула на сніг. Далі з пістолетом вона вийшла з двору,  і направила пістолет в бік ОСОБА_4 і брата та натиснула на гачок, відстань між нами складала приблизно 20 м. Однак постріл не відбувся, при цьому вона почула, як в пістолеті щось клацнуло. Чи вимагала вона при цьому відпустити брата пригадати не може. Далі вона перезарядила пістолет, а саме тримаючи його за рукоятку в правій руці, вона лівою рукою схопила пістолет зверху та потягла на себе, все вийшло саме собою, бачила в телевізійних фільмах як заряджають пістолет. Далі вона знову навела дуло пістолета в бік ОСОБА_4 та сказала останньому відпустити брата, пригрозивши, що буде стріляти. ОСОБА_4 не зреагував, тоді вона здійснила постріл в його бік, але не влучила. Вже після пострілу почула, що ОСОБА_4 кричить, що зброя заряджена і щоб вона пістолет віддала. Вона знову перезарядила пістолет, та приставила дуло пістолета собі до скроні та сказала, що якщо не відпустять брата, то вона застрелить себе. В цей час підбігла її матір ОСОБА_5 з сестрами ОСОБА_9 та ОСОБА_8. Вони одразу підбігли до ОСОБА_4, який сказав «ОСОБА_5 забери пістолет у дочки. Далі матір підбігла до неї і попросила віддати пістолет, що вона й зробила. Стріляючи з пістолета розуміла. Що може когось застрелити, але вбивати вона нікого не хотіла, а тільки хотіла, щоб працівники міліції відпустили брата. Вона до райвідділу міліції не телефонувала і не знає, хто телефонував. Вона розуміє тяжкість скоєно і просить її вибачити і не позбавляти волі, а дати можливість виховувати сина, який росте без батька.

   Крім повного  визнання своє вини, вина підсудної  крім її показів  у скоєнні інкримінованого їй злочину у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.        

Такий висновок суду грунтується на показах потерпілого, свідків, дослідженими в судовому засіданні проколами допиту свідків  та іншими зібраними по справі доказами.           

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання, що 22 листопада 2007 року о 8 год. він заступив на чергування на службу помічником чергового по Н-Сіверському РВ УМВС. Черговим був ОСОБА_10. Чергувати вони мали до 8 год. 00 хвилин 23 листопада 2007 року. 

Десь о 4 год. 10 хв. 23.11.07  до чергової частини Н-Сіверського РВ УМВС по телефону надійшло повідомлення від невідомої жінки про те, що в квартирі, за адресою: м. Н-Сіверський, АДРЕСА_2 гр-нин ОСОБА_2 влаштував сварку і погрожує когось вбити. З огляду на те, що оперативна група на той час виїхала на інший виклик, за вказівкою чергового ОСОБА_10. його та ДІМ, молодшого лейтенанта ОСОБА_3 було направлено на виклик за адресою АДРЕСА_2. При цьому вони отримали бронежилет та ПР-73, у нього з собою була також табельна зброя ПМ серії АК №НОМЕР_1, яку він отримав заступаючи на чергування. Про отримання зброї та спецзасобів він розписався у відповідному журналі.

Коли вони підходили до будинку, по АДРЕСА_2 то побачили поряд з будинком автомобіль таксі «Шевроле» і таксист сказав їм, що в домі за вищевказаною адресою відбувається сварка, і що вони там повбивають один одного. З огляду на це, з метою припинення протиправних дій і можливого попередження скоєння злочину, зокрема і вбивства, він разом з ДІМ ОСОБА_3. зайшов до квартири по АДРЕСА_2. Зайшовши до однієї з кімнат квартири, в якій не було світла, а тільки частково потрапляло туди з коридору, він побачив, що на підлозі лежить ОСОБА_2, якого тримає якийсь чоловік, при цьому підсудна била палкою лежачого ОСОБА_2. Він сказав, щоб увімкнули світло, але йому відповіли, що світла в кімнаті немає. Тоді він запитав, хто викликав міліцію, на що йому відповіли, що ніхто не викликав і щоб ішли геть бо і їм препаде. Потім інші відпустили ОСОБА_2. і він підійшов до нього та запропонував йому пройти з ним до райвідділу міліції для з»ясування обставин того, що відбулося, оскільки останній перебував в стані алкогольного сп»яніння та поводив себе агресивно, погрожуючи іншим. Коли він спробував допомогти ОСОБА_2. підвестися,  почав активно опиратися, він хапав його, за форменний одяг та декілька разів намагався вдарити. Він не застосовуючи до ОСОБА_2. сили, доклав зусиль, аби виштовхати останнього з кімнати в бік вхідних дверей. В цей час  йому почала заважати підсудна, яка є сестрою ОСОБА_2. Коли ОСОБА_2 вдалося вивести до коридору квартири, то останній впав і схопив рукою камінь, який лежав неподалік і спробував ним нанести йому удар, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою, однак як тільки ОСОБА_2 замахнувся, йому вдалося заламати руку останнього, вибити камінь при цьому довелося застосувати до нього спецзасіб гумовий кийок ПР-73, яким завдав ОСОБА_2 2 удари по ногам  щоб опір ОСОБА_2. Далі на допомогу брату до них знову підбігла підсудна, яка намагалася допомогти ОСОБА_2 звільнитися та втекти. При цьому ОСОБА_2. також хапав та смикав його за одяг, а саме за бушлат, він розірвав його з правого боку, також йому вдалося частково відірвати погон на бушлаті. Далі ОСОБА_2. дещо заспокоївся, мабуть вважаючи, що йому не вдасться вирватися, і разом з ним вони вийшли з квартири на подвір»я. Там він знову почав опиратися хапати його за одяг, намагатися його вдарити руками та ногами. Разом вони впали на землю, потім підвелися. ОСОБА_1. знову спробувала допомогти брату вирватися, але це їй знову не вдалося. Після цього ОСОБА_2. вдалося вирватися та перебігти на інший бік вулиці, де він його наздогнав. Там ОСОБА_2 продовжив опиратися, намагався вдарити його. Далі вдалося повалити ОСОБА_2 на землю та утримати його. ОСОБА_3. зателефонував по мобільному до чергової частини Н-Сіверського РВ УМВС і попросив чергового ОСОБА_10. прислати на допомогу співробітника ДСО ОСОБА_11.

В цей час він відчув, що відсутній пістолет ПМ, який був у кобурі та тримався на ремені з правого боку, але під час боротьби відірвалась кобура з пістолетом, і сказав ОСОБА_3, щоб знайшов пістолет. Далі він побачив, що на відстані 15-20 метрів стоїть ОСОБА_1., яка тримає пістолет, дулом направлений в його бік. Вона почала  вимагати відпустити брата та пригрозила вистрілити, він їй крикнув віддати пістолет бо він заряджений, але замість цього підсудна вистрілила в його сторону, і він відчув реальну загрозу своєму життю. Як підсудній вдалося привести в дію пістолет він не знає. Після того, як ОСОБА_1. здійснила постріл, він крикнув колезі ОСОБА_3, щоб той забрав у ОСОБА_1 зброю, однак це йому не вдалося. В цей час ОСОБА_1 перезарядила пістолет і вже направила його дуло собі до скроні та пригрозила, що застрелиться, якщо її брата не відпустять.

Після цього підбігла матір ОСОБА_1. ОСОБА_5, яка попросила відпустити ОСОБА_2 і він, аби заспокоїти ОСОБА_1, сказав, що відпустить його. Далі ОСОБА_5. підійшла до ОСОБА_1 і та віддала їй пістолет. Він ніяких претензій до підсудної не має, а міру покарання нехай визначить суд.

            Свідок ОСОБА_3  в судовому засіданні дав показання, що 23.11.2007р. вночі десь о 4 годині  його разом з іншим співробітником міліції ОСОБА_4. оперативний черговий ОСОБА_10. направив їх до будинку № АДРЕСА_2 , що в м. Н-Сіверський, так-як був телефоний дзвінок, що по вказаному адресу відбувається сварка. Коли вони підійшли до будинку то таксист, що був на таксі поруч з будинком сказав, щоб вони швидше йшли бо в будинку № 8 повбиваються. Зайшовши до будинку він побачив. Що в одній з неосвітленій кімнаті лежить на полу, як пізніше вияснилось ОСОБА_2, а підсудна його б»є палицею. Присутні в кімнаті сказали, що міліцію не визивали і щоб вони йшли геть і бо і їм перепаде. ОСОБА_4 підняв ОСОБА_2 і між ними виникла боротьба, останній весь час чинив опір, а підсудна тягала ОСОБА_4. за форменний одяг з вимогою відпустити брата. Після цього ОСОБА_2 схопив камінь і хотів ним вдарити ОСОБА_4., але це в нього не вийшло. ОСОБА_4 вивів ОСОБА_2 на подвір»я і там між ними знову почалась боротьба, підсудна знову тягала ОСОБА_4. за одяг з вимогою відпустити брата, а потім направилась до будинку і  в цей момент ОСОБА_4 сказав, що загубив табельний пістолет і щоб він його знайшов. Коли він підійшов до будинку з якого вивели ОСОБА_2. то побачив, що перед ним метрів за два- три стоїть підсудна і направила на нього пістолет, при цьому вона перезарядила пістолет і сказала, щоб відпустили брата. Після цієї вимоги вона навела пістолет в сторону ОСОБА_4. і вистрелила, а потім знову перезарядила пістолет приставила до себе і сказала,що сама застрелиться, якщо не відпустять брата.  В цей момент до підсудної підійшла її мати і забрала пістолет.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання, що він працює таксистом  і 23 листопада 2007 року вночі він прибув на виклик за адресою: м. Н-Сіверський, АДРЕСА_2 де до нього в автомобіль невдовзі сіла дівчина на ім”я ОСОБА_7. До згаданого вище будинку прибули працівники міліції. Згодом вони вийшли з будинку та вивели молодого хлопця, останній нецензурно висловлювався та опирався працівникам міліції, він затіяв боротьбу з працівником міліції ОСОБА_4., але останньому вдалося подолати опір хлопця. Далі він побачив, неподалік від автомобіля дівчину, яка тримала зброю, а саме пістолет, вона наводила його, наскільки він пригадую, на себе, кричала, вимагаючи відпустити брата, далі пролунав звук, схожий на постріл. Оскільки було темно, то він не може напевне стверджувати хто і куди здійснив постріл. Після пострілу він зразу поїхав.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що 23.11.2007 року вночі вона перебувала в будинку №АДРЕСА_2  м. Н-Сіверський. Там вона разом з іншими вживали спиртне. Далі вона попросила дівчину, на ім”я ОСОБА_1 викликати таксі. Далі хлопець на ім”я ОСОБА_2 почав чіплятися до ОСОБА_1. Потім, наскільки вона зрозуміла, прийшла матір хлопця, вони почали про щось розмовляти. В цей час сама вона почала виходити з будинку. І тут її хтось покликав і попросив допомогти заспокоїти ОСОБА_2, вона повернулася і почала допомагати іншим заспокоїти ОСОБА_2. Згодом до будинку зайшли працівники міліції, наскільки вона зрозуміла, хтось їх викликав в зв”язку з тим, що ОСОБА_2 неналежно себе вів. Коли до будинку зайшли працівники міліції, вона сама та інший незнайомий хлопець утримували ОСОБА_2, але після їх приходу його одразу відпустили. Вона відійшла в сторону. В цей час працівники міліції запропонували ОСОБА_2 пройти з ними. Тоді ОСОБА_2 почав їм опиратися, в коридорі квартири між ним та працівником міліції виникла боротьба. В цей час ОСОБА_1 підбігла до них і спробувала звільнити брата. Далі ОСОБА_2 вивели на вулицю, де він продовжив опиратися працівникам міліції, боровся з одним із них. Після цього працівники міліції вивели його до дороги, а вона сама в цей час сіла до таксі, яке раніше просила прибуло на виклик. Невдовзі  на незначній відстані від автомобіля з двору вийшла ОСОБА_1, яка тримала в руках пістолет, який навела на себе, а потім навела його в бік працівників міліції, які в той час стояли на протилежному боці вулиці та тримали її брата і вимагаючи відпустити брата, здійснила постріл в бік працівників міліції. Після цього вона поїхала на таксі до дому.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав показання, що 22 листопада 2007 року о 8 год. він заступив на чергування на службу черговим по Н-Сіверському РВ УМВС. Його помічником заступив старший прапорщик міліції ОСОБА_4. Приблизно о 4 год. 10 хв. 23.11.07 по телефону до чергової частини Н-Сіверського РВ УМВС надійшло повідомлення від невідомої жінки,  про те, що в квартирі, за адресою: м. Н-Сіверський, АДРЕСА_2 гр-нин ОСОБА_2 влаштував сварку і погрожує когось вбити. Про це було зроблено запис у журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочини. Зогляду на те, що оперативна група на той час виїхала на інший виклик, за моєю вказівкою ОСОБА_4. та ДІМ, молодшого лейтенанта ОСОБА_3 було направлено на виклик за адресою АДРЕСА_2. Через незначний проміжок часу до райвідділу міліції підійшла ОСОБА_5. з своєю дочкою ОСОБА_8. Він їх добре знає в лице, так-як в їх сім»ї часто відбуваються сварки і приходиться працівникам міліції виїжджати на виклики. ОСОБА_5. почала скаржитись на свого сина ОСОБА_2, але він їм сказав, що вже направив до їх до дому працівників міліції. Потім йому по телефону ОСОБА_3. повідомив, що в ОСОБА_4. відібрали пістолет і зробили з нього постріл. Потім він зателефонував і повідомив, що пістолет забрали у тієї особи, що стріляла.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала показання, що 23.11.2007 року вночі вона дійсно була при інциденті коли прийшли працівники міліції і її брат ОСОБА_2 був нетверезий і хуліганив. Вона до райвідділу міліції не телефонувала, і хто телефонував вона не знає. Вона тільки чула постріл, а хто стріляв не бачила, бачила тільки , як летіла куля. Співробітники міліції , що прибули були явно в нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_5  в судовому засіданні дала показання, що вона до райвідділа міліції не телефонувала, напевне телефонувала сусідка. До райвідділу міліції вона вночі 23.11.2007 року не ходила, може заприсягнутись.  Бачила, що в руках дочки ОСОБА_1 був пістолет, і в цей час ОСОБА_4 кричав спасай дочку. Працівники міліції, що прибули ОСОБА_4 та ОСОБА_3. були в стані алкогольного сп”яніння, зокрема коли вона стояла біля ОСОБА_4. та свого сина то чітко відрізняла запах «перегару» сина та ОСОБА_4.

Представник служби у справах дітей Н-Сіверської районної державної адміністрації Душин О.М. в судовому засіданні пояснив, що малолітня дитина підсудної на даний час згідно рішення виконавчого комітету Н-Сіверськоїрайонної державної адміністрації перебуває під опікою ОСОБА_5.тобто бабусі, так-як рідна мати ОСОБА_1. взята під варту. Умови утримання дитини на даний час відповідають вимогам.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_11 дослідженого в судовому засіданні встановлено, що 22 листопада 2007 року о 17 год. він заступив на чергування з охорони об”єктів на території м. Н-Сіверський. Чергування мав здійснювати до 9 год. ранку 23 листопада 2007 року. Під час чергування між 4 та 5 год. ранку 23 листопада 2007 року з ним по радіостанції зв”язався черговий по Н-Сіверському РВ УМВС ОСОБА_13., який попросив його проїхати  за адресою: м. Н-Сіверський, АДРЕСА_2 та забрати працівників міліції, які пішли за вищевказаною адресою на сімей сварку. Він одразу ж поїхав за вищевказаною адресою. Під”їхавши, він зупинився біля працівників міліції ОСОБА_4. таОСОБА_3., які стояли на узбіччі дороги та тримали якогось хлопця та зупинився, при цьому з автомобіля не виходив. І в цей час він почув звук, схожий на постріл. Потім він почув, як хтось крикнув “заберіть пістолет”, хто це був він не знаю, оскільки перебував в автомобілі. Далі через деякий час він вийшов з автомобіля.

Працівники міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3. посадили до його автомобіля хлопця, якого утримували і всі поїхали до Н-Сіверської ЦРЛ на освідування. По дорозі  працівники міліції розповіли про те, що в ході боротьби з хлопцем, якого вони доставляли до лікарні, у ОСОБА_4. відірвалася кобура з табельною зброєю. Цю зброю підняла сестра вищезгаданого хлопця і вимагаючи звільнити брата, здійснила з нього постріл.

(а.с. 69 )

З протоколу допиту свідка Бура Наталії Григорівни дослідженого в судовому засіданні встановлено, що 23.11.07 біля 4 годині ночі до неї додому, по АДРЕСА_2, 8/1 прийшла її сестра ОСОБА_1, хлопці ОСОБА_14, ОСОБА_15, брат ОСОБА_2, та подруга ОСОБА_7. Вони приїхали із с. Юхнове куди вони їздили в гості. Всі сіли застіл, і всі окрім ОСОБА_1 почали вживати спиртні напої. Далі брат ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_1 грошей на спиртне, вона ж відповіла, що немає грошей і вдарила його ладонню по обличчю. Після цього він почав хватати її за горло. Далі вона побігла кликати свою матір ОСОБА_5 та зателефонувала до райвідділу Н-Сіверського РВ УМВС. Матір прийшла та спробувала забрати ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп»яніння. Однак ОСОБА_2 відмовився. Матір виштовхала його з будинку, але він через деякий час повернувся та вдарив її ногою по тулубу. Далі підбіг її чоловік ОСОБА_6 і між ним та ОСОБА_2 виникла бійка. ОСОБА_6 вдалося повалити ОСОБА_2 на підлогу і він разом з ОСОБА_7 почав її тримати. Далі вона разом зі своєю матір»ю пішла до міліції, оскільки міліціонери не приходили довго на виклик. Прийшовши до райвідділу їм сказали, що наряд міліціонерів вже мав прибути за адресою: АДРЕСА_2. Потім вони вирішили повернутися додому, коли спускалися вниз по АДРЕСА_2, то побачили, що назустріч біжить сестра ОСОБА_9, яка сказала, що у ОСОБА_1 пістолет і вона хоче застрелитися. Матір побігла до ОСОБА_1 і попросила віддати пістолет. Катя віддала матері пістолет.

(а.с. 72-73 )

    Крім того вина підсудної ОСОБА_1. підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

-     Протоколом огляду місця події від 23.11.07, в ході якого виявлено гільзу та патрон до ПМ (а.с. 8-10);

-     Протоколом огляду речей (а.с. 82-87 );

-     Висновками службового розслідування, проведеного УМВС (а.с. 92-96 );

-    Згідно з висновком експерта  №758 від 28.12.07 у ОСОБА_1. виявлено легку розумову відсталості, яка не позбавляла її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними як в момент скоєння інкримінованого діяння так і на даний час.

(а.с. 156-159 )

            Даючи оцінку показам свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_9., то суд вважає, що їх покази в частині того, що співробітники міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3. прибули на місце пригоди в нетверезому стані  та, що ОСОБА_5. не приходила до райвідділу міліції є нещирими і так-як підсудна є дочкою та сестрою відповідно, то суду зрозуміло їх намагання допомогти підсудній уникнути покарання за скоєний злочин. Їх покази спростовуються зокрема показами свідка ОСОБА_10. та дослідженим в судовому засіданні протоколом допиту свідка  ОСОБА_8.

    Таким чином, наявні у справі докази, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають підсудну у скоєнні   інкримінованого їй злочину.

 Докази покладені судом в обгрунтування вироку, отриманні у відповідності до діючих процесуальних правил.

  Суд вважає, що дії підсудної правильно кваліфіковані по ст. 342 ч.3 КК України, як опір працівнику правоохоронного органу помічнику оперативного чергового Н-Сіверського РВ УМВС, старшому прапорщику міліції ОСОБА_4, під час виконання ним своїх службових обов”язків, поєднаному з примушуванням його шляхом погрози застосування насильства до явно незаконних дій - звільнення ОСОБА_2.

  При призначенні покарання підсудній ,суд враховує суспільну небезпечність скоєного діяння, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом”якшують та обтяжують її відповідальність.

   До обставин, які згідно ст.66 КК України пом”якшують покарання підсудній суд відносить її щире каяття та те, що має на утриманні малолітню дитину.

  Обставин, які обтяжують покарання підсудній  згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

     З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цих законом санкцій, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудній  пов”язане з позбавленням волі, яке буде необхідне та достатнє для її виправлення і запобіганню вчинення нових злочинів та з застосуванням    ст.  71 КК України.

            Міру запобіжного заходу підсудній до вступу вироку в законну силу  залишити обрану - взяття під варту.

            У зв»язку з тим, що згідно рішення Н-Сіверського виконавчого комітету від 20 грудня 2007 року  № 268 ОСОБА_5 призначено опікуном над малолітнім онуком ОСОБА_16.(сином підсудної) ІНФОРМАЦІЯ_2, то суд не вбачає необхідності вжиття заходів піклування про малолітню дитину засудженої.

            Строк відбуття покарання ОСОБА_1. рахувати з 23.11.2007 року.   

              Речові докази по справі - камінь, який знаходиться в кімнаті речових доказів Н-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області знищити, форменну куртку, кобуру та ремінь залишити у розпорядженні ОСОБА_4 як законного власника, пістолет Макарова серії АК № НОМЕР_1 1979 року виготовлення, гільзу та патрон залишити у розпорядженні та користуванні Н-Сіверського РВ УМВС Украни в Чернігівській області - після набрання вироком законної сили.

            Цивільний позов не заявлявся.

            Судові витрати по справі відсутні.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд-

З  А  С  У  Д  И  В  :

            ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 342 ч.3  КК України і призначити їй покарання у виді двох років позбавлення волі

          На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання  частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новгород-Сіверського районного суду  від 13 листопада 2007 року  у виді одного місяця позбавлення волі,  та остаточно до відбування  ОСОБА_1 - призначити покарання у виді двох років одного місяця  позбавлення волі.

                 Міру запобіжного заходу підсудній ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити обрану- взяття під варту.

     Строк відбуття покарання  підсудній ОСОБА_1  рахувати з 23 листопада 2007 року.       

      Речові докази по справі - камінь, який знаходиться в кімнаті речових доказів Н-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області знищити, форменну куртку, кобуру та ремінь залишити у розпорядженні ОСОБА_4 як законного власника, пістолет Макарова серії АК № НОМЕР_1 1979 року виготовлення, гільзу та патрон залишити у розпорядженні та користуванні Н-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області - після набрання вироком законної сили.

  Вирок   може бути оскаржений в апеляційний суд Чернігівської області протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку, через Н-Сіверський  районний суд.

  Суддя Н-Сіверського

  районного суду                                                                                           С.М. Бараненко