КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/38042/18-кГоловуючий у І інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/5787/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07листопада2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданнів приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016250250002120, по обвинуваченню:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.161, ч.3 ст.28 ст.179, ч.3 ст.28 ч.3 ст.298, ч.2 ст.296, ч.4 ст.296, ч.3 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст.28 ч.2 ст.258, ч.2 ст.15 п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 ч.3 ст.28 ч.2 ст.258 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Печерськогорайонного суду міста Києва від 09жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Печерськогорайонного суду міста Києва від 09жовтня 2024 рокузадоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 до 07грудня 2024 року.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною.

За доводами захисника, наведені у клопотанні прокурора ризики, які існували на момент обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час припинили своє існування.За таких обставин у суду відсутні законні підстави вважати, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Звертає увагу, що ОСОБА_8 фактично вже більше 7 років утримується в слідчому ізоляторі.

Просить врахувати, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки та місце проживання, не має наміру ухилятися від суду.

За наведених обставин захисник вважає, що суд першої інстанції за відсутності передбачених законом ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки застосування домашнього арешту в нічний час буде достатнім та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За результатами апеляційного перегляду просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладанням на останнього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення та вважав рішення суду законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали сформованого контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до положень ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як вбачається з наданихдо суду апеляційної інстанції матеріалів сформованого контрольного провадження, у провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016250250002120 по обвинуваченню ОСОБА_8 передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.161, ч.3 ст.28 ст.179, ч.3 ст.28 ч.3 ст.298, ч.2 ст.296, ч.4 ст.296, ч.3 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст.28 ч.2 ст.258, ч.2 ст.15 п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 ч.3 ст.28 ч.2 ст.258 КК України, вчинених ним за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , в якому здійснюється судовий розгляд.

На стадії судового розгляду даного кримінального провадження прокурором подано до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . ОСОБА_13 з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нимикримінальних правопорушень та продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які наведені у клопотанні.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09жовтня 2024 рокузадоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_14 07грудня 2024 року, включно.

В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що наведені у клопотанні дані, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, та даних про особу ОСОБА_15 ,свідчать про продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокремаможливості переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та інших обвинувачених, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд також дійшов висновку, що на даний час відсутні законні підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 інших більш м`яких запобіжних заходів.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, з огляду на наступне.

Зокрема, ухвалюючи рішення пропродовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуєтьсяОСОБА_8 , та інші обставини,передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності можуть свідчити про існування ризиків переховування його від суду, незаконного впливу на інших обвинувачених та свідків у кримінальному провадженні, допит яких, як повідомив в суді апеляційної інстанції захисник, ще не відбувся.

Оскільки наведені у клопотанні прокурора ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою не зменшилися, суд обґрунтовано визнав, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.

Виходячи з рішення Конституційного суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_16 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, предметом апеляційного розгляду в даному провадженні є лише ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

В даному рішенні Конституційний Суд України констатував, що положення статей 3, 21, 29 Конституції України у системному зв`язку з частиною першою її статті 55 зобов`язують орган законодавчої влади при здійсненні регулювання обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність у кримінальному судочинстві гарантувати такій особі право на судовий захист, у тому числі можливість оскарження в апеляційному порядку будь-яких форм та способів обмеження її конституційного права на свободу та особисту недоторканність, з обов`язковим збереженням справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, дотриманням вимог процесуальної дієвості, ефективності, швидкості процесу тощо.

За таких обставин, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового розгляду, суд апеляційної інстанції в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів, порушення права на захист під час досудового розслідування, на що посилається захисник в поданій апеляційній скарзі.

З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу Печерськогорайонного суду міста Києва від 09жовтня 2024 року, якоюзадоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 07грудня 2024 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_17 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвалав касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

________________ ________________ _______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4