Справа № 752/2950/24

Провадження №: 1-кп/752/1507/24

У Х В А Л А

12.11.2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023100000001306 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ст. 287 КК України та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 4 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , яка була підключена за допомогою ВКЗ, ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_10 ,

представників потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

встановив:

прокурор просив задовольнити клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 , яке обґрунтував тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинення кримінальних правопорушень, найтяжчий з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено реальний вид покарання. Вказує, що наразі продовжують існувати передбачені законом ризики, зокрема, можливість переховування обвинуваченої від суду, а також можливість незаконного впливу на потерпілу сторону та на свідків, які ще не всі допитані, а також з метою схиляння їх до дачі вигідних їй показів в суді. На думку прокурора, ризики, які стали підставою для обрання та неодноразового продовження запобіжного заходу передбачені ст. 177 КПК України не зменшились. При продовженні запобіжного заходу обвинуваченій прокурор просив врахувати, що ОСОБА_3 на час інкримінованих кримінальних правопорушень перебувала в стані алкогольного сп`яніння та свідомо ігнорувала рішення суду про позбавлення права керування транспортними засобами, що в подальшому призвело до загибелі людей. Інші більш м"які запобіжні заходи, на думку прокурора, застосовані бути не можуть, а тяжкість вчинених злочинів вказує на доцільність застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_9 просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати альтернативний запобіжний захід, оскільки прокурором не доведено ризики, обвинувачена тривалий час утримується під вартою, хоча зі сплином часу ризики нівелюються. Остання має сім"ю: маму, з якою може проживати, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом.

Захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, підтримав виступ свого колеги.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку своїх захисників.

Захисники ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки тривалість перебування особи під вартою зменшує інтенсивність ризиків, ОСОБА_3 не свідомо залишила місце пригоди. Вважають, що останній слід обрати інший запобіжний захід, не пов"язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисників.

Представник потерпілих ОСОБА_11 підтримав в повному обсязі клопотання прокурора.Просив врахувати, що не всі свідки допитані, тому ризики продовжують існувати. Допитані свідки вказають на винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкриміноваих їй злочинів. Остання, прибувши на місце пригоди та маючи можливість бачити наслідки своїх дій, не залишилась там, а поїхала додому. Крім того, остання на відміну від ОСОБА_4 не вибачилась перед потерпілими та не надала жодної матеріальної допомоги.

Представник потерпілої ОСОБА_12 також просив задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказавши, що остання не має міцних соціальних зв"язків, притягалась до відповідальності за ст. 130 КУпАП, повернувшись на місце пригоди цинічно забрала звідти свої речі та поїхала. Досліджені судом докази в повній мірі доводять винуватість останньої у вчиненні дтп та її наслідків.

Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_10 підтримав позицію прокурора та представників, крім того, просив врахувати, що ОСОБА_3 , враховуючи тяжкість покарання, яке їй загрожує, може виїхати за кордон з метою уникнути відповідальності. Остання, залишивши місце пригоди та не залишившись в медичному закладі фактично вже здійснила спробу ухилитись від відповідальності. Також вказав, що саме обраний запобіжний захід запобіг ризикам, про відсутність яких вказує захист.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п"ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків.

Суд, при визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою, бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, зокрема проти безпеки руху та експлуатації транспортних засобів, що спричинило смерть двох потерпілих, в стані алкогольного сп`яніння, та невиконання судових рішень.

Враховуючи тяжкість пред`явленого обвинувачення, обставини вчинення інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченої винною в інкримінованих їй злочинах, беручи до уваги дані щодо особи обвинуваченої, зокрема, факти притягнення до відповідальсні за порушення ПДР України, залишення місця пригоди після повернення до нього з медичного закладу, а також відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що на даний час немає обґрунтованих підстав вважати, що зникли чи зменшились ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, можливість ухилитись від суду шляхом виїзду за кордон, незаконно вплинути на свідків, які ще не допитані.

На переконання суду, інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, на даному етапі не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, утримуватись від спілкування зі свідками і потерпілими та забезпечать її належну поведінку. На думку суду, продовжує існувати ризик можливого вчинення нових злочинів обвинуваченою, враховуючи обставини вчинення викладених в обвинувальному акті злочинів.

Суд погоджується з позицією представників потерпілих, що саме застосування найсуворішого запобіжного заходу до ОСОБА_3 запобігає ризикам та забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченої. Тривалість перебування ОСОБА_3 під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу, враховуючи висновки Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, та наслідки інкримінованого злочину, зокрема, загибель двох осіб, не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 194 КПК України, суд

ухвалив:

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) діб до 10.01.2025 року включно.

Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 12.11.2024 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, захисникам, прокурору та направити в СІЗО.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1