Справа № 755/19294/24

№ 1-кс/755/3537/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, українцю, офіційно не працюючому, з неповною вищою освітою, перебуваючому у цивільному шлюбу зі слів, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003733 від 02.11.2024 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Клопотання мотивоване тим, що згідно з Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався.

Так, ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , здійснили несанкціоноване втручання у роботу автоматизованих систем, що призвело до витоку інформації за наступних обставин.

Визначивши вчинення злочинів як основний вид діяльності, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, володіючи необхідними технічними знаннями та навичками, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 01.11.2024 року, виготовив два несанкціоновані пристрої, які мають умовну назву «накладка на банкомат» і призначені для прихованого розміщення на типовому банкоматі, з метою отримання інформації з магнітних стрічок банківських карт користувачів та здійснення відео фіксації виконання ними операцій на цифровій клавіатурі банкомату.

У подальшому, 01.11.2024 року, приблизно о 06 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де у фасадній частині маркету «АТБ» знаходиться банкомат, що належить ТОВ «Євронет Україна». Перебуваючи за вказаною адресою, 01.11.2024 року, у період часу з 06 години 39 хвилин до 06 години 45 хвилин, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , здійснили несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, без згоди власника ТОВ «Євронет Україна», зокрема: банкомату з ідентифікатором у системі моніторингу UAEN 0362, моделі DIEBOLD OPTEVA 560, серійний номер НОМЕР_1 , що працює на операційній системі Windows і призначений для видачі та прийому готівкових коштів з використанням платіжних карт, який функціонував і був у справному стані, шляхом поміщення до картоприймача вказаного банкомату кустарно виготовленого обладнання (скімера) та установки над екраном банкомата накладки із раніше вмонтованою портативною міні-камерою та джерелом живлення.

Надалі, у період часу з 06 години 45 хвилин до 18 години 10 хвилин, 01.11.2024 року, раніше встановлене обладнання здійснило фіксацію інформації з магнітних стрічок банківських карт та введених пін-кодів користувачів банкомату, що призвело до витоку інформації, що оброблюється в автоматизованих системах обслуговування клієнтів, яким являється банкомат.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, - несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, що призвело до витоку інформації, вчинене за попередньою змовою групою осіб, під час дії воєнного стану.

02 листопада 2024 року о 04 годині 46 хвилини ( час фактичного затримання 00 годин 45 хвилин 02.11.2024 року) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КК України.

02 листопада 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця події від 02.11.2024 року; протоколом огляду місця події від 02.11.2024 року, в ході якого, з банкомату ТОВ «Євронет» з ідентифікатором в системі моніторингу UAEN 0362, моделі DIEBOLD OPTEVA 560, серійний номер НОМЕР_1 , було вилучено накладку з портативною відеокамерою та носієм інформації; протоколом допиту представника ТОВ «Євронет» ОСОБА_8 , який зазначив про виявлення в банкоматі стороннього несанкціонованого обладнання, призначеного для несанкціонованого збору та накопичення інформації про дані банківських карток користувачів (скімера), а також, моменту встановлення такого обладнання; протоколом перегляду відеозапису камер відеоспостереження системи «Безпечне місто», яким зафіксовано перебування автомобіля під керуванням ОСОБА_9 біля місця вчинення злочину 01.11.2024 року та у час, що відповідає часу встановлення такого обладнання; протоколом особистого обшуку затриманої ОСОБА_7 , у ході якого, вилучено речі та предмети, які вказують на причетність до вчинення злочинів, зокрема, у мобільному телефоні наявні записи з паролями та даними банківських карток користувачів; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 (співмешканкою якого є ОСОБА_7 ), у ході якого, виявлено та вилучено засоби маскування (перуки, окуляри, бороди та вуса), обладнання для виготовлення несанкціонованих пристроїв (скімерів та накладок на банкомати) у великій кількості, засоби для запису інформації на картки з магнітною стрічкою, значну кількість банківських карток (721 шт.), витоговлених дублікатів карток з зазначеними номерами та паролями; протоколом обшуку автомобіля «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 , на якому пересувались співучасники, вході якого, було виявлено та вилучено засоби маскування, які використовував ОСОБА_5 ; протоколом огляду мобільного телефону; іншими матеріалами в сукупності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які можуть бути порушені під час обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Тобто, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання настання зазначених вище ризиків.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки внаслідок активних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 стався витік даних банківських карток значної кількості користувачів банківських карток, що в свою чергу, надало останньому можливість викрадати кошти з банківських рахунків останніх. Вказане правопорушення спрямоване на найбільш вразливі соціальні категорії, а також, вчинене в умовах воєнного стану, за яке санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, зазначений вид кримінального правопорушення носить значний ступінь суспільної небезпеки, так як потерпілими від вказаного виду злочинів може стати будь-який користувач банкомату, кількість осіб, які вже фактично є потерпілими від дій вказаної групи осіб, належить встановити органу досудового розслідування.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 зареєстрований та проживає спільно з ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , не має міцних соціальних зв`язків, що унеможливить його виклик до органів слідства, а в подальшому, і до суду, в складних умовах воєнного стану в Україні.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 не працевлаштований, офіційних доходів не отримує, а вчинення злочинів обрав як основний спосіб для задоволення своїх особистих матеріальних потреб.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, також має місце, оскільки досудове розслідування на даний час триває та слідством встановлюються додаткові докази, а також, на даний час, не встановлено всіх потерпілих від протиправних дій групи осіб, до складу якої увійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Відповідно, ОСОБА_5 , володіючи інформацією про наявні в органу розслідування докази, так як відомості про них зазначено в повідомленні про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу, може знищити додаткові докази, про які на даний час невідомо слідству.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобіганням наявним ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Крім того, більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи вищевикладене, майновий стан підозрюваного та те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою забезпечення виконання ним покладених обов`язків, одночасно із застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід призначити йому заставу у розмірі не менше двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та в даному випадку визначити необхідність виконання ним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначивши, що на даний час, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на іншу підозрювану у даному кримінальному провадженні, зокрема, ОСОБА_5 офіційно не працює, а тому, джерелом для існування є вчинення ним кримінальних правопорушень. Таким чином, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки воно є необґрунтованим, так як її підзахисний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, однак, на даний час, не проведено жодної експертизи, яка б доводила факт витоку інформації. Крім того, до клопотання не долучено жодного доказу, який би підтверджував кваліфікацію за ч. 5 ст. 361 КК України. Відповідно до протоколу прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення від 02.11.2024 року, зазначено, що співробітнику банку стало відомо про скіммер 01.11.2024 року о 16 годині 40 хвилин, однак, є незрозумілим те, чому заява про вчинення кримінального правопорушення надійшла лише 02.11.2024 року. Зокрема, представник банку зазначає, що йому стало відомо про встановлення цієї системи 02.11.2024 року і це свідчить про те, що недостатньо доказів для даної кваліфікації кримінального правопорушення. Щодо ризиків, то на їх існування стороною обвинувачення не надано жодних доказів, а відповідно до практики Європейського суду з прав людини, саме на сторону обвинувачення покладається доведення ризиків. Підозрюваний ОСОБА_5 є раніше не судимий, а тому, немає підстав вважати, що останній буде переховуватися. Також, за місцем проживання її підзахисного було проведено обшук та вилучені всі речові докази, які на даний час, зберігаються у Дніпровському УМ ГУ НП у м. Києві, а тому, останній не зможе їх знищити чи спотворити. Крім того, у ОСОБА_5 відсутні будь-які підстави впливати на свідків, оскільки останні не надають жодної інформації про те, що кримінальне правопорушення вчинив саме її підзахисний. Зокрема, не надано жодного доказу про те, яким чином ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню та про те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, прохала застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід або у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, а в разі задоволення клопотання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прохала визначити заставу у меншому розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На заперечення захисника прокурор зазначив, що на даний час, органом досудового розслідування кваліфіковано діяння за ч. 5 ст. 361 КК України, оскільки підтверджується втручання в систему та виток інформації, так як банківські дані записувалися на скіммер. Під час обшуку було вилучено багато інших банківських карток, на яких знаходилася інформація щодо інших осіб, що може свідчити про те, що вже відбувся витік інформації. Крім того, під час затримання було вилучено шкіряний гаманець, в якому знаходилися банківські картки і є підстави вважати, що на цих картках міститься інформація щодо інших осіб.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та зазначив, що він дійсно займався даною протиправною діяльністю, оскільки так склалося життя, що йому необхідні були кошти на лікування дружини, допомагати матері, якій 70 років, зокрема, переховуватися він намір не має.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Судом було встановлено, що 02.11.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003733 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.

04 листопада 2024 року слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003733 від 02.11.2024 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, яке погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

02 листопада 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, наявними доказами, зокрема: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024100040003733 від 02.11.2024 року; протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.11.2024 року; протоколом допиту потерпілого від 02.11.2024 року; протоколами огляду місця події від 02.11.2024 року; протоколами огляду від 03.11.2024 року та 03.11.2024 року; протоколами допиту свідка від 02.11.2024 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.11.2024 року; протоколом особистого обшуку особи, затриманою у порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду речей, вилучених в ході обшуку від 03.11.2024 року; протоколами обшуку від 02.11.2024 року та іншими долученими до клопотання матеріалами у їх сукупності.

Крім того, у судовому засіданні стороною захисту, відповідно до положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак, відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі й тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Слідчий суддя, також враховує, що за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та є особливо тяжким, у розумінні ст. 12 КК України.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 31 грудня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 454 200 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; утримуватися від спілкування зі свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: