+
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №11-37 2008 р. Головуючий у 1-й інс-т. Мішура В.С.
Категорія: ст.121ч.2 КК України Доповідач: Квятковський А.С
5 лютого 2008 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Міщенко О.А..
Суддів: Матюхи Ю.В., Квятковського А.С.
З участю прокурора: Горбань О.В.
Захисника: ОСОБА_2
Засудженого:ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне апеляціями засудженого ОСОБА_1 та захисника адвоката ОСОБА_2 на вирок Здолбунівського районного суду від 13 квітня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м.Здолбунів, Рівненської області, українець, не працюючий, з середньою освітою, судимості не має,
засуджений за ст.121 ч.2 КК України на сім років і шість місяців позбавлення волі
Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 6 год.., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з місцем проживання АДРЕСА_1 на грунті неприязних відносин, умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 удар ножем в область грудної клітини зліва.
В результаті отриманого ножового поранення ОСОБА_3 помер в Здолбунівській ЦРЛ.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, перекваліфікувати його дії на статтю КК, яка передбачає відповідальність за самооборону. Крім того просить пом'якшити покарання.
В доповненні до апеляції ОСОБА_1 зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому вказує, що під фізичним примусом незнайомі особи посадили його в таксі, з метою поїхати додому і повернути гроші ОСОБА_3, які нібито пропали з його (потерпілого) автомобіля. Прибувши в будинок, потерпілий представився працівником міліції, розбудив рідних, шукав по хаті гроші. Коли зав'язалась бійка, він обороняв свою матір і випадково штрикнув ножем ОСОБА_3. Проте суд не встановив цих обставин, не допитав у судовому засіданні свідка ОСОБА_4. На підставі викладеного просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Захисник ОСОБА_2 доводить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує в апеляції на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагали гроші у ОСОБА_1, а в його будинку шукали гроші у зв'язку з чим було повідомлення в райвідділ міліції. За цих обставин вважає, що ОСОБА_1 діяв у межах необхідної оборони, передбаченої ч.2 ст.36КК.
Просить вирок суду скасувати і справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію, захисника-адвоката про скасування вироку і закриття справи, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог ст.323КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. За змістом закону обґрунтованість вироку передбачає відповідність висновків і рішень суду фактичним обставинам справи.
Зазначених вимог закону при постановленні вироку суд першої інстанції не дотримався.
Так, у мотивувальній частині вироку суд зазначив, -“ ОСОБА_3 ствердив, що гроші поверне він, так як ОСОБА_5 його подруга.”
Між тим, таке твердження не відповідає фактичним даним по справі. Як видно з матеріалів кримінальної справи під час події, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 біля кафе “Імперія” АДРЕСА_1 конфлікт виник між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 через те, що ОСОБА_5, яка була його подругою, сіла в автомобіль ОСОБА_3 і саме ОСОБА_1 говорив про те, що гроші в сумі 200доларів США, які ніби-то зникли з автомобіля, він поверне за неї.
У вироку, щодо доведеності вини ОСОБА_1 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 суд послався на показання свідка ОСОБА_4, як безпосереднього очевидця подій.
Проте, як свідчать матеріали справи суд, всупереч принципу безпосередності, передбаченому ст.257КПК та своєму ж рішенню, зазначеному в протоколі судового засідання (а.с.243), свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні не допитав, причину його неявки не з'ясував, не вжив жодних заходів по забезпеченню його участі в справі, а обмежився лише оголошенням його показань на досудовому слідстві.
Як убачається зі справи, показання ОСОБА_4 мають істотне значення для правильного її вирішення.
Отже, за таких обставин судове слідство слід вважати однобічним і неповним, а висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності, а тому згідно ст.369 п.4, 367 КПК України вирок підлягає скасуванню.
При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить всебічно й повно дослідити всі обставини справи, допитати свідка ОСОБА_4, судово-медичного експерта для з'ясування характеру спричиненого ножового поранення за силою нанесеного ушкодження, проаналізувати і оцінити всі інші розглянуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, які підтверджують висновки суду і в залежності від встановленого прийняти законне й обґрунтоване процесуальне рішення.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляції ОСОБА_1 та захисника-адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Здолбунівського районного суду від 13 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
Головуючий:
Судді: