Краснопільський районний суд Сумської області

вул.Вокзальна, 18 смт.Краснопілля Краснопільський район Сумська область Україна 42400

Справа №  2-а-1528/11

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

24.06.2011                                                                                           смт.Краснопілля

       Краснопільський районний суд Сумської області в особі судді Косар А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 подала позов проти відповідача, управління пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області / надалі по тексту УПФУ в Краснопільському районі Сумської області /, у зв’язку з порушенням ним нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії як дитині війни і просила  визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати його здійснити нарахування та виплату пенсії як дитині війни з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, починаючи з 01 січня  2011 року  з урахуванням виплат, проведених у  2011 р.

          Ухвалою суду від 06 червня  2011 року відкрито провадження.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. На законодавчому регулюванні виплат дітям війни існує прогалина у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»передбачено виплати підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни  у наступних розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 1 липня –48,20 грн., з 1 жовтня –49,80 грн. У 2010 році виплата підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни,  становить 49,80грн.

Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»правомірними, оскільки  фінансування виплат по вказаному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе застосувати в адміністративній справі скорочене провадження, оскільки вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб і розглянути справу одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.   

Положення закону, якими суд керувався при розгляді справи:

-     статей 8, 19, 22, 46, 124, 129, 152 Конституції України;     

-     ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"№2195-IV від 18 листопада 2004 року;

-     рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за №10-рп/2008 року;   

-     ст.ст.10, 28, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;     

-     Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»;

-     Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

-    Положення «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року;

-   Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року;

-   Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року;

-   постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року;

-    ст.1 Протоколу №1 до Конвенції;

-    Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року;   

-     ст.2, 9,ч.2 ст.5, ч.1 ст.94, статей 158- 159, ч. 3 ст. 183-2  та ч. 1 ст. 256 КАС України.   

З наданих сторонами письмових доказів вбачається, що  позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і отримує пенсію, нарахування та виплату якої здійснює відповідач /а.с.5-6/.

Оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.   

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18. 11. 2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Рішенням Конституційного Суду України з 22 травня 2008 р. відновлено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в попередній редакції, яка передбачає, що підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Поряд з цим, Законом України Про внесення змін до Закону України
"Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік", опублікований в газеті «Голос України»від 18.06.2011 р. № 110, набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом зазначеного позивачем проміжку часу проводив нарахування та виплату цьому позивачу підвищення до пенсії на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" щомісяця по 49,80 гривень, тобто в значно менших розмірах, ніж це передбачено діючими положеннями ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правових актів, застосуванню підлягає  правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.

Відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Відповідно до  ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та Законами України.   

Крім того, згідно п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.   

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції: «Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».   

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню з 01  січня  2011 року по 18 червня 2011 року.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань /Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року/.   

Законом про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491-VI від 14 червня 2011 року втратила чинність  редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону від 18. 11. 2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.), внаслідок чого встановлений порядок виплат пільг відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  Названий закон № 3491-VI є чинним, його норми неконституційними не визнані та діють з 19 червня 2011 року, а тому позовні вимоги з 19 червня 2011 року по день розгляду справи у суді 24 червня 2011 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 256 КАС України допустити негайне виконання рішення.

Відповідно до ст. 267 КАС України зобов’язати суб’єкта владних повноважень подати до суду звіт про  виконання судового рішення.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 9, 94, 158- 159, 163,183-2, 256, 267  Кодексу адміністративного судочинства України, суд – 

П О С Т А Н О В И В :

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 01 січня 2011 року по 18 червня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2011 року по 18 червня 2011 року, з врахуванням раніше  проведених виплат у 2010 - 2011 роках.  

  В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі  1гривню 70 копійок.

Постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.

Протягом місяця з дня набрання постановою законної сили відповідач зобов’язаний надати до канцелярії суду звіт про її виконання ( перебіг  цього строку  починається з дня одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

За наслідками  розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот  мінімальних заробітних плат.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Краснопільський  районний суд Сумської області протягом десяти днів з моменту  отримання копії постанови. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.    

Суддя                                                                                                                  А.І.Косар