Справа № 11-288/2011
Категорія ст.185 ч.3 КК України
Головуючий у 1 інстанції Бойко М.Я.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Томенчука Б.М.,
суддів Гандзюка В.П., Кавацюка М.Ф.,
з участю прокурора Грищука В.І.,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4,
засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Калуського міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 українець, громадянин України,з середньою освітою, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, приватний підприємець, не судимий, -
засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_2 українець, громадянин України,з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий, -
засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та житель АДРЕСА_3 українець, громадянин України, з
середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий Коломийським міськрайонним судом 25.01.2011р. за ст.296 ч.1 КК України із призначенням покарання 1500 грн. штрафу, -
засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Згідно ст.70 ч.4 КК України до покарання за даним вироком шляхом повного складання призначених покарань ОСОБА_6 присуджено приєднати покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду від 25.01.2011р. та остаточно призначено покарання - 3(три) роки позбавлення волі та 1500 грн. штрафу. Вирок в частині призначеного покарання щодо 1500 грн. штрафу постановлено вважати виконаним.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підписку про невиїзд змінено на тримання під вартою та взято їх під варту із залу суду.
Засудженому ОСОБА_5 зараховано у строк відбування покарання 3 (три) дні попереднього ув’язнення з 23.01.2011 року по 26.01.2011 року.
Присуджено стягнути із засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 3612 грн. судових витрат за проведення експертизи.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винуватими та засуджені за те, що вони вчинили таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням в приміщення, що завдало значної шкоди.
Так, 21.01.2011 року 20.00 год. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та з невстановленою слідством особою, проникли в складські приміщення на території ТзОВ «ОМОС», в м. Калуш по вул. Писарська, 37, звідки таємно викрали магніти ЮМДК на загальну суму 53 300 грн., що є значною шкодою, які склали неподалік, біля бомбосховища.
490 кг магнітів ЮМДК з м. Калуш перевезли в м. Івано-Франківськ мікроавтобусом «Рено». 1020 кг магніту завантажили в автомобіль «Фольксваген Пасат», д.н. НОМЕР_1, а 540 кг магніту залишили. Автомобіль «Фольксваген Пасат» було затримано при перевезенні на виїзді з м. Калуша в м. Івано-Франківськ.
В апеляціях захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та засуджені ОСОБА_6 і ОСОБА_7, не оспорюючи своєї вини у вчиненні злочину, оскаржують вирок в частині призначеного їм покарання. Зокрема, захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 вважає, що суд при призначенні покарання засудженому ОСОБА_5 не врахував його молодий вік, позитивну характеристику, що на утриманні має неповнолітню дитину та вагітність його дружини. Просить вирок змінити та призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання та встановивши іспитовий термін.
Засуджені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 також вважають, що при призначенні їм покарання судом не враховано їх молодий вік, позитивні характеристики, що вони раніше не судимі, а суд не мотивував чому призначив їм такі суворі покарання. Просять вирок змінити та призначити їм покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали апеляції і вважають, що вирок суду є надто суворим, думку прокурора, який заперечив апеляційні вимоги і вважає вирок законним та обґрунтованим в тому числі і в частині призначених покарань, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини усіх засуджених у вчиненні ними зазначеного у вироку злочину відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам і в апеляціях не оспорюються.
Кваліфікація їх неправомірних дій за ч.3 ст.185 КК України також відповідає встановленим судом обставинам справи.
Що ж стосується призначеного засудженим покарання, то, колегія суддів вважає, що воно не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Судом першої інстанції при призначенні покарання не були в повній мірі враховані всі встановлені під час розгляду справи обставини, які пом’якшують покарання. Зокрема те, що ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 позитивно характеризуються, їх молодий вік, що вони вину визнали повністю, до кримінальної відповідальності притягаються вперше, у вчиненому щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю злочину, збитків від злочину не наступило. Крім того, у ОСОБА_5 на утриманні перебуває неповнолітня дитина, а його дружина у стані вагітності; ОСОБА_7 являється інвалідом 3 групи. Не враховано і другорядну роль ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного злочину. Тому колегія суддів приходить до переконання, що призначене судом першої інстанції покарання у вигляді позбавлення волі усім засудженим є надто суворим і його слід помякшити.
При цьому, визначаючи вид покарання, колегія суддів виходить з наступного.
Наявність декількох перелічених вище пом’якшуючих покарання обставин, дані про особи підсудних – що злочин вчинили вперше, позитивно характеризуються за місцем проживання, що у ОСОБА_5 на утриманні перебуває неповнолітня дитина, а його дружина у стані вагітності; ОСОБА_7 являється інвалідом 3 групи, суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом’якшення покарання. За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про можливість застосування ст.69
КК України та переходу до більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.185 КК України, а саме арешту.
Саме таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Калуського міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року щодо них змінити.
Пом’якшити їм призначені покарання і вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5(п’ять)місяців арешту.
ОСОБА_7 вважати засудженим за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5(п’ять)місяців арешту.
ОСОБА_6 вважати засудженим за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 6(шість)місяців арешту.
На підставі ст.70 ч.4 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 призначити 6(шість)місяців арешту та 1500 грн. штрафу. Вирок в частині призначеного покарання щодо 1500 грн. штрафу вважати виконаним.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий Б.М. Томенчук
Судді: В.П. Гандзюк
М.Ф. Кавацюк
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М. Томенчук