Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа  № 2-а-445/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.06.2011  року                                                    смт.Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого – судді Бутенка Д.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18 листопада 2004 року) має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком як особа, якій  встановлено статус «Дитина війни». Однак відповідач у грудні 2010 року та на протязі п’яти місяців 2011 року сплачував їй вказане підвищення у розмірі меншому ніж гарантовано вказаним законом. ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь державну соціальну допомогу у розмірі відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 грудня 2010 року по 01 червня 2011 року в розмірі 902 грн. 40 коп., стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

Ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 10 червня 2011 року відкрито скорочене провадження у даній справі, відповідачу надано строк для подачі ним письмових заперечень на позов.

З урахуванням того, що відповідач в межах наданого судом строку подав мотивовані заперечення на позов ОСОБА_1, висловив свою позицію по справі, а також приймаючи до уваги достатність повідомлених позивачкою обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч.4 ст.183-2 КАС України розглянути дану справу в порядку скороченого провадження.  

З наданих позивачкою письмових доказів та повідомлених нею обставин вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18 листопада 2004 року) має статус дитини війни та відповідно має право на підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Зазначені положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялись та діяли в період з 01 грудня 2010 року по 01 червня 2011 року. Однак відповідач всупереч їм нараховував та виплачував позивачці підвищення до пенсії в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що складає 49 грн. 80 коп., як це передбачено п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2009 року № 530.

Суд вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки усі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та Законам України, а в разі їх невідповідності Законам чи Конституції України мають застосовувалися відповідні положення закріплені в Законі.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому відповідачу для визначення розміру мінімальної пенсії за віком слід керуватися ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідними положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» , «Про Державний бюджет України на 2011 рік», які визначають прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Вимоги про стягнення з відповідача недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги у визначеній позивачем грошовій сумі, на думку суду, не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії (в тому числі надбавок і підвищень до неї) замість органу, якому надані такі повноваження, тобто відповідачу як місцевому органу Пенсійного фонду України.

Суд також вважає, що відсутні підстави для відмови в задоволенні заявленого позову з підстав пропуску строку звернення до суду, так як позивачка пред’явила позов з дотриманням шестимісячного строку, визначеного ч.2 ст. 99 КАС України, а відповідач, як це передбачено ч.1,2 ст.71 КАС України, цього своїми доводами не спростував.

Заперечення відповідача про те, що закон не визначив який саме орган здійснює нарахування та виплату надбавки дітям війни, суд також не приймає до уваги, через те, що у відповідності до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п.15 Положення  про Пенсійний  фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року за № 121/2001 року, рішення про призначення та перерахунок пенсій (в тому числі і надбавок та підвищень до них) приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Питання отримання відповідачем коштів на виплату надбавок пенсіонерам, які мають статус дітей війни, в тому числі і позивачці, не є предметом розгляду даної адміністративної справи, тому не може досліджуватися в межах даного провадження.

Посилання відповідача на відсутність законодавчо визначеного механізму реалізації ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також не заслуговує на увагу, оскільки в матеріалах справи є дані про щомісячну виплату ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 49 грн. 80 коп., що свідчить про зворотнє (а.с. 12).

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню та необхідно зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату підвищення до пенсії позивачці в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 грудня 2010 року по 01 червня 2011 року з врахуванням фактично проведених виплат.

На підставі ч. 1 ст. 94 КАС України  на користь позивачки слід стягнути судові витрати – 3,40 грн. сплаченого нею судового збору.

У частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне відмовити у зв’язку з тим, що позивачкою не надано розрахунків за надання юридичної послуги, обсяг виконаних робіт по правовій допомозі, тривалість їх надання та зміст самої правової допомоги.

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року, ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 183-2, 256 КАС України, суд

                                                                    П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 01 грудня 2010 року по 01 червня 2011 року з урахуванням фактично проведених виплат.

Стягнути з місцевого бюджету Липоводолинської селищної ради Сумської області на користь ОСОБА_1 03 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування понесених нею по справі судових витрат зі сплати судового збору.  

У частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правову допомогу відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя           ОСОБА_2