ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
28.09.06 Справа№ 2/228-5/163А
Господарський суд у складі судді Петрика І.Й. при секретарі Гаполяк Г.В.
розглянув матеріали справи за позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Львів
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Львівкартонопласт”, м.Львів
про стягнення 16 022,00 грн.
За участю представників:
від позивача – Бондарець М.А., довіреність №01-7/19-27 від 16.01.2006р.
від відповідача – Віняр Ю.С., довіреність б/н від 27.06.2006р.
Представникам позивача та відповідача роз’яснено їхні права та обов’язки відповідно до ст.51 КАС України.
Суть спору: Позов заявлено Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, м.Львів до Відкритого акціонерного товариства “Львівкартонопласт” про стягнення 16 022 грн. боргу по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Ухвалою суду від 19.08.2006р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено поперерднє засідання на 18.09.2006р. В судовому засіданні 18.09.2006р., оголошено перерву до 28.09.2006р. для надання сторонами додаткових доказів у справі.
Представник позивача в судове засідання з”явився, витребувані ухвалою суду документи для розгляду справи по суті подав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовні заяві, посилаючись на норми Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”” .
Представник відповідача в судове засідання з”явився, проти позову заперечує, зокрема пояснюючи, що відповідач звертався з листами про необхідність працевлаштування на підприємство інвалідів до Фонду соціального захисту інвалідів та вчасно подавав відповідні звіти до Державної служби зайнятості Шевченківського районі м.Львова а також подавав в газету “ВАШ МАГАЗИН” оголошення про наявність вакантних посад на підприємстві та про можливість працевлаштування інвалідів та подав клопотання про витребування у Державної служби зайнятості Шевченківського районі м.Львова відомості про наявність на обліку в ДСЗ протягом березня-грудня 2005р. інвалідів, які виявили бажання працювати та списки інвалідів, які виявили бажання працювати, надані місцевими органами соціального захисту населення.
Розглянувши дане клопотання, суд вважає його необгрунтованим та таким що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки надання доказів та доведення обставин справи покладається на сторони.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін по суті спору суд встановив:
Пунктом 4 ст.20 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що підприємства, установи, організації незалежно від форм власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов”язкового державного соцстрахування україни на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі для працевлаштування інвалідів.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи відповідач у 2005р. щомісячно подавав до Державної служби зайнятості Шевченківського району м.Лзвіти форми №3-ПН.
Частиною 1 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон) для підприєств (об”єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Як вбачається з матеріалів справи, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача у 2005р. складав 13 робочих місць, в той час як працювало 11 інвалідів.
Згідно ст.20 Закону підприємства, на яких працює інвалідів менше ніж встановлено нормативом, зобов”язані сплачувати до відділень Фонду адміністративно-господарські санкції зе незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Сума відрахувань визначається як добуток середньорічної заробітної плати на підприємстві, на кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами відповідно до встановленого нормативу.
Відповідно до вимог ст.20 Закону позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 55 384,00 грн.
Законодавством обов”язок безпосереднього працевлаштування інвалідів повкладено на органи Міністерства праці, міністерства соціального захисту населення, місцеві ради, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств (об”єднань), установ, організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.
Зокремазгідно Інтрукції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами №3-ПН”Про наявність вільних робочих місць(вакантних посад) та потребу в працівниках” і №4-ПН “Звіт про вивільнення працівників”, відповідно до п.п. 2.1 п.2 якої:
- звіт за формою №3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа щомісячно;
- в графі 4 звіту за формою №3-ПН проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, встановлений місцевими державними адміністраціями, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а аткож для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під встановленими шифрами (інваліди мають шифр “14”).
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, підприємством відповідача не розроблялися заходи щодо створення робочих місць для інвалідів; жодних дій для створення таких робочих місць фактично здійснено відповідачем не було: про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів. Судом оглянуто вказані Звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках за 2005р. за формою 3-ПН, які подавались відповідачемта встановлено, що ні в одному із звітів за формою №3-ПН за 2005р., відповідачем не зазначено про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів (інваліди мають шифр “14”).
Виходячи з вищенаведеного у Державної служби зайнятості Шевченківського району м.Львова були відсутні законні підстави в порядку ст.18 закону №875, направляти до відповідача для працевлаштування інвалідів, так як відповідач протягом всього 2005р. у звітах форми №3-ПН, не вказувалося про створення робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.
Суд заслухав пояснення представників позивача, відповідача , оглянув та оцінив подані ними докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально обгрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення.
Частиною 4 ст.94 КАС україни передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб”єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Позивач є суб”єктом владних повноважень (ст.ст.3, 17 КАС України), а відповідач –юридична особа. Виходячи з наведеного, судові витрати з відповідача до стягнення не підлягають.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”; ст.ст.70, 94, 158-163, 167 КАС України суд, -
Постоновив:
Позов задоволити повністю. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Львівкартонопласт” адреса: 79000, м.Львів, вул.Ковельська, 109 (р/р260080125654 в Першій ЛФ Кредит-банк (Україна), МФО 325365, код ЄДРПОУ 00278793) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, адреса: 79000, м.Львів, пл.маланюка, 6 (р/р31216230600002 в УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 23949066) - 16 022,00 грн. адміністративно-господарських санкцій. Виконавчий лист видати після вступу постанови у законну силу.
Суддя Петрик І.Й.