27.05.2011                                                                                           Суддя: Попова  В.  О.

Справа №  2-а-5128/11  

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

27  травня  2011 року   суддя  Центрально- Міського районного суду м.Горлівки Донецької області   ОСОБА_1,  розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_2  до Управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м.Горлівки   про   поновлення пропущеного строку для звернення до суду,   визнання   дій   відповідача   противоправними  та зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”,   

В С Т А Н О В И В:     

25 лютого  2011 року позивач  звернувся до суду з вказаним  позовом до відповідача мотивуючи  тим, що згідно зі ст.1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни»він має статус «дитина війни». Відповідно   до  вимог  вказаного  Закону йому повинні виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак  ця доплата до пенсії не проводилася, що порушує його права.    Просив суд  визнати бездіяльність відповідача  неправомірною та  зобов’язати відповідача нарахувати  йому  недоплачену соціальну допомогу за  період    з  22.08.2010 року.   

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне

Ухвалою суду від 25 лютого 2011 р. позовні вимоги в частині визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання відповідача  зробити перерахунок та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу до пенсії за період з  22.08.2010  року по 24.08.2010 року    включно  залишені без розгляду внаслідок пропущення строку звернення до суду.  

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.   

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.   

Згідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.   

Відповідно  до  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.       

Судом встановлено, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією   паспорту  та  пенсійним посвідченням, перебуває на обліку у відповідача .   

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до ст. 28 Закону України  «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Згідно ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В такій редакції наведена норма закону перейшла як діюча і на 2010 рік.     

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає     задоволенню   в   частині  визнання противоправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період  з    25.08.2010  року .

Позовні вимоги в частині зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському  районі міста Горлівки Донецької області здійснити перерахунок пенсії  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період  з    25.08.2010  року    також підлягають задоволенню, оскільки законні та стверджені доказами.        

Зважаючи на те, що   питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу, починаючи з    25.08.2010  року     відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та здійснити її виплату з урахуванням фактично отриманих сум.

У задоволенні позовних вимог   в частині зобов’язання відповідача нараховувати  щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в  подальшому  при нарахуванні пенсії необхідно   відмовити, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати регулювання суспільних відносин. Виходячи із закріпленої ст. 17 КАС України компетенції адміністративних судів, компетенція адміністративних судів не поширюється на вирішення питань щодо правовідносин, які виникнуть у сторін у майбутньому.    

Також, відповідно до  ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача необхідно стягнути  з  Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн.   

Керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 14, 94, 158-163, 183-2, 186, 256 КАС України, -     

П О С Т А Н О В И В:     

Позовні вимоги  ОСОБА_2   до Управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м.Горлівки   про    поновлення пропущеного строку для звернення до суду,   визнання   дій   відповідача   противоправними  та зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”,   задовольнити   частково.       

             Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському  районі м. Горлівки   Донецької області по не нарахуванню та  невиплаті щомісячної доплати до пенсії   ОСОБА_2 , як дитині   війни відповідно  до  ст.6 Закону   України  „Про   соціальний   захист   дітей   війни”    за  період  з    25.08.2010  року    включно  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює  прожитковому   мінімуму для  осіб,   які   втратили працездатність.

             Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському  районі м. Горлівки   Донецької області  здійснити нарахування  та виплату  ОСОБА_2    підвищення до пенсії як дитині   війни відповідно  до  ст.6 Закону   України  „Про   соціальний   захист   дітей   війни”    за  період  з    25.08.2010  року   включно  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює  прожитковому   мінімуму для  осіб,   які   втратили працездатність з  урахуванням раніше сплачених   сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь   позивача       судовий збір в сумі   3,40 грн.      

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного  адміністративного суду через Центрально-Міський  районний суд м.Горлівки протягом десяти днів з моменту  отримання  копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.        

Суддя                                                                                                              В.  О.  Попова