ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

 

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"05" лютого 2008 р.

Справа № 25/273-07-7484

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - Величко Т.А.,

суддів: Бойко Л.І., Жукової А.М.

при секретарі судового засідання Арбієві А.А. ;

представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ “Юрімекс”

на рішення господарського суду Одеської області від 19.12.2007р.

зі справи № 25/273-07-7484

за позовом ТОВ “Юрімекс”

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про стягнення 253 200,30 грн.

 встановив:

  Рішенням господарського суду Одеської області від 19.12.07 ( суддя Малярчук І.А.) відмовлено в  задоволені позовних вимог ТОВ “Юрімекс” до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1  про стягнення 216758,20грн -основного боргу, 21378,89грн. - пені, 11054,67грн. - інфляційних збитків, 4008,54грн. - 3% річних, а всього -253200,30грн.

    Судове рішення мотивоване тим, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості в розмірі 216758,20грн. не обґрунтована та документально не підтверджена жодним доказом, що дає вважати заявлені ТОВ “Юрімекс” позовні вимоги не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

     В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ТОВ”Юрімекс” просить скасувати рішення суду, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

  Доводи скаржника ґрунтуються на невідповідності висновків суду обставинам справи, а саме: судом не взято до уваги часткове визнання відповідачем позову, не взято до уваги, що довідки ТОВ “еМІСТ” від 02.02.07р. є достатнім документальним підтвердженням (звітом центральної системи) в розумінні п 3.2 договору від 31.08.05, яким врегульовано відносини щодо функціонування центральної системи, що  використовується для здійснення продажу кодів доступу.

      Колегія суддів, перевіривши наявні  матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

     Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено господарським судом, 25.10.06р. між ТОВ “Юрімекс” та  ОСОБА_1, було укладено договір № 4810 купівлі-продажу кодів доступу до послуг мобільного зв'язку та стартових пакетів.

   Відповідно до умов договору продавець (позивач) передає покупцю (відповідачу) право власності на 500(п'ятсот) кодів доступу кожного номіналу ( асортимент та номінали кодів доступу та стартових пакетів  зазначені в додатку №1 до договору) та стартові пакети кожного оператора мобільного зв'язку відповідно до заявок покупця.

    Покупець зобов'язується організувати розповсюдження кодів доступу та стартових пакетів за ціною, вказаною продавцем, сплачувати продавцю вартість індивідуалізованих ним безпосередньо або через розповсюджувачів з застосуванням електронних терміналів кодів доступу та  проданих стартових пакетів щотижня відповідно до вартості індивідуалізованих кодів доступу та проданих стартових пакетів.

   Згідно п 3.2 договору, єдиним правомочним підтвердженням суми, яку покупець повинен сплатити  продавцю за індивідуалізовані ним та розповсюджувачами коди доступу, є дані центральної електронної системи з якою, завдяки спеціальним пристроям радіозв'язку, зв'язані термінали. Довідка про зазначену суму може бути видана на вимогу покупця оператором державних лотерей “М.С.Л”

     Згідно п. 3.3 цього договору єдиним правомочним підтвердженням суми, яку покупець повинен сплатити продавцю за продані ним та розповсюджувачами  стартові пакети є належним чином оформлена документація, яка підтверджує передання стартових пакетів від продавця покупцю. Вартість кодів доступу та вартість стартових коштів, що підлягає сплаті зменшується на суму знижки, що становить 3% від вартості індивідуалізованих кодів доступу та вартості проданих пакетів.

   Умовами договору передбачено, що вартість індивідуалізованих кодів доступу та проданих стартових пакетів покупець перераховує щотижня по вівторкам та середам на н/р продавця (п.3.6)

     За затримку сплати вартості індивідуалізованих безпосередньо покупцем  чи через його розповсюджувачів  кодів доступу до мобільного зв'язку чи проданих стартових пакетів, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати пені від суми заборгованості за кожний день прострочення (п 3.9)

    Сторонами передбачено щомісячне проведення взаємозвірення обсягів розповсюдження з оформленням акту, що підписується їх представниками (п.3.10)

        Строк дії договору визначено на 1 рік -до 25.10.07р.

       Як зазначає позивач, з 07.01.07 по 20.01.07р. відповідачем було придбано кодів доступу на суму 347820грн. (довідка “еМІСТ” від 02.02.07р.).  Вказану суму за мінусом винагороди за договором (4%), тобто, 333970,20грн. відповідач відповідно до умов договору зобов'язався перерахувати на р/р позивача до 17.07.07р. Платіжним дорученням № 9432 від 17.07.07р перераховано 117149грн.

   Станом на 31.08.07р. заборгованість в сумі 216758грн. відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення за примусовим стягненням суми боргу  216758,20грн., пені за прострочену оплату -  21378,79грн., збитків від інфляції - 11054,67грн., річних -4008,54грн.

     Господарський суд,  відмовляючи в задоволені позовних вимог, виходив з такого.

  Наданими позивачем документами встановлено існування договірних відносин між ТОВ “Юрімекс” та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1на підставі Договору № 4810 купівлі-продажу кодів доступу до послуг мобільного зв'язку та стартових пакетів від 25.10.06р., а також існування договірних зобов'язань у ТОВ “Юрімекс” з іншими контрагентами, на підставі яких ТОВ “Юрімекс” отримував продукцію та пристрої, які надалі стали предметом договору №48/10 від 25.10.06 та які забезпечували дію механізму реалізації даної продукції.

     Однак, позивачем не надано жодного доказу, який би дав змогу встановити, які у відповідача фактично існують грошові зобов'язання перед позивачем на підставі Договору № 4810 купівлі-продажу кодів доступу до послуг мобільного зв'язку та стартових пакетів від 25.10.06р., жодного документу, який би містив інформацію з даними центральної електронної системи, довідок про суму за  індивідуалізовані відповідачем та розповсюджувачами коди доступу, виданих оператором державних лотерей “М.С.Л.” та іншої належним чином оформленої документації, як то передбачено п.3.2;п.3.3 договору.

      З обґрунтованістю висновків суду погодитися можна.

   Згідно з ст. 193 ГК України сторони повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

    Вказана норма кореспондується із ст.526 ЦК України, яка визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

   Як вбачається із договору купівлі-продажу кодів доступу до послуг мобільного зв'язку  та стартових пакетів № 48/10 від 25.10.06р., і на це звернув увагу господарський суд, сторони передбачили, що єдиними правомочними підтвердженнями суми, яку відповідач повинен сплатити позивачу за продані ним та розповсюджувачами стартові пакети є:

1.          дані центральної електронної системи, з якою завдяки спеціальним пристроям радіозв'язку зв'язані термінали.  Довідка про зазначену суму може бути видана на вимогу покупця оператором державних лотерей “М.С.Л.”;

2.          належним чином оформлена документація, яка підтверджує передання стартових пакетів від продавця покупцю.

   Також сторони передбачили (п.3.10) щомісячно, в останню середу поточного місяця проводити взаємне звірювання обсягів розповсюдження з оформленням акту, що підписується їх представниками.

    Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    В підтвердження заявлених вимог позивачем до господарського суду надано договори, а саме:

1.          договір №48/10 купівлі-продажу кодів доступу до послуг мобільного зв'язку та стартових пакетів від 25.10.06р. з додатками №1 та №2;

2.          договір від 1.07.06р., укладений між ТОВ “М.С.Л” та ТОВ “Юрімекс”;

3.          договір про надання послуг від 31.08.05р., укладений між ТОВ “Юрімекс”,ТОВ “еМІСТ” та ТОВ “М.С.Л.” додаток №1 та додаткова угода від 01.02.07р.;

4.          платіжне доручення №9432 від 17.01.98р. про сплату ОСОБА_1на користь ТОВ “Юрімекс” суму 117149грн. за послуги мобільного зв'язку;

5.          лист ТОВ “еМІСТ” за вих. № 8 від 02.02.07р. на ім'я генерального директора ТОВ “Юрімекс” з інформацією про кількість кодів поповнювання, проданих на терміналах 20128, 20077, 20013, 20108 за період з 07.01.07 по 20.01.07р.;

6.          договори схову від 12.10.06р., укладені між ТОВ “М.С.Л.” та ОСОБА_1, предметом яких є електронні термінали  ТІМ -3000 №ПРП -5№499, №01-12-А-5584,№ПРП -5№145;

7.          договір №11106 від 01.11.06р., укладений між ТОВ “ Манефон” та ТОВ “Юрімекс” щодо продажу листових файлів, які містять суми, які зараховуються на рахунок користувача послуги Life та PIN з додатками №1, 2, 3 до нього ;

8.          договір № 182/2007 від 01.02.07р. укладений між ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.” та ТОВ “Юрімекс” щодо придбання останнім кодів поповнення абонентського рахунку користувачів Київстар з додатками № 1, 2, 3 до нього;

9.          агентський договір № 1066 від 18.08.06р. укладений між ЗАТ “Українські радіосистеми” та ТОВ “Юрімекс” щодо популяризації  останніх  ТМ “Beeline” та продажу придбаних ним електронних ваучерів усіх існуючих номіналів абонентам через електрону торговельну мережу ТОВ “Юрімекс” з додатками № 1, 2, 3, 4, 5, 6 до нього, а також список точок продажу, зареєстрованих на момент укладення договору.

  Господарський суд, дослідивши вказані документи дійшов правильного висновку про те, що вони підтверджують факт існування між ТОВ “Юрімекс” та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 договірних стосунків, факт існування договірних  зобов'язань у ТОВ “Юрімекс” з іншими контрагентами, на підставі яких ТОВ “Юрімекс” отримував продукцію та пристрої, які подалі стали предметом договору №48/10 купівлі-продажу кодів доступу до послуг мобільного зв'язку та стартових пакетів від 25.10.06р., та які забезпечували дію механізму реалізації даної продукції.

   Щодо доказів ,які передбачені умовами договору №48/10 від 25.10.06 в підтвердження фактично існуючих грошових зобов'язань відповідача  перед позивачем саме за цим договором -позивачем до суду не надано, про що підставно зазначено господарським судом.

      Лист ТОВ “еМІСТ” за №8 від 02.02.07р., на який посилається скаржник, як на підтвердження позовних вимог, дає інформацію про коди поповнення, які були продані на терміналах 20128,20077,20013,20108 за період з 07.01.07р. по 20.01.07р., не свідчить і не підтверджує, що мова йде про коди доступу до послуг мобільного зв'язку та стартові пакети, передані ТОВ “Юрімекс” саме ОСОБА_1 за договором № 48/10 купівлі-продажу кодів доступу до послуг мобільного зв'язку та стартових пакетів від 25.10.06р.

    Платіжне доручення № 9432 від 17.01.07р. за яким ОСОБА_1 перерахував ТОВ “Юрімекс” 117149грн. за послуги мобільного зв'язку, також не можна однозначно вважати частковою платою за послуги саме за договором № 48/10 від 25.10.06р.

       Колегія суддів зазначає, що господарський суд наданим позивачем доказам відповідно ст 43 ГПК України надав належну оцінку в їх сукупності , виклав в своєму рішенні причини, з яких він не приймає ці докази та вважає їх такими, що не мають значення для справи.

       З урахуванням зазначеного, постанова господарського суду в даній справі відповідає фактичним обставинам, а мотиви позивача, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки  спростовуються вищевикладеним.

       

 

                    Керуючись ст. 99, 101, 103,-105 ГПК України,

                                     колегія суддів постановила:

 

       Рішення господарського суду Одеської області від 19.12.07р. у справі № 28/273-07-7484 -залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

 

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

 

          Головуючий суддя                                                                      Т.А. Величко

 

          Судді                                                                                                    А.М. Жукова

                                                                                                                  

                                                                                                                  Л.І. Бойко