ПОСТАНОВА

                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   30.06.2011року                                      Справа № 2-а-27/11

30 червня 2011 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                        - Гаврилюка О.І.,

при секретарі                                                  - Шпаковській Ю.В.,

позивача                                                   - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата Донецької області (далі – Управління ПФУ) про визнання неправомірною відмови в нарахуванні пенсії державного службовця,-

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинуватій Донецької області про визнання дій Управління Пен сійного фонду України в місті Ясинуватій незаконними та про зобов'язання відповідача провести на рахування пенсії державного службовця позивачу з дня звернення його за призначенням пенсії.

Позивач посилався на те, що 12 березня 2008 року йому виповнилося 60 років, його загальний трудовий стаж складає 35 років, з яких, 21 рік  місяці - стаж державної служби. Але, листом від 22 вересня 2010 року відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії державного службовця, мотивуючи це тим, що на час звернення за призначенням пенсії пози вач не працював і не має 20 років стажу роботи на посаді державного службовця.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не з?явилась, надала заяву про розгляд справи у їх відсутність. У попередньому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, пояснивши, що позивач не має права на пен сію згідно з законом України «Про державну службу», так як на момент досягнення пен сійного віку він не працював і не має 20 років стажу роботи на посадах державних служ бовців, - як того вимагає ч.2 ст.37 Закону України «Про державну службу». Працівники управлінь і відділів капітального будівництва (де працював позивач) до 1 січня 1996 року не були віднесені до відповідних категорій державних службовців, оскільки джерелом фо рмування фонду оплати праці цих працівників був не Державний бюджет, а кошти, перед бачені у вартості будівництва на утримання служб замовника.

Вислухавши сторони, дослідивши та оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина перша статті 46 Конституції України встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у ста рості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, - на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законо давством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жі нок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час до сягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - не залежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Із записів трудової книжки позивача судом встановлено, що позивач з 04 листопада 1976 року по 30 січня 1998 року працював головним інженером у від ділі капітального будівництва Ясинуватського райвиконкому, 01 вересня 1996 року позивач прийняв присягу та йому присвоєно 10 ранг державного службовця (а.с.6-8).

Згідно з абзацом 3 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого по становою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283 та Переліком державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах ке рівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби (додаток до Порядку об числення стажу держаної служби) - до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудя щих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.

Відповідно до абзацу шостого пункту 1 Порядку віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украї ни від 18 квітня 1994 року №239 і діючого на час роботи позивача у відділі капітального будівництва, - керівники управлінь, самостійних відділів виконкомів міських рад народних депутатів міст облас ного підпорядкування та їх заступники віднесені до п'ятої категорії посад державних службовців.

13 березня 2008 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинуватій Донецької області з заявою про призначення йому пенсії державного службовця, але відпові дач відмовив позивачу у призначенні пенсії згідно з законом України «Про державну службу».

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що на момент звернення до органів Пенсійно го фонду України, позивач досяг пенсійного віку, мав страховий стаж більше 25 років та понад 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, суд дійшов ви сновку, що позивач має право на призначення пенсії державного службовця з дня його звернення за призначенням пенсії, а дії Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинуватій про відмову по зивачу у призначенні пенсії державного службовця - є неправомірними.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що працівники управлінь (відділів) капіта льного будівництва до 1996 року не були віднесені до відповідних категорій державних службовців, так як джерелом формування фонду оплати праці вказаних робітників був не Державний бюджет, а кошти, передбачені у вартості будівництва на утримання служб замовника.

Пунктом 2 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» встановлено, що дія закону «Про державну службу» поши рюється на працівників державних органів Республіки Крим, органів місцевого та регіонального са моврядування, які прирівнюються до відповідних категорій посад службовців.

Із архівної довідки (а.с.46) вбачається, що відділ капітального будівництва з 1987 по 2001 роки входив до структури виконавчого комітету Ясинуватської міської ради народних депутатів і фонд оплати праці цього відділу формувався із бюджету міської ради.

Відповідачем не представлено будь-яких доказів того, що будівництво об'єктів, де відділ капі тального будівництва виступав замовником, фінансувалося не з Державного бюджету, а з інших дже рел. Постанови Кабінету Міністрів від 6 грудня 1993 року №995 та від 6 листопада 1995 року №895, які передбачали, що Управління капітального будівництва облдержадміністрації утримується за ра хунок коштів, передбачених у вартості будівництва на утримання служб замовника, - втратили чин ність.

Пунктом 12 Типового положення про управління капітального будівництва обласної держав ної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 року №1401, передбачено, що Управління капітального будівництва утримується за рахунок коштів дер жавного бюджету.

Крім цього, часі мною 8 ст.33 Закону України «Про державну службу» (в редакції закону від 22 березня 1996 року) передбачено, що джерелом формування фонду оплати праці державних службов ців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю. Керуючись ст. ст. 11, 71, 158-163 КАС України, суд

П о с т а н о в и в :

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата Донецької області про визнання неправомірною відмови в нарахуванні пенсії державного службовця - задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні пенсії державного службовця неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата Донецької області здій снити нарахування ОСОБА_1 пенсії державного службовця з дня його звернен ня за призначенням пенсії.

Постанову може бути оскаржено до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області .

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.  

    Суддя:   ОСОБА_3