22.06.2011

справа № 2-1735/11

І інстанція

категорія 36

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22  червня 2011 року Нахімовський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді –Кравченко В.Є.,

при секретарі –Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2  до Севастопольської міської Ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору з боку позивачів - комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об`єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради про визнання права власності на частку квартири у порядку спадкування у зв’язку з фактичним прийняттям спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання за кожним право власності на 1/8 частку квартири № 51, що знаходиться за  адресою: м. Севастополь, вул. Ген. Мельника, 15, у порядку спадкування за законом,  яка залишилась після їх сину ОСОБА_3, померлого 20.01.2009 року.

Вимоги мотивовані тим, що їх сину –ОСОБА_3 належала ? частка квартири № 51, що знаходиться за  адресою: м. Севастополь, вул. Ген. Мельника, 15. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, позивач –ОСОБА_1 звернулась до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради із заявою від 25.09.2010 року про реєстрацію за нею ? частки квартири, яка залишилась після смерті їх сина, проте у відповіді 21.10.2010 року на зазначене звернення, комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради  відмовило ОСОБА_1 у реєстрації її права, посилаючись на те, що державна реєстрація права власності повинна здійснюватися  на підставі  правовстановлюючих документів та заяви власника, а оскільки власник помер, в силу  ч.4 ст.25 ЦК України, його право зареєструвати не можливо, запропонували звернутися  до суду. З урахуванням зазначених обставин, позивачі й звернулись із позовом до суду за захистом свого порушеного права.

          Позивачі у судове засідання не з`явились, проте від їх представника  надійшла заява про підтримку позовних вимог у повному обсязі та  можливість допуску  розгляду цивільної справи у відсутність позивачів.

          Представник відповідача –Севастопольської міської Ради у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, спрямував на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника Севастопольської міської Ради. Заперечень  проти заявленого позову не надали, питання  про вирішення спору по суті залишають на розсуд суду.  

Третя  особа, -   комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлялось належним чином, про поважність  причин неявки суд не повідомило, заперечень на позов не надав, про перенесення  судового засідання  не заявляв.  

          Суд, керуючись ст.ст. 157,169 ЦПК України, вважає, що наявні у справі  матеріали достатні  для  розгляду справи по суті  за відсутністю  представників сторін. У відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалось.

          Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги  є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

          Судом встановлено, що ОСОБА_3, згідно з свідоцтвом від 12 липня 2007 року, виданого на підставі розпорядження  Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за № 837/45  на праві власності, набутого у порядку приватизації житла,  належало ?? частка  квартири АДРЕСА_1.

             20.01.2009 року помер ОСОБА_3, в день смерті якого відкрилася спадщина у вигляді ?  частки квартири № 51, що знаходиться за  адресою: м. Севастополь, вул. Ген. Мельника, 15. та  належала ОСОБА_3  на підставі вищевказаного  свідоцтва про право власності на житло.

           ОСОБА_1  та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії ІІ –АП № 281102 від 20.09.1978 року .

           Підставою звернення  позивачів з позовом до суду є обставини того, що при своєму житті їх син –ОСОБА_3 не зареєстрував своє право власності в КП  «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, а після його смерті  третя  особа відмовляється оформити реєстрацію, посилаючись  на відсутність відповідним повноважень, про  що надала ОСОБА_1 рішення від 21жовтня 2010 року про відмову у реєстрації, а також у листі від 11.08.2010 року за вих. №  7946 роз’яснила про існування у співвласників права на звернення  до суду з позовом про визнання права власності на ? частку ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом на підставі рішення  суду.

            Аналізуючи сукупність встановлених  обставин, норми закону, що підлягають застосуванню до спірних відносин, суд знаходить підстави для  задоволення за наступними мотивами.

           Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу

          Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, згідно з положенням  ст. 1261 Цивільного кодексу України,  є батьки померлого: ОСОБА_1  та ОСОБА_2.

         ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином позивачів та братом померлого, за законом є спадкоємцем другої черги за законом.

           Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець,  який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270  цього  Кодексу,  він не заявив про відмову від неї.

         Як було встановлено судом, заповіту ОСОБА_3 не залишав, відповідно до довідки Другої Севастопольської державної нотаріальної контори від 22.06.2011 року спадкова справа після ОСОБА_3, померлого 20.01.2009 року не заводилась.

         В силу ч. 1 ст. 1278 Цивільного кодексу України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину  між ними.  

       Оскільки ОСОБА_3  належала ? частки квартири № 51, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Ген. Мельника, 15 спадкоємці першої черги мають право  успадкувати по 1/8 частки квартири кожний.

       Відповідно до п. 10 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002 року, № 7/5 та  зареєстрованим в Міністерстві юстиції України  18 лютого 2002 р. за № 157/6445  до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав на об`єкти нерухомого майна відносяться, зокрема  рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

         Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.  

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.   

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.  

В силу ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Щодо права власності, то ЦК України передбачає можливість його виникнення на підставі рішення суду у випадках, встановлених ст.  ст. 392 ЦК України. В інших випадках право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

          В силу приписів статей 15,16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може  бути у тому числі - його визнання.  

          Враховуючи те, що законом передбачено такий спосіб захисту  - як визнання права власності у зав’язку з фактичним прийняттям спадщини, суд знаходить  необхідним захистити права позивачів, які  одночасно є єдиними спадкоємцями  першої черги за законом  та співвласниками квартири АДРЕСА_2 , тому позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.   

           На  вимозі про відшкодування  судових витрат позивачі не наполягали.

          На підставі ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3,11,15,16,328,392,1216, 1218, ч. 1 ст. 1222, 1258, ч. 1 ст. 1261, 1268, 1273, 1278 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 174, 212, 214- 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1  право власності на 1/8   частки квартири № 51, що знаходиться за  адресою: м. Севастополь, вул. Ген. Мельника, 15, у порядку спадкування за законом, яка залишилась після ОСОБА_3, померлого 20.01.2009 року.

Визнати за ОСОБА_2  право власності на 1/8   частки квартири № 51, що знаходиться за  адресою: м. Севастополь, вул. Ген. Мельника, 15, у порядку спадкування за законом, яка залишилась після ОСОБА_3, померлого 20.01.2009 року.          

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Нахімовського районного суду

м. Севастополя                                  В.Є.Кравченко