Справа №  2-а-2535/11

ПОСТАНОВА

20 червня 2011 року

  Свердловській міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді:    Александриної І.О.,

при секретарі:            Радченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області у місті Свердловську Луганської області  адміністративну  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Луганській області, старшого інспектора ДПС Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Луганській області  ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в обґрунтовування своїх вимог зазначивши, що постановою старшого інспектора ДПС Свердловського взводу ДПС ВДАІ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 серія ВЕ1 №058794 в справі про адміністративне правопорушення від 04.06.2011 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

Позивач приблизно о 9 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ-2108, державний номер 56875АМ, рухався по вулиці Косіора м. Свердловська в напрямі супермаркету «Абсолют» з метою відшукування місця для паркування. Коли він рухався уздовж аптеки № 62, то переконався, що місця для паркування в цій частині вулиці не має, тому вирішив розвернутися та їхати у зворотному напрямку. На автомобілі він проїхав далі, де по закінченню тротуару було вільне місце для розвороту, для виконання маневру розвороту він в'їхав у тупік, який було перегороджено металевою загорожею. Враховуючи це, переконавшись, що його автомобіль не знаходився на проїзній частині та не завдає перешкод для руху іншим автомобілям, він ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, після чого ввімкнув задню передачу, та на виконання вимог п.п. 10.4, 10.9 Правил дорожнього руху (які регламентують виконання повороту, розвороту та руху заднім ходом) став чекати, поки по проїзний частині вулиці у попутному напрямку проїдуть автомобілі, щоб не створюючи перешкод, виїхати на свою полосу руху та їхати до місця паркування.

В цей час до нього підійшов чоловік в формі співробітника міліції та не відрекомендувавшись почав процедуру оформлення протоколу. Його посаду, спеціальне звання, прізвище та повноваження його були зрозумілі лише при ознайомленні із протоколом про адміністративне  правопорушення. Службового автомобіля ДАІ він поблизу не бачив. Позивач пояснив, що виконував маневр розвороту. Однак інспектор сказав, що позивач порушив п. 15.9 ПДР і отже зобов'язаний сплатити штраф. При цьому інспектором не було враховано його пояснення з приводу виконання маневру розвороту. Інспектором не було прийнято до відома усні клопотання про залучення свідків, демонстрування йому фото- та відео фіксації нібито скоєного ним правопорушення. На що інспектор повідомив, що фотографії він надасть до суду, а позивачу він нічого показувати не буде, хоча в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.06.11р. серії ВВІ № 306978 інспектором було вказано, що ним до протоколу додані фото та постанова серії ВЕ1 №058794 (тобто постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення вже була винесена інспектором ДАІ). Тому враховуючи упереджене ставлення до нього з боку інспектора він відмовився давати пояснення. При складенні ОСОБА_3 ВВІ № 306978 від 04.06.2011 року про адміністративне правопорушення та винесення постанови ОСОБА_3 ВЕ1 №058794 від 04.06.2011 року Інспектором ДПС ДАІ було допущено наступні порушення:

Згідно з Розпорядженням МВС №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ», ДАІ зобов'язано: «1.6. Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97р. № 341 «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ», основним завданням ДАІ є: «Реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху».

Згідно статті 251 КУпАП України: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами».

ОСОБА_3 та постанова складались без залучення свідків, - наприклад водії автомобілів, які були припарковано нам цій території або будь-який інший свідок.

Інспектором не було виконане одне із завдань ДАІ «Надання практичної допомоги учасникам дорожнього руху» та один із обов'язків: «Надавати у межах компетенції допомогу учасникам дорожнього руху».

Інспектором були порушені його права, як водія, а саме: згідно з п 2.14 ПДР: «Водій має право: ґ) отримувати необхідну допомогу від посадових осіб та організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху».

Тобто, незважаючи на те, що при відсутності порушень Правил дорожнього руху, відсутності знаків заборони, виконання ним дії, щодо дотримання безпеки руху при виконанні маневру розвороту, інспектор самоусунувся від надання йому допомоги, а замість цього звинуватив у скоєнні правопорушення.

При складанні протоколу та винесенні постанови, були порушенні його права та перевищено повноваження працівників ДАІ, які випливають з наступного:

Згідно з протоколом ОСОБА_3 ВВІ № 306978 від 04.06.2011 року про адміністративне правопорушення та постанови ОСОБА_3 ВЕ1  №058794 від 04.06.2011  року в справі про адміністративне правопорушення інспектором не було в повному обсязі встановлено всіх обставин події та порушено його права, а саме:

-          інспектором в ситуації, яка склалась не було враховано, що позивач вимог ПДР не порушив, виконав свої обов'язки як водій, що передбачено п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» та п. 1.5 ПДР «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

-          інспектором не було з'ясовано та не доведено в законний спосіб чи був він винний в скоєнні правопорушення, тому що ним не було прийнято до відома та не перевірене  усне пояснення позивача з приводу виконання маневру розвороту, а не зупинки транспортного засобу;

-          в протоколі та постанові не вказане точне місце події, а тільки вказано:                             «м. Свердловськ вул. Косіора», але вулиця Косіора має довжину більше 500 метрів;

-          одразу ж працівник ДАІ склав і постанову, не зважаючи на наявність інших обставин, що є важливими при винесені постанови про адміністративну відповідальність, не з'ясовувались інші обставини, що могли бути важливими при винесенні постанови;

- незважаючи на те, що положеннями КУпАП передбачений 15-денний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення, справа була розглянута з винесенням постанови 04.06.2011 року - в день фіксації та на місті правопорушення.

До того ж, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 ВВІ № 306978 від 04.06.2011 року та складання постанови ОСОБА_3 ВЕ1 №058794 від 04.06.2011 року в справі про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ до протоколу було внесено завідомо неправдиві відомості, а саме: в протоколі серії ВВІ № 306978 від 04.06.2011 року інспектором було вказано, що до протоколу додаються Постанова серії ВЕ1 №058794 від 04.06.2011 та фото.

Виходячи із обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектором ДАІ передчасно було складено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відповідно до протоколу серії ВВІ № 306978 від 04.06.2011 року він був складений інспектором о 09 год. 25 хв., правопорушення інспектором було зафіксоване о 09 год. 20 хв., але позивачу інспектором при складенні протоколу та винесенні постанови, у порушення його прав, не було надано для ознайомлення ніяких фотознімків, та відповідної документації, що підтверджує сертифікацію засобів фотозйомки на території України. У протоколі відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію порушення ПДР, чи має ця особа відповідний допуск для використання приладу фіксації правопорушення. Відповідачами не надано доказів щодо того, що прилад, яким здійснена фотофіксація правопорушення, сертифікований на території України, пройшов метрологічну повірку та має діюче свідоцтво про таку повірку.

Отже, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

Окрім вказаного, виходячи із протоколу, інспектору було достатньо 5 хвилин, щоб виготовити фотознімки та долучити їх до протоколу, на підставі якого було винесено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності.

На підставі вказаного позивач вважає, що інспектором ДАІ скоєні дії, що передбачені ст. 366 КК України, а саме: «Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей».

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган, посадова особа виносить постанову в справі. Постанова повинна містити: найменування органу, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, викладення обставин встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без роз'яснення прав, якими позивач має користуватися при розгляді справи (в тому числі ознайомлення із матеріалами справи), без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів у справі, - не тільки порушує його права, передбачені ст. 268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. З КУпАП. За таких умов права позивача  при такому розгляді справи було грубо порушено.

Вищезазначене випливає з норм КУпАП, а саме: ст. 276 «...Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників...», ст. 277 «Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи...», ст. 278 «Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1)          чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2)          чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне
правопорушення;

3)          чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце Ті розгляду;

4)          чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5)          чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката», ст. 279 «Порядок   розгляду справи про адміністративне правопорушення».

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Такими діями працівник ДАІ порушив норми законів, що встановлюють порядок з'ясування обставин події та кваліфікації її як адміністративний проступок, а також і порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, враховуючи що при розгляді адміністративної справи відповідачем були грубо порушені законні права позивача, реалізувати які йому не дав можливості відповідач (розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, інших доказів у справі, необґрунтоване накладення штрафу, відсутність однозначних доказів), неправильне застосування вимог ст. 258 та 33 КУпАП.

У зв’язку з викладеним позивач просить суд скасувати постанову інспектора ДПС Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Луганській області ОСОБА_2 серії ВЕ1 № 058794 від 04.06.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 КпАП України.

Позивач у судове засідання не з’явився, але суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права і відносини сторін.

Відповідачі – представник УДАІ УМВС України в Луганській області та інспектор ДПС Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Луганській області  ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, про причини неявки  суд не повідомили, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені. У зв’язку з чим суд вважає неявку відповідачів неповажною та відповідно до вимог ст.128 ч.4 КАС України суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутністю відповідачів на підставі наявних у справі доказів.  

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою старшого інспектора ДПС Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Луганській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 серія ВЕ1 №058794 в справі про адміністративне правопорушення від 04.06.2011 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень (а.с. 8)

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Так, згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те особами. У разі його оформлення, протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Не складається протокол у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП. Відповідно до положень КУпАП, Закону України „Про дорожній рух”, у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди с порушенням – повинен бути складений протокол, у порядку передбаченому ст.256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови. Згідно зі ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено.

В порушення ст.280 КУпАП посадовою особою при винесенні постанови не з’ясовано, чи винна особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також порушено вимоги статті 252 КУпАП, згідно якої орган (посадова особа) оцінює докази по справі про адміністративне правопорушення  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Таким чином, з огляду на викладене, судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП.

Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що вина позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням вимог, передбачених адміністративним законодавством також відповідач не надав суду обґрунтованих заперечень проти позову, не навів переконливих доказів про відповідність протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладання адміністративного стягнення обставинам справи.  

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач врахував лише свої думки та визнав їх достатніми для визначення наявності обставин, які свідчать про вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та прийняв рішення про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., про що виніс постанову про адміністративне правопорушення, яка всупереч вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та не визначає мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доказів.

Отже суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення – скасуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 122, 288 КУпАП, ст.ст.3, 9-11, 17-18, 71, 158-163, 167, 186, 254-255  КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ

Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Луганській області, старшого інспектора ДПС Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Луганській області  ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 № 058794 від 04 червня 2011 року, винесену інспектором ДПС Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Луганській області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП.

Закрити провадження по справі про вчинення 04 червня 2011 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ:                                                                             І.О. АЛЕКСАНДРИНА