Справа №  2-а-1353/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

Судді: Бусленко В.П.

при секретарі: Марусич Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання противоправними дій Управління ПФУ в місті Свердловську та зобов,язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

 Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому в обґрунтовування своїх вимог зазначає, що вона ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-4 від 18 листопада 2004 року є дитиною   війни.   Згідно   зі   ст.   6   зазначеного   закону   з   01  січня   2006   року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2010-2011 років зазначена допомога виплачувалась їй не в повному обсязі

З метою нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги позивач як дитина війни звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області з листом. Своєю відповіддю Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області повідомило, що підвищення до пенсії як дитині війни за 2007, 2008, 2009 та 2010 роки крім тих, що вона отримала не має юридичних підстав.

Крім того, Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області посилається на Закони України про Державний бюджет України на відповідний рік та Постанову кабінету Міністрів України від 28.05.08 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно яких було обмежено виплати дітям війни.

Щодо посилання Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на відсутність бюджетного фінансування для підвищення соціальних виплат дітям війни слід зазначити наступне.

Державні соціальні гарантії дітям війни, згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

У Прикінцевих положеннях Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року Кабінету Міністрів України було дано доручення подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Невиконання цього доручення не може бути визнано підставою для відмови у захисті прав особи, які встановлені та визнані державою.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Твердження Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на обмеження виплат дітям війни Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік та Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» вважаю не обґрунтованим виходячи з наступного.

Положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-\/ від 19.12.2006 року, якими призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року не відповідають Конституції України виходячи з наступного. Пункт 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року, Конституційний Суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 09 07.07 р., керуючись ст. ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст. ст. 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України», визнав такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними. Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-\/І від 28 грудня 2007 року текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року викладено в наступній редакції:

"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війн".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Виплата надбавки до пенсії дітям війни відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-\/І від 26 грудня 2008 року, якої встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України і нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, вважаю необґрунтованою з огляду на наступне

Згідно із ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. А тому, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530від 28.05.2008 не може бути встановлений розмір підвищення до  пенсії менший ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Про це також зазначив Вищий адміністративний суд України у листі №1623/13/13-09 від 01.12.2009 року

Згідно рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.07 р. закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування  та використання  фінансових  ресурсів,   має  особливий  предмет  регулювання,

відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України).

Слід також зазначити, що Конституцією України Україна проголошена демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21). Згідно ч. З ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-\/ від 19.12.2006 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380,00 грн., з 1 квітня - 406,00 грн., з 1 жовтня - 411,00  грн.

Отже, з 09.07.2007 року по 30.09.2007 року щомісячна державна соціальна допомога дитині війни повинна була нараховуватися та сплачуватися у розмірі 121,80 грн., а з 01.10.2007 по 31.12.2007 року у розмірі 123,30 грн., але відповідачем така допомога не нараховувалась та не сплачувалася.

Згідно з ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-\/І від 28 грудня 2007 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 470,00 грн., з 1 квітня-481,00 грн., з 1 липня - 482,00 грн., з 1 жовтня - 498,00 грн.

Отже, щомісячна державна соціальна допомога дитині війни повинна була нараховуватися та сплачуватися з 22.05.2008 року по 30.06.2008 року у розмірі 144,30 грн., з 01.07.2008 по 30.09.2008 року у розмірі 144,60 грн., а з 01.10.2008 по 31.12.2008 року у розмірі 149,40 грн., але відповідачем така допомога виплачувалася у розмірах 48,10 грн., 48,20 грн. та 49,80 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-VI від 26 грудня 2008 року та ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107Л/І від 28 грудня 2007 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 498,00 грн. , з 1 листопада - 573,00 грн.

Отже, щомісячна державна соціальна допомога дитині війни повинна була нараховуватися та сплачуватися з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року у розмірі 149,40 грн., а з 01.11.2009 по 31.12.2009 року у розмірі 171,90 грн., але Відповідачем така допомога виплачувалася у розмірі 49,80 грн. у кожному місяці.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» №1646-\/І від 20 жовтня 2009 року прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність, становить з січня 2010 року – 695 гривень, з 01 квітня 2010 – 706 грн., з 01 липня 2010 року – 709 грн., з 01 жовтня 2010 року 723 грн.

Таким чином, державна соціальна допомога, що підлягає виплаті дитині війни у січні та лютому 2010 року складає 208,50 грн., , у липні – вересні 2010 р. – 212,70 грн., у жовтні та листопаді 2010 р. – 216,90 грн., у грудні 2010 р. – 220,20 грн. але відповідачем така допомога виплачувалася у розмірі 49,80 грн. у кожному місяці.

Згідно з ст.. 21 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №2857-6 від 23 грудня 2010 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня 750,00 грн., з 01 квітня 764,00 грн., з 1 липня 784,00 грн., з 01 жовтня – 800 грн.,

Отже щомісячна державна соціальна допомога дитині війни повинна була нараховуватися та сплачуватися з 01.01.2011 року по 25.03.2011 року у розмірі 225,00 грн. щомісячно, але допомога  виплачувалась у розмірах 49,80 грн.

Зважаючи на вищевикладене, виплата позивачу не в повному обсязі соціальної допомоги, передбаченої ст. 3 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року, є противоправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд: визнати неправомірними дії УПФУ в м Свердловську Луганської області щодо відмови в нарахуванні та виплати позивачу з 11 вересня 2010 року по цей час соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року.  Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської
області нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 3 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  №2195 – 4 від 18 листопада 2004 року, з 11 вересня 2010 року по цей час у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідного періоду та виплачувати в подальшому безстроково згідно проведеного перерахунку. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на користь позивача судові витрати. Просить розглянути справу без її участі.

В судове засідання позивачка не з”явилась, надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

В судовому засідання представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала заперечення, в яких посилається на наступне. Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлених для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дана норма не встановлює, яким саме органом, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. П.10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що його кошти використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрат на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому до внесення таких змін правових підстав для призначення та виплати підвищення до пенсії як дитині війни позивачеві немає. П. 9 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. Виплатити підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни немає. Також до вимог ст. 99 КАС України просить застосувати строк позовної давності. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи позивача, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії посвідчення №120118 від 15.02.1985 року на ім”я ОСОБА_1, убачається, що вона має правовий статус дитини війни.

Згідно листа № 4503 від 09.03.2011 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ Луганської області на ім”я ОСОБА_1, убачається, що їй виплачена надбавка як дитині війни відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2010 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком».

Таким чином, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був робити виплату підвищення до пенсії як дитині війни позивачці в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2010 році з урахуванням фактично здійснених виплат.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд, вважає таким, що не заслуговує уваги посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат з огляду на приписи ст. 88 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та ст. 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України», в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсії між Державним бюджетом України та Пенсійним Фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі  за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Суд також не приймає зазначені вище посилання представника відповідача з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Конституції України, за якою права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дата звернення позивачки до суду згідно штемпелю 18.03.2011 року, тому, у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України вона має право на підвищення пенсії з 18.09.2010 року.

Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску шестимісячного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 18.09.2010 року з урахуванням здійснених виплат.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 99, 122, 158-163 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 18.09.2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 18.09.2010 року з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з держави на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3,40 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Свердловський міський суд Луганської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Суддя: