ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
06 лютого 2008 р. |
№ 17/234 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Божок В.С.- головуючого, |
|
|
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2007 |
|
у справі |
господарського суду м. Києва |
|
за позовом |
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
до: |
1.Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" 2.Головного управління комунальної власності м. Києва |
|
про |
визнання договору оренди продовженим |
|
в судовому засіданні взяли участь представники: |
|
від позивача: |
ОСОБА_1-СПД, ОСОБА_2- дов.від 24.01.2007 |
|
від відповідачів: |
1.Гаміляков С.О.-дор. № 11 від 10.01.2008, 2. Шинкаренко Я.В.-дор.№ 042/1/7-1823 від 30.03.2005 |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.07.2007 позовні вимоги задоволено.
Визнано договір № 6 оренди нерухомого майна (споруд) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 28.02.2003 продовженим на новий строк та на тих же умовах.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2007 рішення господарського суду м. Києва від 18.07.2007 скасовано.
В задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова мотивована тим, що СПД ФО ОСОБА_1, Київською міською радою дозвіл на переукладення договору оренди на новий строк не надавався.
Не погоджуючись з постановою СПД ФО ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права, зокрема, ст. ст. 34, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Господарським судом встановлено, що КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" та СПД ОСОБА_1 28.02.2003 уклали договір № 6 оренди нерухомого майна (споруд) комунальної власності територіальної громади м. Києва. Договір укладений на підставі рішення Київради від 26.12.2003 №213/373, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в оренду споруду за адресою: проспект Перемоги, 35 (підземний перехід біля станції метро "Політехнічний інститут"), загальною площею 34,0 кв.м. для розміщення торгівельного ряду.
Термін дії договору оренди встановлений з 01.03.2003 до 01.03.2006.
07.06.2006 сторони уклали додаткову угоду, якою п. 9.1 договору оренди виклали в наступній редакції: "Договір діє з 01 березня 2006 року до розгляду в Київраді питання про дозвіл на переукладення основного договору оренди установленому порядку".
Пунктом VІ.4 договору, сторони передбачили, що укладання повторного договору оренди на приміщення можливе лише у разі надання нових розпорядчих документів (рішення Київської Міської Ради).
Згідно п. 4, 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.
Господарським судом також встановлено, що позивач, на даний час продовжує використовувати орендоване приміщення, але відповідних документів про продовження терміну дії договору оренди №6 від 28.02.2003 не укладено.
Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частинами 2, 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.
Оскільки зазначена норма є імперативною, а не диспозитивною, то сторони договору не можуть її змінити. А тому, посилання відповідачів на п.VІ.4. договору № 6 від 28.02.2003, згідно якого укладення повторного договору оренди на вказане приміщення можливе лише у разі надання нових розпорядчих документів (рішення Київської міської Ради) колегією суддів не приймається, так як вказана умова договору передбачає додаткові умови, порівняно з вищевказаною нормою Закону України "Про оренду державного та комунального майна", можливість встановлення яких в останньому не передбачені, а встановлення цих умов суперечить вказаній нормі. Крім того, в згаданому пункті договору мова йде про укладення повторного договору, а не продовження існуючого, оскільки продовження дії умов договору і укладення нового договору не є тотожними поняттями.
Як встановлено господарським судом, позивач у справі є орендарем спірного приміщення, який належним чином виконував обов'язки за попередніми договорами оренди, докази іншого в матеріалах справи відсутні. Протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди №6 від 28.02.2003 позивач, як це передбачено договором, не отримував від відповідачів відмови в продовженні договору оренди на новий строк, а навпаки, ним було отримано листи з погодженням на його продовження, тому господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження договору оренди №6 від 28.02.2003 на новий строк.
Статтями 3, 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбаченні підстави відмови у передачі об'єктів в оренду. У разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання
відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду, арбітражного суду.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова не відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підлягає скасуванню, а рішення як законне та обґрунтоване, залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119 - ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити..
Постанову від 24.10.2007 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 17/234 скасувати.
Рішення від 18.07.2007 господарського суду м. Києва зі справи №17/234 залишити без змін.
Доручити господарському суду м. Києва видати відповідні накази з урахуванням ст.122 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко