Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

                                                                                           Справа  № 2-а-1223/11

Справа № 2-а-1223/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року о 12 годин 30 хвилин                                                            м. Макіївка

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області ОСОБА_1, розглянувши одноособово у порядку скороченого провадження в приміщенні суду у місті Макіївці адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області «Про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

в с т а н о в и в:

У січні 2011 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області «Про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», в якому просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача сплатити на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2006 року й довічно.

Оскільки позивач, яка є фізичною особою, оскаржує дії (бездіяльність) суб’єкта владних повноважень - УПФ України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області, щодо виплат та пільг дітям війни, які не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб, суддя 07.02.2011 року відкрив скорочене провадження у цій справі, й відповідно до ч. 3 ст. 1832 КАС України надіслав її відповідачу, який отримав ухвалу під розписку 22.03.2011 року, про що свідчить штамп на супровідному листі (а. с. 27).

Враховуючи зазначене, а також те, що справа розглядається за місцезнаходженням відповідача, який не надав судові заяви про визнання позову або заперечень на нього, суддя приймає цю постанову у строк, передбачений ч. 3 та 5 ст. 1832 КАС України.

З’ясувавши без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, всі обставини справи та перевіривши їх доказами, а саме дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази, на які позивач посилалась як на підставу своїх вимог, а також оцінивши належним чином повідомлені позивачем обставини, суддя вважає, що в справі достатньо підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яким її адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 народилась 24.02.1940 року, є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України, отримує пенсію за віком, має правовий статус дитини війни відповідно до штампу у її пенсійному посвідченні та перебуває на пенсійному обліку у відповідача (а. с. 8, 9, 11).

Оскільки позивач має статус дитини війни та перебуває на обліку у відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області є належним відповідачем у цій справі.

Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На підставі п. 1 р. 4 «Прикінцевих положень»Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він набирає чинності з 01.01.2006 року.

Згідно з п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 року дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2006 рік.

Відповідно до Закону України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»п. 17 ст. 77 цього закону виключено, а новою редакцією ст. 110 встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету.

Цей закон був опублікований 22.03.2006 року та набрав чинності 02.04.2006 року, тобто з цього часу ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»знову почала діяти. Але КМУ протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не приймалися. Отже пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджено не було.

Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2007 рік та ст. 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 –рп/2007 зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесенням змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. 6 цього закону викладено в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 –рп/2008 зміни, внесені підп. 2 п. 41 р. 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у редакції закону 2004 року поновили свою дію у 2007 році – з 09.07.2007 року, у 2008 році –з 22.05.2008 року.

Отже, у період часу з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року положення законів про Державний бюджет на 2007 та 2008 роки були чинними та підлягали виконанню, так як в цей період дію норми, яка визначала право позивача на підвищення пенсії, було зупинено, а суд не може застосовувати норму права, яка не діє.

В той же час, після прийняття Конституційним Судом України зазначених рішень про визнання положень зазначених законів неконституційними, позивач отримав право на підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008 року та ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року КМУ надано право у 2009 та 2010 роках відповідно встановлювати розміри соціальних виплат, які згідно законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

При цьому суд ураховує роз’яснення п. 1 р. 7 «Прикінцеві положення»Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року відповідно до яких цей закон щодо спірних правовідносин застосовується з 01.01.2010 року.

Зазначені норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Крім того, діюче законодавство України не містить жодних обмежень щодо виплат у 2011 році підвищення до пенсії дітям війни відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, нарахування та виплата у 2009 –2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Аналізуючи надані відповідно до вимог ст. 71 КАС України докази та в межах заявлених позовних вимог, суддя достовірно встановив, що відповідач ігнорує зазначені норми матеріального права, не здійснює підвищення пенсії, чим порушує зазначене право позивача.

Тому суд доходить до обґрунтованого висновку про те, що бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 07.04.2011 року є протиправною, так як дії відповідача у зазначений період часу не відповідали вимогам закону, що був чинний у цей момент.

Ухвалюючи це рішення суд враховує позицію Верховного Суду України, викладену у інформаційно-методичному листі № 6 –11 від 12.04.2010 року згідно якої, встановивши, що відповідач порушує право позивача, що регулює спірні правовідносини, суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов’язати відповідачів провести перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Оскільки відповідно до змісту довідки № 6325 від 23.12.2010 р. позивачу з 01 січня 2008 р. по теперішній час сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а. с. 11), відповідач повинен донарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 року по 07.04.2011 року з урахуванням здійснених виплат.

Таким чином, повно та всебічно оцінивши та з’ясувавши всі повідомлені позивачем обставини справи, проаналізувавши всі наявні та досліджені докази у їх сукупності, суддя приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення її позову шляхом зобов’язання відповідача провести перерахування та здійснити виплату належних позивачу сум відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у період часу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 07.04.2011 р. з урахуванням здійснених виплат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 23, 24, 92 Конституції України, Законом України «Про соціальний статус дітей війни»від 18.11.2004 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 р, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 –рп/2007, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 –рп/2008, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року, Інформаційно-методичним листом Верховного Суду України № 6 –11 від 12.04.2010 року та ст. ст. 2, 8 - 11, 17, 18, 71, 158 - 162, 1832, 186, абз. 2 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області «Про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни у період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 07 квітня 2011 року незаконною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області провести ОСОБА_2 перерахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни у період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 07 квітня 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню та є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанову прийнято, складено шляхом комп’ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя:                                                                                 С. В. Мащенко