2-а-947/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.06.2011  

29 червня 2011 року Лутугинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого –судді Заботіна В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку та стягнення  соціальної допомоги як дитині війни,  

В с т а н о в и в:

16.06.2011р. позивач ОСОБА_1  звернулася до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має статус “дитини війни”,  у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.  У 2010р. - 2011р. відповідач у зазначеному розмірі пенсію їй не підвищував, а тому просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати дії відповідача неправомірними,  зобов’язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату  підвищення до пенсії  як дитині війни  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з 01 січня 2010р. Просить розглянути справу за її  відсутності.

Від представника відповідача  надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності. В запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач зазначив, що позивач пропустила без поважних причин строк звернення до суду. Крім того, ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, встановлених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Також наполягає на тому, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”виплату надбавки дітям війни не передбачено. Вважає свої дії правомірними, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 25.06.2011р. постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Лутугинського районного суду від 17.06.2011р. відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в  Лутугинському  районі  Луганської області про поновлення пропущеного строку  та стягнення  соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з  01.01. 2010р. по 15.12.2010р., залишений без розгляду через пропуск процесуального строку на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Що стосується вимог позивача про підвищення до пенсії  за період з 16.12.2010р., суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення  №  150925 та копією паспорту. (а.с. 3-5).

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що  виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм  розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється  на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабміну України № 530 від 28 травня 2008р., на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.

Законами України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, “Про Державний бюджет України на 2011 рік”  не вносилися зміни до розмірів соціальних виплат, які передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Отже, нарахування та виплата у 2010- 2011 роках  дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно статті 6 якого дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

В позовній заяві позивач просила суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2010р. без зазначення кінцевого строку. У 2010-2011р.р. будь-яких змін до ст. 6 Закону України “Про  соціальний захист дітей війни”  не вносилось, а тому суд вважає за можливе для повного захисту прав позивача зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати їй підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з 16 грудня 2010р. без обмеження певною датою, оскільки Законом України “Про соціальний захист дітей війни”не передбачено строк його дії.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо  судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а у випадку часткового задоволення позову –відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

По с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку та стягнення  соціальної допомоги як дитині війни    задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  за період з 16 грудня 2010р.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії  як дитині війни за період з 16 грудня 2010р. відповідно до вимог ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лутугинський районний суд Луганської області.  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  Копія апеляційної скарги  одночасно  надсилається  особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя: