ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.01.08 р. Справа № 39/363пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С., суддів Волошинової Л.В., Мєзєнцева Є.І.
при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремпобуттехніка” ЛТД м. Донецьк
до відповідачів
Товариства з обмеженою відповідальністю “ДіК” м. Донецьк
Організації орендарів “Ремпобуттехніка” м. Донецьк
про визнання угоди дійсною
та зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДіК” м. Донецьк
до відповідачів:
Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремпобуттехніка” ЛТД м. Донецьк
Організації орендарів “Ремпобуттехніка” м. Донецьк
про: визнання угоди дійсною
За участю представників сторін:
від позивача: Калмикова О.О. –за довіреністю;
від відповідача1: Мунтян О.М. –за довіреністю;
від відповідача2: Браславський Р.Г. –за довіреністю;
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні
від 22.01.2008р. оголошено перерву до 31.01.2008 р. до 15 год. 00 хв.
ВСТАНОВИВ
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів, Організації орендарів «Ремпобуттехніка»м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК»м. Донецьк про визнання недійсною угоди про уступку частки Організації орендарів «Ремпобуттехніка»у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладення оспорюваної угоди всупереч вимогам діючого законодавства України, зокрема, учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД не були повідомленні про проведення загальних зборів в передбачений законом строк; відсутні будь –які докази щодо фактичного повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів; учасники Товариства були позбавлені можливості ознайомитися з документами, що були предметом розгляду на порядку денному, а саме з документами, які підтверджують припинення зобов’язань по погашенню безпроцентного займу за договором займу від 14.06.1994 року шляхом відступлення частки Організації орендарів «Ремпобуттехніка»ЛТД у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК».
Відповідач1 надав відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відповідність оспорюваної угоди вимогам норм чинного законодавства, додатково посилався на рішення господарського суду у справах № 14/278пн, 19/370пн, згідно яких встановлено факт відповідності правоустановчих документів ТОВ “Ремпобуттехніка” ЛТД та правомірність розподілення часток у статутному фонді ТОВ “Ремпобуттехніка” ЛТД та право власності ТОВ “ДіК” на 79% статутного фонду Товариства.
Відповідач2 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, повної відповідності укладеної між Організацією орендарів «Ремпобуттехніка»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД угоди вимогам законодавства України із посиланням на факти, встановлені рішенням Арбітражного суду Донецької області по справі № 9/3-13п/д від 29.03.1996р., рішенням господарського суду Донецької області по справі № 14/278пн від 28.12.2005р., рішенням господарського суду Донецької області від 08.06.2006р. по справі № 19/370пн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2008 р. судом спільно до розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК»м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД м. Донецьк та Організації орендарів «Ремпобуттехніка»м. Донецьк про визнання дійсною угоди про уступку частки Організації орендарів «Ремпобуттехніка»у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК».
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази господарський суд встановив.
Розпорядженням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів № 562 р від 14.08.1992 року було зареєстровано організацію орендарів “Ремпобуттехніка”.
Розпорядженням № 603 р від 02.10.1992 р. виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів у м. Донецьку ради народних депутатів зареєстровано орендне підприємство “Ремпобуттехніка”.
02.06.1994 р. між Фондом комунального майна Донецької міської Ради народних депутатів та ОО "Ремпобуттехніка" був укладений договір купівлі-продажу державного комунального майна орендного підприємства «Ремпобуттехніка». Відповідно до акту приймання передачі приватизованого майна від 18.10.1994 р. цілісний майновий комплекс було передано ОО "Ремпобуттехніка" Вартість майна відповідно до умов договору склала 4 151 947 260,00 карбованців.
14.06.1994 р. між корпорацією D.B.S. ica Inc»та Організацією орендарів «Ремпобуттехніка»укладено договір позики, згідно якого відповідач2 отримує безпроцентну позику грошових коштів в сумі 3 259 312 260, 00 крб. строком на шість місяців з метою викупу державного майна під час приватизації за позичені кошти. Зобов’язання позикодавця перед позичальником виконані третіми особами ОО «Холдінг-Центр»та ТОВ «Триплекс».
Запозичені грошові кошти Організацією орендарів «Ремпобуттехніка»здійснено розрахунок за даним договором купівлі-продажу № 35 від 02.06.1994р. цілісного майнового комплексу, розташованого в місті Донецьку по проспекту Ленінському, 4а, укладеним між Фондом комунального майна Донецької міської ради народних депутатів та Організацією орендарів «Ремпобуттехніка».
17.10.1994 р. Корпорація D.B.S. Inc»листом довела до відома Організації орендарів «Ремпобуттехніка»про здійснення уступки права вимоги за договором позики від 14.06.1994 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «ДіК». За таких обставин, суд, враховуючи приписи ст. 197 Цивільного кодексу УРСР, дійшов висновку, що до ТОВ „ДіК” у встановленому порядку набуло право вимоги до Організації орендарів «Ремпобуттехніка»за вказаним договором.
Організацією орендарів «Ремпобуттехніка»20.10.1994 р. прийняте рішення не ліквідувати товариство, як юридичну особу, а виступати засновником нового підприємства.
Між Організацією орендарів «Ремпобуттехніка»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДіК»27.10.1994 р. укладено установчий договір про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД. Відповідно до установчого договору та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД засновниками останнього стали Організація орендарів «Ремпобуттехніка»із внеском в розмірі 90% - цілісний майновий комплекс Орендного підприємства «Ремпобуттехніка», та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДіК»із внеском в розмірі 10% - грошові кошти.
Установчі документи (Статут та установчий договір) новоствореного Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД були ухвалені на загальних зборах засновників та зареєстровані відповідним чином у порядку, встановленому діючим на той момент законодавством, розпорядженням виконкому Ленінської районної в місті Донецьку ради народних депутатів № 382/4р від 04.11.1994р., згідно якого Орендне підприємство «Ремпобуттехніка»перереєстроване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД, яке є правонаступником всіх прав та обов’язків орендного підприємства.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДіК»листом № 12 від 18.08.1995 р. пропонувало неповернуті Організацією орендарів «Ремпобуттехніка»за договором позики грошові кошти вважати внеском (часткою) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК»у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД. Оскільки грошові вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „ДіК” мало не до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД, а саме до Організації орендарів «Ремпобуттехніка», яке є володільцем частки у статутному фонді зазначеного Товариства, суд вважає за можливе кваліфікувати згаданий лист відповідача 2 як оферту у розумінні ст. 156 Цивільного кодексу УРСР на вчинення угоди з придбання частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД, належній Організації орендарів «Ремпобуттехніка», в рахунок погашення вимог за договором позики, права кредитора у якому набуло Товариство з обмеженою відповідальністю „ДіК”.
На загальних зборах засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД, які відбулися 11.10.1995 р., було прийняте рішення про уступку частки Організації орендарів «Ремпобуттехніка»у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД в розмірі 69% Товариству з обмеженою відповідальністю «ДіК»з метою погашення зобов’язань за договором позики від 14.06.1994 р.
В подальшому рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 21.09.2006 р., залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва, згадане рішення загальних зборів засновників визнано недійсним.
Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ДіК” було засновником Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД та власником частки у статутному фонді останнього з моменту його створення, а отже –не було третьою особою у розумінні ст. 53 Закону України „Про господарські товариства”, а інших учасників, які могли б висувати вимоги щодо придбання частики у статутному фонді не було, суд розцінює наявність загаданого протоколу загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД як документу, складеного за участю Організації орендарів „Ремпобуттехніка”, виключно як один з доказів акцептування останньою оферти відповідача 2, викладеної у листі № 12 від 18.08.1995 р. Дійсно, враховуючи, що перерозподіл часток відбувався між двома єдиними учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД –власниками цих часток, будь-яких додаткових дій, крім волевиявлення вказаних учасників, з боку самого товариства ані діюче законодавство, ані статут не вимагало.
Голова ради орендарів Організації орендарів «Ремпобуттехніка»запропонував внести відповідні зміни до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД, які б підтверджували здійснений перерозподіл часток статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД між Організацією орендарів «Ремпобуттехніка»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДіК»на користь останнього.
Недійсність рішень загальних зборів засновників ТОВ „Ремпобуттехніка” ЛТД, оформлених протоколом від 11.10.1995 р., не спростовує факт наявності такого протоколу як документу, з якого вбачається волевиявлення Організацією орендарів „Ремпобудтехніка” з прийняття пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю „ДіК”, викладеної в листі № 12 від 18.08.1995 р.
12.10.1995 р. між Організацією орендарів «Ремпобуттехніка»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДіК»підписано додаткову угоду до Статуту та Установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД про перерозподіл часток у статутному фонді, згідно якої частка Організації орендарів «Ремпобуттехніка»становить 21% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД, а частка Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК» становить 79% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД.
Відповідні зміни до статутних документів щодо розподілення часток у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД були зареєстровані - 18.10.1995 р. розпорядженням виконкому Ленінської районної в місті Донецьку ради народних депутатів № 312/2р у відповідності до положень чинного законодавства України.
Сукупність згаданих вище дій та документів, здійснених та складених Організацією орендарів «Ремпобуттехніка»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДіК», з огляду на їх сутність та юридичні наслідки, в силу приписів ст. ст. 41, 151, 156 Цивільного кодексу УРСР дають суду підстави для висновку про те, що між вказаними особами відбулася угода з відступлення частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД у розумінні ст.53 Закону України „Про господарські товариства”.
При цьому, вчинення вказаної угоди опосередковує припинення первісного грошового зобов’язання Організації орендарів „Ремпобуттехніка” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „ДіК” за договором позики від 14.06.1994 р. в порядку новації, що цілком відповідає приписам ст. 220 Цивільного кодексу УРСР. В свою чергу, змінені зобов’язання Організації орендарів „Ремпобуттехніка” з передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „ДіК” частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД розміром 69% припинені належним виконанням у розумінні ст. 216 Цивільного кодексу УРСР.
Вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. Відповідно до вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок з доведення таких обставин належними доказами покладається на позивача.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи документи, встановлені судом на їх підставі обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД про визнання недійсною угоди про відступлення частки, вчиненої між Організацією орендарів „Ремпобуттехніка” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДіК”, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Приймаючи до уваги бланкетних характер норми, заявленої позивачем у якості підстави для визнання угоди про відступлення частки недійсною (ст. 48 Цивільного кодексу УРСР), суд, з огляду на вимоги абз. 4 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. № 3, оцінює обґрунтованість позовних вимог у світлі вказаних позивачем положень Закону України „Про господарські товариства”, які, на його думку, були порушені у зв’язку із проведенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про власність” (в редакції, що діяла на момент вчинення оспорюваної угоди) власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном. За змістом ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” у разі, якщо у засновниками товариства є лише дві особи, і між ними вчиняється угода з відступлення частки у статутному фонді такого товариства, будь-яких погоджень ані з боку товариства, ані з боку інших осіб для такої угоди не потрібно.
Отже, оскільки правомірність спірної угоди між учасниками товариства згідно діючого законодавства на момент її вчинення не ставилася у залежність від наявності або відсутності рішення загальних зборів учасників товариства, аргументи, наведені позивачем щодо неповідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів; позбавлення учасників товариства можливості ознайомитися з документами, що були предметом розгляду на порядку денному, жодної мірою не спростовують ані факт вчинення спірної угоди з відступлення Організацією орендарів „Ремпобуттехіника” 69 % у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДіК”, ані правомірність такої угоди.
Позиція відповідача 2 за первісним позовом, згідно якої спірна угода опосередкована протоколом загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД від 11.10.1995 р., судом відхиляється як така, що суперечить встановленим обставинами та приписам законодавства.
За таких умов суд відхиляє і посилання відповідача 2 за первісним позовом на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 21.09.2006 р., оскільки висновки про недійсність проведених загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД від 11.10.1995 р. не впливають на правомірність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю „ДіК” права власності на 69 % частки статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремпобуттехніка” ЛТД.
Поряд із цим, суд приймає до уваги, що правомірність проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «ДіК»та Організацією орендарів «Ремпобуттехніка»перерозподілу часток засновників у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД, згідно з яким внесок відповідача1 за первісним позовом становить 79% статутного фонду, а внесок відповідача2 за первісним позовом становить 21% статутного фонду, встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 28.12.2005р. по справі № 14/278пн, яке набрало законної сили.
Крім того, рішенням господарського суду Донецької області від 08.06.2006 р. по справі № 19/370пн, з урахуванням змін, внесених постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.08.2006 р., визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК»на 79% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД.
Судові рішення у вказаних справах є чинними, та згідно п.9 ч. 3 ст. 129 Конституції України - обов’язкові до виконання.
Згідно приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що позивачем не доведена невідповідність спірної угоди про відступлення частки у статутному фонді діючому законодавству, а виходячи із встановлених судом обставин вчинення такої угоди, інших підстав, які б свідчили про її протиправність, не вбачається, суд відмовляє у задоволенні первісного позову у повному обсязі.
Водночас, суд не вважає за можливе задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „ДіК” про визнання спірної за первісним позовом угоди дійсною.
Так, виходячи із вимог ч. 2 ст. 19, п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України суд вживає ті заходи захисту прав та інтересів, які передбачені законом.
В свою чергу, за замістом ст. 47 Цивільного кодексу УРСР, ст. 220 діючого Цивільного кодексу України та з огляду на п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. № 3 визнання договору дійсним як форма судового захисту застосовується виключно відносно угод, щодо яких встановлена обов’язкова нотаріальна форма, від дотримання якої одна з сторін, незважаючи на узгодженість всіх умов та повне чи часткове виконання угоди, ухиляється.
Однак, оскільки законодавство, діюче не момент вчинення спірної угоди, не вимагало обов’язкового вчинення угоди між юридичними особами про відступлення частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю у нотаріальної форми, застосування такої форми судового захисту є безпідставним.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 4-3, 4-4, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД м. Донецьк, до Організації орендарів «Ремпобуттехніка»м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК»м. Донецьк про визнання недійсною угоди про уступку частки Організації орендарів «Ремпобуттехніка»у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК»- відмовити.
У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК»м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД м. Донецьк та Організації орендарів «Ремпобуттехніка» м. Донецьк про визнання угоди про уступку частки Організації орендарів «Ремпобуттехніка»у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіК»дійсною –відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.
суддів Волошинової Л.В.,
Мєзєнцева Є.І.