Справа №  2-а-2567/11

ПОСТАНОВА

25 червня 2011 року

Суддя Свердловського міського суду Луганської області Александрина І.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у залі судових засідань Свердловського міського  суду у місті Свердловську Луганської області  адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

10 червня 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області по сплаті не в повному обсязі з 10 грудня 2010 року   щомісячної державної соціальної допомоги згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області нарахувати і сплатити на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 10 грудня 2010 року безстроково.

Відповідач – Управління пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області надав суду свої письмові заперечення, вказує, що пунктом 10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрати на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Здійснити виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області немає юридичних підстав. Просить розглянути справу без участі представника УПФУ в м. Свердловську, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, застосувати строки звернення до суду, встановлені ст.99 КАС України.

Дослідивши і оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.     

Відповідно до вимог п. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно паспорту на ім’я позивача убачається, що він є громадянином України.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням.

Згідно повідомлення Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області надбавка до пенсії, призначена згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни у 2007 році позивачу  не нараховувалась та не виплачувалась, а з 01 січня 2008 року по 31 березня 2008 року у розмірі 47,00 грн., з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008  року – у розмірі 48,10 грн., з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року – у розмірі 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року – у розмірі 49,80 грн. та позивачу було відмовлено у виплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитиній війни у 2006-2010 роки за відсутністю на це юридичних підстав.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання дій УПФУ в м. Свердловську неправомірними в частині виплати не в повному обсязі позивачу щомісячної державної соціальної допомоги згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни”                  з 10 грудня 2010 року, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав. Право позивача на отримання щомісячного підвищення до пенсії з 10 грудня 2010 року підтверджується безпосередньо вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які з вказаного часу по день винесення рішення є чинними.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.52 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” № 2154-УІ від 27 квітня 2010 року у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Статтею 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в  абсолютних сумах у межах  асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.21 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік” N 2857-VI від 23 грудня 2010 року у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.

Отже розмір підвищення до пенсії особі, яка має статус „дитина війни” у 2010-2011 роках має визначатися відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а саме, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Враховуючи вказані положення частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та положення ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, якою встановлено право особи зі статусом «дитина війни» на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов’язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у жовтні 2010 року - травні 2011 року.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 147 ОСОБА_2 України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є ОСОБА_3 Суд України. ОСОБА_3 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів ОСОБА_2 України і дає офіційне тлумачення ОСОБА_2 України та законів України.

Статтею 152 ОСОБА_2 України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ОСОБА_3 Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 ОСОБА_2 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом  рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Відповідно до ст. 8 ОСОБА_2 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй.  ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.

Суттю положень ст. 46 ОСОБА_2 України  є те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом    

Згідно  ст.55  ОСОБА_2 України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На  вимогу  п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року  № 9  «Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя», оскільки ОСОБА_2 України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності ОСОБА_2 і в усіх необхідних випадках застосовувати ОСОБА_2 як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на ОСОБА_2, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в частині виплати не в повному обсязі позивачу державної соціальної  допомоги  до пенсії, як дитині війни  у період з 10 грудня 2010 року є неправомірними, тому суд вважає зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області перерахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 10 грудня 2010 року з урахуванням  фактично  здійснених виплат.

На підставі ст.ст. 8, 19, 46, 55, 147, 152 ОСОБА_2 України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя», Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 19 грудня 2006 року № 489-V, Рішення ОСОБА_3 Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Закону України «Про прожитковий мінімум», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік” № 2154-УІ від 27 квітня 2010 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік” N 2857-VI від 23 грудня 2010 року, керуючись ст.ст.2, 6, 17, 18, 87, 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, про визнання дій незаконними і зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 10 грудня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 10 грудня 2010 року з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання постанови суду апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд Луганської області. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

СУДДЯ                                                                                                І.О. Александрина