Краснопільський районний суд Сумської області

вул.Вокзальна, 18 смт.Краснопілля Краснопільський район Сумська область Україна 42400

Справа №  2-120/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

25.06.2011                                                                                           смт.Краснопілля

     Краснопільський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Косар А.І.

за участю

секретаря судового засідання  Литвин А.В.

позивача   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області смт. Краснопілля цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою  ОСОБА_1

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  «Вікторія »     

про  визнання дійсним договору купівлі –продажу та визнання права власності на нежиле приміщення  ,-

В С Т АН О В И В :

          У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з наведеним позовом, мотивуючи тим, що  01 березня 2010 року між ним та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю  «Вікторія » був укладений договір купівлі –продажу 0,34 майстерні літера А площею 268,4 кв. м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за 33690 гривень. Названий договір не був посвідчений нотаріально і в даний час керівництво СТОВ «Вікторія «не погоджується звернутись в нотаріальну контору для належного посвідчення за ним права власності на зазначену частину майстерні. В досудовому порядку спір не врегульовано, а тому просив постановити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі продажу від 01 березня 2010 року та визнати за позивачем право власності на 34/100приміщення майстерні літер. А площею 268,4 кв. м. вартістю 33690 гривень, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні.

Відповідач  у судове засідання не прибув, у листі просив розглядати справу без участі його представника, зазначивши про визнання позову, мотивуючи, що у свій час ОСОБА_1 не зміг звернутись в нотаріальну контору для посвідчення договору купівлі – продажу від 01 березня 2010 р. не з вини дирекції товариства, а тому дирекція категорично відмовляється від виконання роботи, необхідної для звернення до нотаріуса. Просив позов задовольнити /ас. 25/.  

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб,суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи наведене, суд ухвалив відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову ы продовжив судовий розгляд.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як було встановлено під час судового засідання і підтверджено матеріалами справи, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія»є власником нежилої будівлі, приміщення тракторної бригади № 1: майстерня літ А –794,6 кв. м., ангар літ Б –434,0 кв. м., ангар літ В – 314,9 кв. м.,адм. –побут приміщення літ Г –101,1 кв. м., заправка літ Д –15,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення суду 26.05.2008 р. /ас. 5/.

Із договору купівлі- продажу від 01 березня 2010 року вбачається, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія»продає, а ОСОБА_1 купує 0,34 майстерні літер А площею 268,4 кв. м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1. При цьому сторони домовились, що вартість названої частини майстерні складає 33690 гривень, у т. ч. НДС; що всі витрати , які будуть понесені при виконанні цього договору, у т. ч. сплата за звернення до БТІ, витрати пов’язані з визнанням права власності за ОСОБА_1 в майбутньому на придбане ним приміщення та інші витрати, які можуть наступити при виконанні цього договору, підлягають сплаті покупцем ОСОБА_1 /ас. 4/.  

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З вимог ч.1 ст. 3 ЦПК України вбачається, що захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

Згідно ст.ст. 10. 11. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено ст. 58ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що правовідносини між сторонами виникли у зв’язку з укладенням договору купівлі - продажу, врегульовані нормами ЦК України.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 на порушення вимог ст. 10 ЦПК України,  не надано належних доказів того, що між ним і відповідачем була досягнута згода з усіх істотних умов договору, а також моменту передачі продавцем предмета договору покупцеві.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі –продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Урахуванням положень ст.ст. 16,182,640 ЦК визначена ч.2 ст. 220 ЦК України можливість визнання договору дійсним поширюється лише на ті договори, які підлягають нотаріальному посвідченню, від якого сторона ухиляється, й не підлягають державній реєстрації, а тому суперечить законодавству визнання в судовому порядку дійсним правочину щодо нерухомості, оскільки такий правочин у обов’язковому порядку повинен пройти державну реєстрацію.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та не вбачає підстав для задоволення даного позову.

             Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому ст. 88 ЦПК України.Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. З, 10, 11, 58-60, 79, 81, 88, 209, 212, 214 - 215,217, 218, 294 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1  за необґрунтованістю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя                                                            А. І .  Косар

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 червня  2011 року  о 16 год. 00 хв.