ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.02.08р. | Справа № 19/25(32/1-07)(7/23)-08 |
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ
до Відповідача-1:Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірми "Співдружність", с.Р.Люксембург Широківського району Дніпропетровської області
Відповідач-2: Закритого акціонерного товариства "Торгівельна група "Майстер", м.Дніпропетровськ
Відповідач-3: Товариство з обмеженою відповідальністю"Майстер",м.Дніпропетровск
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача :Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської оласті
про визнання недійсним договору
Суддя Петренко І.В.
при секретарі Грузін І.М.
Представники:
Від позивача: Кривцова Є.І. - дов. № 70 від 30.11.2006 р.
Від відповідача-1: не з"явився;
Від відповідача-2: не з"явився;
Від відповідача-3: Кітченков М.О. - дов. від 10.05.2006 р.
Від третьої особи: не з"явився
СУТЬ СПОРУ:
По справі оголошувалась перерва з 07.02.2008р. по 11.02.2008р.
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 10.09.02 р. ( укладеного між ТОВ АФ “Співдружність ” та ЗАТ “Торгівельна група “Майстер”) та договору купівлі-продажу від 24.09.02 р. ( укладеного між ЗАТ “Торгівельна група “Майстер” та ТОВ “Майстер”), відповідно до умов яких відчужувалося нежитлове приміщення ресторану “Перлина”, загальною площею 657,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, буд.26. Окрім того позивач просить суд зобов’язати ТОВ “Майстер”повернути вищезазначене приміщення до державної власності в особі Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на відсутність у ТОВ АФ “Співдружність”права відчуження спірного майна на користь ЗАТ “Торгівельна група “Майстер”, оскільки попередні договори, на підставі яких приміщення ресторану перейшло у власність до ТОВ АФ “Співдружність ”були визнані недійсними та неукладеними в судовому порядку .
Відповідач-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірми “Співдружність”) відзив на позов та витребувані судом матеріали не надав, явку повноважних представників до судових засідань неодноразово не забезпечив.
Відповідач-2 (Закрите акціонерне товариство “Торгівельна група “Майстер”) в відзиві на позов та відповідач-3 (Товариство з обмеженою відповідальністю “Майстер”) проти задоволення позовних вимог заперечують, зазначаючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма “Співдружність”придбало нежитлове приміщення ресторану “Перлина”, загальною площею 657,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, буд.26; на прилюдних торгах, що проводилися Жовтневим відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції під час примусового виконання судового рішення. А тому відповідно до приписів ч.2 ст.145 ЦК УРСР витребування такого майна від добросовісного набувача не допускається.
В постанові ВГСУ від 01.11.06 р. (якою було скасоване рішення у цій справі, що було прийняте судом за результатами попереднього розгляду цього спору) зазначено, що висновки господарського та апеляційного судів не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що суди не дослідили обставини правомірності відчуження спірного майна у держави, тощо. На виконання вимог, зазначених у постанові ВГСУ, судом неодноразово витребувалися від Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ матеріали відповідного виконаного провадження та письмові пояснення щодо позову, але, як зазначено вище, ці матеріали необхідні для вирішення спору, третьою особою надані не були.
Ухвалою господарського суду від 21.06.07р. провадження по справі було зупинено до часу вилучення слідчими органами у Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, на виконання якого на прилюдних торгах було здійснено продаж спірних нежитлових приміщень ресторану “Перлина”, загальною площею 657,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, буд.26; та прийняття рішення за результатами перевірки у відношенні до посадових осіб Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ у відповідності із ст.97 КПК України.
Справу повернуто на адресу суду, оскільки Прокуратурою Жовтневого району м.Кривого Рогу в діях посадових осіб Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ відсутній склад злочину та в порушенні кримінальної справи - відмовлено.
Розпорядженням в.о.голови суду від 21.12.07р., у зв'язку із закінченням строку повноважень судді О.Ю.Васильєва, справу передано для розгляду судді Петренко І.В.
Відповідач –3 в судовому засіданні проти позову заперечує та в позові просить відмовити.
Відповідач 1, 2 та третя особа в судове засідання не з’явилися, клопотання та документи не надали, повідомлені про розгляд справи належним чином, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами справи (ст.75 ГПК України).
Вислухавши пояснення позивача та відповідача-3, розглянувши матеріали справи, господарський суд, –
ВСТАНОВИВ :
Відповідно до договору купівлі-продажу від 12.03.1997р., укладеного між Представництвом Фонду державного майна України у м. Кривому Розі, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „А.С.ОЛВІЗ”, як покупцем, Товариство з обмеженою відповідальністю „А.С.ОЛВІЗ” придбало у власність приміщення ресторану „Перлина” структурного підрозділу державного підприємства громадського харчування „Смерічка”, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, 26. Приміщення вбудоване в перший поверх чотирьохповерхового житлового будинку загальною площею 657, 2 кв.м, в тому числі: площа ресторану –497, 1 кв.м, площа підвалу –160, 1 кв.м.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.02.1999р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „А.С.ОЛВІЗ”, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромінвест”, як покупцем, Товариство з обмеженою відповідальністю „А.С.ОЛВІЗ” продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромінвест” купило приміщення вбудоване в перший поверх чотирьохповерхового житлового будинку загальною площею 657, 2 кв.м, в тому числі: площа ресторану –497, 1 кв.м, площа підвалу –160, 1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул.. Кремлівська, буд. 26.
Відповідно до умов договору № Р-1 фінансового лізингу від 03.05.2001р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромінвест” за актом приймання-передачі об’єкту лізингу від 04.052001р. передало в фінансовий лізинг приміщення ресторану „Перлина” на строк 15 років з моменту прийняття об’єкту лізингу.
В подальшому, згідно рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.10.1999р. у справі № Д25-66 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „А.С.ОЛВІЗ” про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафу розірвано договір від 12.03.1997р. купівлі-продажу приміщення ресторану „Перлина” структурного підрозділу державного підприємства громадського харчування „Смерічка”, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, 26, зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю „А.С.ОЛВІЗ” повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області приміщення ресторану „Перлина”. Згідно рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 01.11.2001р. у справі № Д4/35 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромінвест” та Товариства з обмеженою відповідальністю „А.С.ОЛВІЗ” про визнання недійсним договору визнано недійсним договір купівлі-продажу від 18.02.1999р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „А.С.ОЛВІЗ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромінвест”, зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромінвест” повернути приміщення ресторану „Перлина” Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5-11.09.2002р. у справі № Д18-97 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Співдружність" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромінвест” про визнання недійсним договору фінансового лізингу визнано неукладеним договір фінансового лізингу № Р-1 від 03.05.2001р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромінвест” та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма "Співдружність".
Ухвалою від 21.06.07р. було зупинено провадження у справі №32/1-07(7/23) до часу вилучення слідчими органами у Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, на виконання якого на прилюдних торгах було здійснено продаж спірних нежитлових приміщень ресторану “Перлина”, загальною площею 657,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, буд.26; та прийняття рішення за результатами перевірки у відношенні до посадових осіб Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ у відповідності із ст.97 КПК України.
Відповідно до листа прокуратури Жовтневого району м.Кривого Рогу проведеною переяркою встановлено, що 12.03.02р. до Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ надійшов наказ №4/57 від 14.05.02р., виданий господарським судом Дніпропетровської області про звернення стягнення на майно ТОВ „Агропромінвест” на суму 241650,40 грн.
Згідно вказаного наказу Жовтневим ВДВС Криворізького МУЮ відкрито виконавче провадження.
КФ СПД „Укрспецюст” 03.09.02р. виставлено на продаж із прилюдних торгів майно ТОВ „Агропромінвест”, а саме не житлове приміщення загальною площею 657,2 кв.м. за адресою: вул.Кремлівська,26 м.Кривий Ріг.
Згідно протоколу торгів №702 від 03.09.02р. вищевказане майно придбало ТОВ АФ „Співдружність” в особі Сурменко В.Д. за 40065 грн.
У зв’язку з виконанням наказу №4/57 від 14.05.02р. виданого господарським судом Дніпропетровської області про звернення стягнення на майно ТОВ „Агропромінвест” виконавче провадження –закінчено.
Відповідно до наказу №21/1 від 28.11.05р., виданого департаментом державної призначено комісію по знищенню виконавчих проваджень, які були завершені з 01.07.02р. по 31.12.02р. Згідно акту про знищення виконавчих проваджень та інших документів державної виконавчої служби у Жовтневому районі м.Кривого Рогу від 02.02.06р. за №114 вищевказане провадження –знищено.
Опитаний за даним фактом начальник Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ Тищенко Є.В. пояснив, що виконавча служба залучена до справи як третя особа без самостійних вимог на предмет спору. Неодноразово до господарського суду Дніпропетровської області надавались клопотання розглянути справу без участі представників юстиції. Про те, що до суду необхідно надати виконавче провадження він дізнався з ухвали, яку було направлено на адресу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області нещодавно. Надати виконавче провадження до суду не є можливим у зв’язку з його знищенням.
Прокуратурою Жовтневого району м.Кривого Рогу в діях посадових осіб Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ відсутній склад злочину та в порушенні кримінальної справи - відмовлено.
Однак, 06.09.2002р. Товариству з обмеженою відповідальністю агрофірмі "Співдружність" видано Свідоцтво про придбання нежитлового приміщення з прилюдних торгів, згідно якого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого Державною виконавчою службою Жовтневого районного управління юстиції м. Кривого Рогу 06.09.2002р., посвідчено що Товариству з обмеженою відповідальністю агрофірмі "Співдружність" належить на праві власності нежитлове приміщення, вбудоване в перший поверх чотирьохповерхового житлового будинку, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, 26. Згідно цього ж Свідоцтва, нежитлове приміщення загальною площею 657,2 кв.м, раніше належало Товариству з обмеженою відповідальністю „Агропромінвест” в м. Кривому Розі на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Герасимовою Л.С., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області від 18.02.1999р. за № 602.
Відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого 06.09.2002р. КП „Криворізьке бюро технічної інвентаризації”, посвідчено, що нежитлове приміщення по вул. Кремлівська, 26 в м. Кривому Розі, яке складається з приміщення загальною площею 657,2 кв.м, вбудоване в перший поверх чотирьохповерхового житлового будинку, зареєстровано на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою "Співдружність".
10.09.2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Співдружність" продало Закритому акціонерному товариству "Торгівельна група "Майстер" нежитлове приміщення по вул. Кремлівська, 26 в м. Кривому Розі, вбудоване в перший поверх чотирьохповерхового житлового будинку загальною площею 657,2 кв.м. Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчено; сторонами виконано. Відповідно до довідки Першої Криворізької державної нотаріальної контори від 10.09.2002р. № 426113-252 згідно Єдиного реєстру заборон нежитлове приміщення, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Співдружність" на 16 год. 18 хв. 24 сек. 10.09.2002р. під забороною не перебувало.
24.09.2002р. Закрите акціонерне товариство "Торгівельна група "Майстер" продало Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстер" нежитлове приміщення по вул. Кремлівська, 26 в м. Кривому Розі, вбудоване в перший поверх чотирьохповерхового житлового будинку загальною площею 657,2 кв.м. Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчено; сторонами виконано. Відповідно до довідки Першої Криворізької державної нотаріальної контори від 24.09.2002р. № 430561-1 згідно Єдиного реєстру заборон нежитлове приміщення, власником якого є Закрите акціонерне товариство "Торгівельна група "Майстер" на 15 год. 23 хв. 33 сек. 24.09.2002р. під забороною не перебувало.
Позивач, враховуючи приведені вище судові рішення, вважає, що за договорами купівлі-продажу від 10.09.2002 року та від 24.09.2002р. нерухоме майно продано не його власниками та з порушенням порядку відчуження державного майна, обтяженого зобов’язаннями, підлягає поверненню до державної власності, що і є причиною спору.
Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦК УРСР, який діяв на час укладення спірних договорів, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. В частині другій ст. 48 ЦК УРСР міститься положення, згідно з яким по недійсній угоді кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
За змістом ч.1 ст. 145 ЦК УРСР, якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза волею.
Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволенню позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто з застосуванням правового механізму, встановленого ч.2 ст. 48 Кодексу, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону.
Крім цього аналогічна позиція знайшла підтвердження в постанові Верховного Суду України від 27.09.2005р. у справі № 13/529пд.
На підставі викладеного не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі продажу від 10.09.2002р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма "Співдружність" та Закритим акціонерним товариством "Торгівельна група "Майстер", та від 24.09.2002р., укладеного між Закритим акціонерним товариством "Торгівельна група "Майстер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер".
Захист прав власника можливий шляхом пред’явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені ст. 145 ЦК УРСР.
Однак, в спірних правовідносинах відсутні підстави для задоволення віндикаційного позову з огляду на наступне.
Спірне майно не вибувало з володіння власника поза його волею. Власник в особі уповноваженого ним органу - Представництва Фонду державного майна України у м. Кривому Розі розпорядився належним йому спірним нерухомим майном, продавши це майно Товариству з обмеженою відповідальністю „А.С.ОЛВІЗ”. Подальші обставини щодо розірвання цього договору в судовому порядку, щодо перепродажу майна без погодження з державним органом приватизації, не спростовують наявність волі державного органу приватизації на укладення угоди з Товариством з обмеженою відповідальністю „А.С.ОЛВІЗ”.
Відповідно до ч.2 ст. 145 ЦК УРСР витребування майна з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не допускається, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Як зазначалося вище, Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Співдружність" придбало спірне нерухоме майно з прилюдних торгів оплатно (за 40065 грн.); акт про проведення прилюдних торгів, затверджено Державною виконавчою службою Жовтневого районного управління юстиції м. Кривого Рогу 06.09.2002р., отже є добросовісним набувачем, витребування майна у якого згідно приписів ч.2 ст. 145 ЦК УРСР не допускається.
Набувши право власності на спірне нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Співдружність" мало право на його подальше відчуження. Внаслідок подальших угод купівлі-продажу добросовісним набувачем майна на даний час є Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер".
З огляду на викладене, не підлягають задоволенню позовні вимоги про спонукання відповідача-3 повернути до державної власності в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області спірне нерухоме майно.
Доводи позивача у справі спростовуються викладеним вище.
Крім цього ТОВ „Майстер” отримало право власності на спірне приміщення на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна у ЗАТ „Торгівельна група ”Майстер”, яка в свою чергу придбала майно у ТОВ АФ „Співдружність”, яка володіла майном на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Тобто всі договори укладені в межах цивільних угод, до яких взагалі не відносяться вимоги законів „Про приватизацію державного майна” та „Про приватизацію невеликих державних підприємств”.
Стаття 49 ЦК УРСР на яку посилається позивач, до спірних відносин не може застосовуватись оскільки в позовній заяві, позивачем не зазначено, що угоди є недійсними, як такі, що укладені з метою суперечною інтересах держави та суспільства, а навпаки позивач просить визнати договори недійсними на підставі ст..48 ЦК УРСР, як такі, що не відповідають вимогам закону.
До цього ж, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про визнання угод недійсними” –„При розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст..49 ЦК судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян. Інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.”
Спірні угоди не мають таких ознак, а тому до них не може бути застосована ст..49 ЦК УРСР України.
В постанові від 01.11.06р. Вищого господарського суду України, зазначено, що господарський суд Дніпропетровської області так і Дніпропетровський апеляційний господарський суд, встановлюючи право власності за власниками на підставі ст..145 ЦК України та роблячи висновки про те, що дане майно не вибуло з володіння власника поза його волею, не дослідили обставини правомірності відчуження цього майна у держави. Також не було досліджено в процесі відчуження спірного майна вимоги законодавства про приватизацію, зокрема ст..27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, ч.2 п.3 ст.23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), якими передбачено, що зобов’язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об’єкт приватизації у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов’язань. Відчуження майна, обтяженого зобов’язаннями можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням.
Так, з повідомлення Прокуратури Жовтневого району м. Кривого Рогу від 12.11.2007 р. (за № 51110 вих.) вбачається, що ТОВ Агрофірма "Співдружність" набуло права власності на спірне майно, придбавши його з прилюдних торгів, які були організовано
03.09.2002 р. КФ СПД "Укрспецюст", в рамках виконавчого провадження Жовтневого відділу ДВС Криворізького РУЮ м. Кривого Рогу по примусовому виконанню наказу Господарського суду Дніпропетровської області №4/57 від 14.05.2002 р., що підтверджується протоколом торгів № 702 від 03.09.2002 р.
06.09.2002 р. ТОВ АФ "Співдружність" видано Свідоцтво про придбання нежитлового приміщення з прилюдних торгів, згідно якого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, на підставі Акту про проведення прилюдних торгів (затвердженого ДВС Криворізького РУЮ м. Кривого Рогу 06.09.2002 р.), посвідчено, що ТОВ АФ "Співдружність" належить на праві власності спірне приміщення.
Відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого 06.09.2002 р. КП "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", право власності на спірне приміщення зареєстровано за ТОВ АФ "Співдружність".
Отже, ТОВ АФ "Співдружність" придбало майно оплатно з прилюдних торгів, відповідно до акту про проведення прилюдних торів затвердженого Державною виконавчою службою Жовтневого районного управління юстиції м. Кривого Рогу 06.09.2002 р., а тому є добросовісним набувачем витребування майна у якого не допускається, відповідно до ч. 2 ст. 145 ЦК Української РСР та ст. 388 ЦК України.
Таким чином, твердження позивача, що ТОВ АФ "Співдружність" отримало у власність спірне майно на підставі Договору фінансового лізингу від 03.05.2001 р. є безпідставним і не відповідає матеріалам справи.
Оскільки спірне майно було придбане ТОВ АФ "Співдружність" з прилюдних торгів, то відповідно до ч. 2 ст. 145 ЦК Української РСР та ст. 388 ЦК України, це майно не може бути витребуване, тому що спірне нерухоме майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
В даному випадку взагалі не можна застосовувати вимоги законів про приватизацію, оскільки предметом даної справи є визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна укладених між ТОВ АФ „Співдружність” та ЗАТ Торговельна група „Майстер”, а також між та ЗАТ Торговельна група „Майстер” та ТОВ „Майстер”, укладених на підставі цивільно-правових угод, яких взагалі вимоги законів про приватизацію не відносяться.
Крім цього, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про визнання угод недійсними” –„При розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст..49 ЦК судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян. Інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.”
В угодах, що є предметом спору даної справи вищевказані ознаки відсутні, а тому до них не може бути застосована ст..49 ЦК УРСР України.
Згідно зі ст.6 Конституції України, - „Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України”.
Ст..13 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує, захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст.41 Конституції України, - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності”.
Згідно зі ст..55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Основними засадами судочинства, відповідно до ст..129 Конституції України є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини...
Відповідно до ст..2 Закону України „Про власність” –право власності це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності”.
У позовній заяві позивач зазначає, що рішенням від 5-11.09.02 господарського суду Дніпропетровської області по справі №Д18-97 був визнаний неукладеним договір фінансового лізингу від 03.05.01р. №р-1, укладений між ТОВ „Агропромінвест” та ТОВ Агрофірма „Співдружність” і за думкою позивача саме з цієї підстави ТОВ Агрофірма „Співдружність” не мала права володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеним приміщенням.
Але слід зазначити, що договір фінансового лізингу не є підставою для набуття права власності на нерухоме майно, яке було потім продане ЗАТ ТГ ”Майстер”.
Спірне приміщення належало ТОВ АФ „Співдружність” на підставі Свідоцтва про придбання не житлового приміщення з прилюдних торгів, посвідченого Растегаєвим В.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 06.09.02р. за реєстром №4166, зареєстрованого в КП „Криворізьке бюро технічної інвентаризації” в книзі №3 „Н” сторінка 253, запис №853 від 06.09.02р.
ТОВ „Майстер” отримало право власності на спірне приміщення на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна у ЗАТ ТГ „Майстер”, яка в свою чергу придбало майно у ТОВ АФ „Співдружність”, яка володіла майном на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Тобто всі договори укладені в межах цивільних угод, до яких взагалі не відносяться вимоги законів „Про приватизацію державного майна” та „Про приватизацію невеликих державних підприємств”.
На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити в повному об’ємі.
Судові витрати слід віднести на позивача.
Керуючись ст.145 ЦК Української РСР, ст.388 ЦК України, ст.ст.1,2,12,21,32,33,36,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –
ВИРІШИВ :
В позові відмовити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя І.В. Петренко