Справа № 2-а/1205/838/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
05 липня 2011 року смт.Білокуракине
Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Третяк О. Г., розглянувши в порядку письмового провадження в смт.Білокуракине адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання виплатити суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання виплатити суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є учасником війни. Відповідно до ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року реєстраційний № 3551-ХІІ (в редакції від 25 грудня 1998 року) їй щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Але, всупереч вимогам вказаного Закону щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2011 рік виплачувалася не в повному обсязі. У 2011 році їй було виплачено 120 гривень, як учаснику війни, замість 2400 грн., які передбачені законодавством. Вона вважає, що її законні права обмежені прийнятим окремим неконституційним положенням законів та їй не повідомлялося про розмір щорічної допомоги. Про порушення її прав їй стало відомо з відповіді, наданої УПСЗН Білокуракинської РДА, коди вона звернулася 04.04.2011 року з проханням виплатити їй грошову допомогу у розмірі, передбаченому законом. Відповідач відповів їй відмовою, тому вона змушена звернутися до суду для захисту своїх порушених прав. Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язати УПСЗН Білокуракинської РДА провести нарахування та виплату заборгованості за 2011 рік.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача –управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації Луганської області - в судове засідання не з’явився. В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у його відсутності. Надав суду письмові заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.
Дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії В-ІІІ № 477982, виданим 11.10.2002 року.
Позивачка звернулася до управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації Луганської області із заявою щодо виплати недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік. Відповідач відмовив їй у цьому із посиланням на те, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня проводиться їй, як учаснику війни, відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу” та Закону України „Про Державний бюджет України”. Разова грошова допомога виплачується в розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених ЗУ „Про Державний бюджет”.
В своїх письмових запереченнях представник відповідача вказав, що позивачка належить до учасників війни. Статтею 14 Закону №3551-ХІІ встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Однак, ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік» учасникам війни, встановлено виплату цієї допомоги в розмірі 120 грн. Виходячи з положень Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року №4-зп, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Тому пріоритетним у даному випадку є ЗУ „Про Державний бюджет України на 2011 рік”. Міністерство праці та соціальної політики, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, встановленому у ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний календарний рік. УПСЗН в Білокуракинської РДА не є прибутковою організацією, а виступає розпорядником коштів Державного бюджету, і лише в сумі, встановленою ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік. Управління не визначає розміри допомоги, а лише здійснює призначення та виплату коштів згідно Закону. Ст.95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до п.2 ст.4 Бюджетного кодексу, при здійсненні бюджетного процесу положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції, Бюджетного кодексу та закону про Державний бюджет. Згідно з п.8 ст.7 Бюджетного кодексу бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, та відповідно до ст.23 цього ж кодексу будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення. Не вважають себе належним відповідачем по справі, оскільки виконують лише делеговані державою повноваження щодо виплати щорічної разової грошової допомоги суворо у порядку, визначеному державою, та розмірах, встановлених законодавством. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Проте з запереченнями відповідача суд не може погодитися з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України.
Відповідно до ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року реєстраційний № 3551-ХІІ (в редакції від 25 грудня 1998 року) їй щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Але, всупереч вимогам ст.2, ст.14 вказаного Закону та п.3 ст.22 Конституції України, щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2011 рік виплачувалася не в повному обсязі. У 2011 році відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет на 2011 рік»їй було виплачено 120 гривень, як учаснику війни.
Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (набрав чинності з 01 січня 2004 року) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає ЗУ "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, а також ЗУ "Про державні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Статтею 52 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 року №2857-VІ, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня –784 гривні, з 1 грудня –800 гривень.
Таким чином, відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», грошова допомога до 5 травня мала б складати: - за 2011 рік –(764 грн. х 3 = 2292 грн.), проте фактично отримано 120 грн., тому заборгованість складає 2292 – 120 = 2172 грн., що і становить розмір недоплаченої грошової допомоги.
Частиною 1 ст.17 ЗУ «Про ветеранів»встановлено, що виплати разової грошової допомоги ветеранам війни здійснюється територіальними органами (тобто місцевими управліннями) Міністерства праці та соціального захисту населення України, яке і зазначено в позовній заяві, а саме: управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області. ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-IV (надалі - Закон № 107) були внесені зміни, в тому числі й до ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», зокрема, до ст.14. Зазначена стаття була доповнена частиною п'ятою такого змісту: щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VІ 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п.20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (стосується внесення змін до ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»).
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупинити їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Таким чином, слід застосовувати норми ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»в редакції, які були прийнятими до внесення змін Законом №107.
Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) та від 1.12.2004 року №20-рп/2004 у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) положень частини 2, 3, 4 ст.78 ЗУ «Про Державний Бюджет України на 2004 рік»(справа №1-27/2004) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 та 2004 роки, зокрема в частині встановлення розміру одноразової допомоги, оскільки у відповідності до ч.3 ст.22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів, зокрема і до ЗУ «Про ветеранів». Конституційний суд своїм рішенням підтвердив факт порушення чинного законодавства, зокрема ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»в частині правильності визначення розміру щорічної одноразової допомоги учасникам війни, яка повинна становити та сплачуватися в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи те, що у 2011 році сплата одноразової грошової допомоги здійснювалася відповідачем без врахування доходів та вимог зазначених в рішенні Конституційного Суду України, позивачка вважає, що сума недоплати, яка утворилася в 2011 році внаслідок неправомірних дій відповідача повинна бути відшкодована ним в повному обсязі. Відповідно до ч.2 ст.22 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.
Таким чином, слід зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову допомогу до 5 травня як учаснику війни за 2011 рік в розмірі 2172 грн..
Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, судові витрати, здійснені позивачкою, присуджуються їй в повному обсязі у сумі 3 грн. 40 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст.17 ЗУ «Про ветеранів», ст.ст.2, 14, 17-1, 22 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст.2, 11, 17, 18, 87, 94, 98, 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати незаконною відмову управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області щодо виплати ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни за 2011 рік у сумі 2172 (дві тисячі сто сімдесят дві) гривні.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп..
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання сторонами копії постанови.
Суддя Білокуракинського районного суду
Луганської області ОСОБА_2