ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2006 р.                                                                   Справа № 135/4-05

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу        

за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Росава”

до	Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції

про	визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивача

Лещенко О.В. дов. від 27.06.2006р. № 05-23, Шевченко Л.Р. дов. від 8.02.2006р. № 05-31, Сердюкова Т.В. дов. від 8.09.2006р. № 05-33

від відповідача

Ткаченко Т.О. дов. від 19.01.2006р. № 1415

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.09.2006р. о 12 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 2.10.2006р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Росава” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач), в якому просить визнати недійсними прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення:

-          № 0006822301\0 від 1.10.2004р., яким Позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на прибуток»в розмірі 111748 грн., та винесені Білоцерківською ОДПІ податкові повідомлення-рішення № 0006822301\1 від 3.12.2004р., № 0006822301\2  від 14.02.2005р., №  0006822301\3 від 26.04.2005р. прийняті за наслідками адміністративного оскарження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є незаконними з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач –Білоцерківська ОДПІ Київської області у відзиві на позовну заяву та наданих поясненнях заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що в порушення вимог п.п. 11.3.1 п. 11.3 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством позивача несвоєчасно включалась до валового доходу вартість послуг, наданих в грудні 2002р., в порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в грудні 2003р. не проведено по бухгалтерському обліку і не включено до валового доходу за 2003р. вартість медичних послуг, наданих працівникам ЗАТ „Росава” на суму 132759 грн.,  При цьому відповідача зауважує на тому, що посилання позивача на коригування витрат по наданих безоплатно послугах по перевезенню вантажів  в додатку 1\1 згідно п. 5.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є безпідставним, оскільки вказаним пунктом проводиться коригування приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (запасів) на складах, незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до валових витрат, а послуги по перевезенню не є запасом. Рахунки за отримані товари в бартерній формі, на думку ОДПІ, відповідно до вимог п.п. 4.1.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вказана операція повинна бути включена до книги продажу і відображена в складі валового доходу. ДПІ посилаючись на вимоги п.п. 1.20.1 та п.п. 7.1.1 п. 7.1 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” наголошує на тому, що радгосп „Шинник” реалізував молоко АТ „Сир” за цінами, які склались на ринку молоко і відповідно підпадають під визначення справедливо ринкової ціни.

При перевірці сум коригування по гр.. 4 додатку К1\1 встановлено, що до вказаної суми коригування включались запаси, використані для надання робіт, послуг, витрати на які не відносяться до валових, зокрема витрати на утримання об’єктів соціальної інфраструктури, віднесення яких до валових витрат коригується п.п. 5.4.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Окрім цього відповідач наголошує на тому, що ЗАТ „Росава” є пов’язаною особою по відношенню до ВАТ „Росава” і за угодою укладеною 21.10.2003р № 220\747 „Про спільну часткову участь в утриманні та обслуговуванні комбінату громадського харчування ВАТ „Росава”., ЗАТ „Росава” є замовник, а позивач –ВАТ „Росава” –виконавець. По згаданій угоді складено щомісячні кошториси фактичних витрат по утриманню ВАТ „Росава” з вказівкою суми збитків та в бухгалтерському обліку ВАТ „Росава” було відображено заборгованість ЗАТ „Росава” перед ВАТ „Росава”, і відповідно відсутні підстави вважати угоду не виконаною.

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі, а також від інших осіб документи та інші матеріали, прийнято рішення про обов’язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Білоцерківською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритим акціонерним товариством  „Росава” за період з 01.01.2003р. по 31.12.2003р.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт № 444\237\00152269 від 29.09.2004 року.

Згідно даного акта в ході перевірки працівниками податкової служби виявлено порушення позивачем:

- п. 1.31, пп. 4.1.1, пп. 4.1.6. п.4.1 статті 4, пп.. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2 пп.5.3.9 п.5.3 статті 5, пп.5.4.9 п.5.4 статті 5, п.п.7.1.1 п. 7.1 статті 7  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 р., в результаті чого ВАТ „Росава” було занижено податок на прибуток за 2003р. на 111748, в т.ч. за І –півріччя на 83020 грн., за 9 місяців – на 122440 грн.

          На підставі згаданого акта перевірки згідно з пп.4.2.2 «б»п.4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-III відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення:

-          № 0006822301\0 від 1.10.2004р.,  яким Позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на прибуток»в розмірі 111748 грн.

Згадане податкове повідомлення рішення було оскаржене позивачем до Білоцерківською ОДПІ, скарга залишена без задоволення, а за наслідками оскарження відповідачем 3.12.2004р. винесене нове податкове повідомлення-рішення  № 0006822301\1, яким  ВАТ „Росава” визначено суму податкового зобов’язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 111748 грн. –основного платежу. За результатами подальшого адміністративного оскарження до ДПА у Київській області та ДПА України, скарги ВАТ „Росава” були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. Відповідачем за наслідками оскарження були винесені нові податкові повідомлення-рішення № 0006822301\2  від 14.02.2005р., №  0006822301\3 від 26.04.2005р, якими ВАТ „Росава” визначено суму податкового зобов’язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 111748 грн. –основного платежу.

Господарський суд Київської області вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

1.В акті перевірки, в роз.ІІ. п.2.1 "Валовий доход" викладено, що в порушення п.5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР занижено валовий доход за 2003р. на 411,1 тис.грн.

          Висновок зроблено на підставі того, що при визначенні залишків запасів по радгоспу "Шинник " не були враховані залишки запасів в незавершеному виробництві по рахунках 211, 212, 231/3, при визначенні залишків по головному підприємству не враховані залишки по рахунках 205 та 207/2.

          В акті перевірки наведена таблиця залишків товарів, запасів по ВАТ "Росава" в розрізі підрозділів, а додатку №4 до акту по головному підприємству та радгоспу "Шинник" в розрізі бухгалтерських рахунків. При цьому, не зазначені первинні документи або регістри бухгалтерського обліку, на підставі яких були складені таблиці. Фактичні дані по залишках на 01.01.2003р. в таблицях не наведені.

          Приписами пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР встановлено, що платник податків веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

          У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

          У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

          Різниця між даними балансової вартості запасів на початок та кінець 2003р. по головному підприємству та радгоспу "Шинник" в розрізі балансових рахунків,  визначеними перевіркою, даними декларації та даними   обліку   щодо   приросту   балансової   вартості   запасів   по   головному пояснюється тим, що

          -   В акті перевірки не врахована вартість запасів на початок року по рахунках 205 (440,6 тис.грн.) та 207/2 (135,0 тис.грн.).

          Невірно визначена загальна сума запасів на кінець року (-14,0тис.грн.).

          - У декларації не врахована вартість запасів на початок року по рахунках 205 (440,6 тис.грн.) та 207/2 (135,0 тис.грн.) та на кінець року по рахунках 205 (426,1 тис.грн.) та 207/2 (114,1 тис.грн.).

          По рахунку 26 на кінець року сума залишків готової продукції визначена як повна собівартість (418,6тис.грн.), а не в частині матеріальних витрат (110,7тис.грн.).

          Різниця між даними, визначеними перевіркою, даними декларації та даними обліку щодо приросту балансової вартості запасів по радгоспу "Шинник" пояснюється наступним:

          -  В акті перевірки не врахована вартість запасів на початок року по рахунках: 27/4 (85,5тис.грн.); 211, 212 (38,4тис.грн.) та 231/3 (93,4тис.грн.).

          -  У  декларації  не   врахована  вартість  запасів   на  початок  року  по рахунках: 27/4 (85,5тис.грн.); 211, 212 (38,4тис.грн.) та 231/3 (93,4тис.грн.) та на кінець року по рахунках: 27/4 (58,8тис.грн.);   211, 212 (39,0тис.грн.) та 231/3 (83,1тис.грн.).

За даними обліку ВАТ "Росава" балансова вартість запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції на кінець 2003р. менша за їх балансову вартість на початок року на 349,1 тис.грн. З врахуванням запасів, що використані не у господарській діяльності (1381,2 тис.грн.), приріст складає 1032,1 тис. грн.

          Вказана сума включається до складу валових доходів та відображається у рідку 01.2 декларації з податку на прибуток (додаток К1/1, рядок А, графа 6).

          У декларації ВАТ "Росава" за 2003р. зазначений показник (Приріст балансової вартості запасів) визначений і відображений у сумі 1411,9 тис.грн.

          Таким чином, валовий доход завищено на 379,8 тис.грн. (141 1,9-1032,1).

          З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що висновок акта перевірки щодо заниження валового доходу ВАТ "Росава" за 2003р. на 411,1 тис.грн. в порушення п.5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підтверджується лише в частині завищення позивачем валового доходу на 379,8 тис.грн.

2. В акті перевірки, в ро'з.ІІ. п.2.1 "Валовий доход" викладено, що в порушення п.п.П.3.1 п.ІІ.З статті ІІ та п.п.4.1.1 п.4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено валовий доход за 2003р. на 132759 грн.

          Висновок зроблено на підставі того, що ВАТ "Росава" до валового доходу несвоєчасно включалась вартість наданих медичних послуг (у грудні 2003р. не включена сума 132759 грн.).

          Вказані норми не визначають "своєчасність" включення вартості наданих послуг до складу валових доходів.

          Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 зазначеного Закону України встановлюється, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

          або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

          або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

          Приписами підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України „про оподаткування прибутку підприємств”  визначається, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи.

          Як вбачається з залучених позивачем актів здачі-прийняття виконаних робіт щодо надання медичних послуг працівникам ЗАТ "Росава", розрахунок проведено згідно з фактичним кошторисом на утримання медико-санітарної частини. Тобто, вартість наданих медичних послуг визначається лише у наступному місяці після місяця їх фактичного надання.

          Включення вартості наданих медичних послуг до складу валових доходів ВАТ "Росава" відбувається відповідно до п.п.4.1.5 п.4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" яким встановлено, що валовий доход включає доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

          Згідно з даними обліку (листок-разшифровка, відомість валових доходів, декларація з податку на прибуток) вартість медичних послуг, наданих медико-санітарною частиною для працівників ЗАТ "Росава" в грудні 2003р. на загальну суму 132759 грн. ( по угоді №162/412 на суму 52572 грн. та №630 на 80187 грн.), відображена в обліку та включена до складу валових доходів у І кв.2004р. (січень), що не протирічить нормам діючого законодавства.

          Оплата вказаних послуг здійснена за платіжним дорученням №178 від 15.03.2004р. в березні, що свідчить про відповідність відображення господарської операції надання медичних послуг вимогам п.п.11.3.1 п.1 1.3 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: валовий доход збільшено за датою (подією) фактичного надання результатів робіт (послуг), а не за датою (подією) зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).

          З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку щодо заниження валового доходу ВАТ "Росава" за 2003р. на 132759 грн. в порушення п.п.11.3.1 п.11.3 статті 11 та пп. 4.1.1 п.4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

3. В акті перевірки, в раз.II. п.2.1 "Валовий доход" перевіряючими зроблено висновок, що в порушення п.1.31 статті І та п.п.4.1.1 п.4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” занижено валовий доход за 2003р. на 1674 грн. Висновок про заниження на суму 1590 грн. зроблено на підставі того, що до валового доходу не включені безоплатно надані послуги по перевезенню вантажів, проте в акті не зазначені первинні документи та реєстри обліку, на підставі яких зроблено висновок.

          Пунктом 1.31 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено,   що продажем результатів робіт (послуг) є ... операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

          Приписами підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 згаданого Закону передбачено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи.

          В акті перевірки зазначено, що до валових доходів не включені безоплатно надані автопослуги по перевезенню вантажів для працівників підприємства. Відповідно до вказаних вище норм вартість цих послуг підлягає включенню до складу валових доходів.

          Як вбачається з матеріалів справи, а саме: (головна книга; відомість ТМЦ, використаних не у господарській діяльності; дані визначення валових доходів та витрат; декларації з податку на прибуток підприємства), господарські операції щодо надання безоплатних автопослуг в бухгалтерському обліку відображались як витрати виробництва, здійснені за рахунок прибутку. Тобто сума загальних витрат виробництва зменшувалась на суму витрат безоплатно наданих автопослуг. У бухгалтерському обліку вказане відображене як зменшення рахунку 23 "Виробництво" та збільшення рахунку 949 "Інші витрати неопераційної діяльності (прибуток)" (Д-т 949 К-т 23). У податковому обліку вартість цих послуг відображена у складі запасів, використаних не у господарській діяльності (додаток К1/1 до декларації, таблиця 1, графа 4). Результатом такого відображення є зменшення розміру валових витрат ВАТ "Росава".

          Таким чином, водночас з невключенням до валових доходів безоплатно наданих автопослуг, витрати на них не включені до складу валових витрат, і таке відображення не впливає на кінцевий результат господарської діяльності ВАТ "Росава", а саме на розмір прибутку, що підлягає оподаткуванню.

          За наведених обставин, висновок акта перевірки щодо заниження валового доходу ВАТ "Росава" за 2003р. на 1590 грн. в порушення п.1.31 статті 1 та п.п.4.1.1 п.4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є необґрунтованим.

          ВАТ "Росава" за накладною від 27.10.2003р. б/н було повернуто ТОВ "Білоцерківконтракт" товари (продукти харчування) на суму 84,12 грн. (з ПДВ).

          Товари, зазначені в накладній, отримані ВАТ "Росава" за накладними від 29.08.2003р. №24667 та від 22.09.2003р. №26585, і їх вартість у відповідні періоди була включена до валових витрат. За наведених обставин, господарська операція продажу (відвантаження) товарів не здійснювалась, і відповідно положення п.1.31 статті 1 та п.п.4.1.1 п.4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до цієї операції не застосовуються.

          В обліку зазначене повернення товару відображено як зменшення залишків вартості товарів у торгівлі та відповідне зменшення заборгованості  ВАТ "Росава" перед ТОВ "Білоцерківконтракт". Наслідком такого відображення є зменшення розміру валових витрат, що визначається пунктом 5.9 ст.5 вказаного Закону.

          4. В акті перевірки, в роз.ІІ. п.2.1 "Валовий доход" викладено, що в порушення п.п. 7.1.1 п.7.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " занижено валовий доход за 2003р. на 22830 грн. Висновок зроблено на підставі того, що при проведенні бартерних розрахунків шляхом реалізації в рахунок оплати праці продукції власного виробництва не було застосовано звичайні ціни.

          Підпунктом 7.1.1 п.7.1 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни. Пунктом 1.19 цього ж Закону визначено: "Бартер (товарний обмін) господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг)."

          У розумінні наведеної норми - бартер це господарська операція продажу з розрахунками у формі іншій, ніж грошова.

          Приписами пункту 1.31 встановлено: "Продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

          З огляду на наведене, можна зробити висновок, що оплата праці працівників підприємства продукцією власного виробництва не є бартерною операцією у розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і відповідно положення п.п.7.1.1 п.7.1 статті 7 цього Закону до господарських операцій оплати праці не застосовуються.

          Приписами пункту  5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно вимог підпункту 5.6.1 п.5.6 статті 5 цього Закону до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін".

          З огляду на викладене, відсутні правові підстави для висновку щодо заниження валового доходу ВАТ "Росава" за 2003р. на 22830 грн. в порушення п.п.7.1.1 п.7.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

5. В акті перевірки, в роз.П. п.2.1 "Валовий доход" викладено, що в порушення п.п. 12.1.2 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено валовий доход за 2003р. на 4889 грн. Висновок зроблено на підставі того, що до валового доходу не віднесено кредиторську заборгованість перед Державним інноваційним фондом, проте цей висновок є хибним з огляду на наступне:

          Згідно вимог пп. 12.1.2 п.12.1 статті 12 зазначеного Закону України платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

          а)  суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково   чи   не   приймає   позов   (заяву)   до   провадження   (розгляду)   або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;

          б)   сторони договору у досудовому порядку досягають згоди  щодо продовження   строків   погашення   заборгованості   чи   списання   всієї  суми заборгованості або її частини;

          в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при    цьому    протягом    наступних    90    днів    не    звертається    до    суду (господарського   суду)   із   заявою   про   стягнення   заборгованості   або   про порушення  справи  про  його  банкрутство чи  стягнення  заставленого  ним майна.

          Проте, в акті перевірки не викладено яким чином ВАТ „Росава” порушено наведену норму. Залишок у сумі 4899,34 грн., що обліковується на балансовому рахунку 641/7 "Інноваційний фонд", є нарахованою у 2000р. сумою внесків підприємства до           Державного інноваційного фонду і не є результатом будь-якої з подій, вказаних у зазначеній нормі, ця сума також не є кредиторською заборгованістю перед Державним інноваційним  фондом.

6.  В акті перевірки, в роз. ІІ п.2.2 "Валові витрати" зазначено, що в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", яким передбачено,  що не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, і відповідно позивачем завищено валові витрати за 2003р. на 307000грн.

          Як вбачається з матеріалів справи, зокрема даних книги обліку валових витрат - сума 307,0 тис.грн., відображена в декларації з податку на прибуток підприємства по рядку 04.12 "Інші витрати" (загальна сума 3444,4 тис.грн.), є "коригуванням" суми рядку 01.2 "Приріст балансової вартості запасів". Включення приросту (убутку) запасів до складу валових доходів (витрат) встановлено пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", і відповідно вказане "коригування" проведене у зв'язку з тим, що залишки запасів щодо готової продукції по головному підприємству на початок року визначались як матеріальні витрати (167,9 тис.грн.) у складі повної вартості готової продукції (482,2 тис.грн.), а на кінець як повна вартість готової продукції (418,96 тис.грн.). Врахування даних щодо такого відображення здійснене у п.1.1. частини висновку "Валові доходи". У таблиці 1 по рахунку 26 "Залишки готової продукції" для визначення розміру приросту (убутку) на початок та кінець року прийняті дані про матеріальні ресурси, які використані у виробництві продукції.

          З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про підтвердження висновку акта перевірки щодо завищення валових витрат по головному підприємству ВАТ "Росава" за 2003р. на суму 307000грн., в  порушення вимог п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

7. В акті перевірки, в роз.ІІ. п.2.2 "Валові витрати" викладено, що в порушення п.п.5.4.9 п.5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено, що до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури: спортивних залів і площадок, що використовуються безоплатно для фізичного оздоровлення та психологічного відтворення працівників, клубів і будинків культури, в разі якщо вони не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності, позивачем завищено валові витрати за 2003р. на 34920грн. внаслідок віднесення до їх складу витрат на автопослуги для об'єктів соціальної інфраструктури.

          Проте, в акті перевірки не викладено, яким чином порушена вказана норма, та відсутні посилання на будь-які первинні документи або реєстри обліку, на підставі яких зроблено висновок про завищення валових витрат, також не зазначено, чому витрати на автопослуги, які надавались для об'єктів соціальної інфраструктури, не є витратами, безпосередньо пов'язаними з утриманням об'єкта в належному стані та його експлуатацією.

          Окрім того, як вбачається з залучених до справи документів, зокрема:  (головна книга; відомість ТМЦ, використаних не у господарській діяльності; дані визначення валових доходів та витрат; декларацій з податку на прибуток підприємства), господарські операції щодо надання автопослуг для об'єктів соціальної інфраструктури в бухгалтерському обліку відображались як витрати виробництва, здійснені за рахунок прибутку. І відповідно сума загальних витрат виробництва зменшувалась на суму вартість автопослуг, наданих для об'єктів соціальної інфраструктури. У          бухгалтерському обліку вказане відображене як зменшення рахунку 23 "Виробництво" та збільшення рахунку 949/1 "Інші витрати неопераційної діяльності (соцкультпобут)" (Д-т 949/1 К-т 23). У податковому обліку вартість цих послуг відображена у складі запасів, використаних не у господарській діяльності (додаток К1/1 до декларації, таблиця 1, графа 4). Результатом такого відображення є зменшення розміру валових витрат ВАТ "Росава".

          За наведених обставин, відсутні правові підстави для висновку щодо завищення з боку ВАТ „Росава” валових витрат за 2003р. у сумі 34920 грн. в порушення п.п.5.4.9 п.5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

8. В акті перевірки, в роз.ІІ. п.2.2 "Валові витрати" викладено, що встановлено завищення валових витрат за 2003р. у сумі 412500грн. Висновок зроблено на підставі того, що КГХ надавав послуги по харчуванню працівників ВАТ "Росава" та ЗАТ "Росава". Від надання цих послуг отримані збитки на суму 412,5 тис.грн. ВАТ "Росава" та ЗАТ "Росава" є пов'язаними особами. В порушення п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  збитки віднесені до складу валових витрат.

          В акті перевірки не викладено на підставі яких первинних документів або реєстрів обліку визначено розмір збитків. Також не наведено, на підставі чого послуги по харчуванню для працюючих (фізичних осіб) слід вважати послугами для ЗАТ "Росава" (юридичної особи).

          Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 вказаного Закону: Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам."

          Пунктом 1.26. встановлено: "Пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

          юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

          фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку...;

          Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо ... найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку ... або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку."

          Як зазначено в акті перевірки ВАТ "Росава" (Виконавець) та ЗАТ "Росава" (Замовник) є пов'язаними особами у розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Укладеною угодою між ВАТ "Росава" та ЗАТ "Росава" від 21.10.2003р. №220/747 "Про спільну часткову участь в утриманні та обслуговуванні комбінату громадського харчування ВАТ "Росава" на 2003р." зокрема визначено: виконавець організовує господарську діяльність громадського харчування працівників "Замовника" та населення житлового масиву. Замовник надає приміщення з відповідним технологічним обладнанням та інвентарем, забезпечує їх опаленням, освітленням, гарячою і холодною водою, каналізацією. Проводить ремонти приміщень та технічний нагляд. Падає автотранспорт для завезення продовольчих товарів. Здійснює охорону.

          Таким чином, угодою передбачалась лише спільна діяльність щодо організації громадського харчування (утримання КГХ).

          Умовами угоди не визначались будь-які господарські операції між сторонами (пов'язаними особами) щодо продажу товарів (робіт, послуг) або їх обміну.

          Згідно з залученими до справи документами ВАТ „Росава” (накопичувальними відомостями, товарними звітами, накладними, журнали-ордери) КГХ ВАТ "Росава" фактично надавав послуги по харчуванню фізичним особам (працюючим, населенню міста) за готівкові кошти (кінцевий споживач), а не юридичній особі (ЗАТ "Росава"). Тобто, КГХ ВАТ "Росава" здійснював господарські операції щодо громадського харчування та роздрібної торгівлі продуктами харчування згідно зі своєю статутною господарською діяльністю.

          Споживачи послуг КГХ знеособлені. Між ВАТ "Росава" та ЗАТ "Росава" безпосередньо не здійснювалось господарських операцій продажу послуг по харчуванню.

          Відповідно до вимог п.1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари. Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг) ..."

Однак, КГХ ВАТ "Росава" не здійснює продаж товарів (робіт, послуг) ЗАТ "Росава" в рамках виконання угоди від 21.10.2003р. №220/747.

          Застосування положень п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 вказаного Закону України стосовно діяльності ВАТ "Росава" щодо надання послуг КГХ по харчуванню, як таких що здійснювались між ВАТ "Росава" та ЗАТ "Росава" і є продажем послуг пов'язаній особі, не можливе з огляду на те, що фактично ці послуги надавались (продавались) знеособленим фізичним особам, і відповідно є неправомірним висновок акта перевірки, щодо завищення валових витрат за 2003р. у сумі 412500 грн. в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

9. В акті перевірки, в роз. ІІ п.2.2 "Валові витрати" викладено, що встановлено завищення валових витрат за 2003р. у сумі 16800грн., в т.ч.: в порушення п.п.5.3.2 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено валові витрати за 2-й кв. на 11500 грн.: в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 за 4-й кв. - на 4400 грн.; в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 за 3-й кв. - на 900 грн.

          Висновок про порушення п.п.5.3.2 п.5.3 статті 5 вказаного Закону України зроблено на підставі того, що вартість виконаних робіт по виготовленню технічної документації є нематеріальним активом і не включається до складу валових витрат.

          Відповідно до вимог п.п.5.3.2 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

          Згідно з договором від 19.03.2002р. №146 кооперативом "Садівник" надані послуги щодо виготовлення технічної документації по переоформленню права постійного користування земельними ділянками ВАТ "Росава" зайнятими під гуртожитками. Вартість послуг за актом №51 складає 12405,20грн.

          Приписами пункту  1.2 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначається термін нематеріального активу - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку. Згідно вимог підпункту  8.3.9 пункту 8.3 статті 8 цього Закону - для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується ... протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів..."

          В акті перевірки відсутнє посилання на будь-які документи, з яких вбачається, що підприємством ВАТ "Росава" послуги по виготовленню технічної документації ідентифікуються як нематеріальний актив. Підприємством не визначається строк використання витрат більше одного року.

          Виходячи з характеру отриманих послуг, не вбачається можливість одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з їх використанням.

          Відповідно до п.1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

          Згідно з Положенням про житлово-експлуатаційний відділ ВАТ "Росава" (п.1.6) метою та предметом діяльності ЖЕВ є забезпечення утримання гуртожитків та Будинку приїжджих, що перебувають на балансі ВАТ "Росава".

          Витрати на послуги щодо виготовлення технічної документації по переоформленню права постійного користування земельними ділянками ВАТ "Росава" зайнятими під гуртожитками є витратами, що здійснювались для подальшого використання у власній господарській діяльності ВАТ "Росава", а саме - забезпечення утримання гуртожитків.

          Вказані витрати включаються до складу валових витрат ВАТ "Росава" відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 та п.5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які нридбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва ..."

          З огляду на викладене, висновок відповідача щодо  завищення валових витрат по житлово-експлуатаційному відділу ВАТ "Росава" на суму 11500 грн. в_порушення п.п.5.3.2 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є безпідставним.

          Як зазначено в акті перевірки,  в результаті порушень при визначенні сум валових доходів та валових витрат, мало місце заниження оподатковуваного прибутку в сумі 1474392 грн., і як наслідок, завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитків) за 2003р. на 1101900 грн. та занижено значення об'єкту оподаткування (прибуток) на 372492 грн., відповідно, занижено податок на прибуток у сумі 111748 грн.

Проте,  висновки, викладені в акті перевірки від 29.09.2004р. №444/237/00152269 планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритого акціонерного товариства "Росава" за період з 01.01.2003р. по 31.12.2003р., щодо заниження ВАТ "Росава" податку на прибуток за 2003р. на суму 111748 грн. документально не підтверджуються.

Наведене підтверджується матеріалами справи та висновком судово-бухгалтерської експертизи Київського НДІ судових експертиз № 8587 від 30.01.2006р.

Таким чином, донарахування Позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 111748 грн. є безпідставним, що в свою чергу вказує на обґрунтованість вимог Позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0006822301\0 від 1.10.2004р.

Стосовно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Білоцерківської ОДПІ № 0006822301\1 від 3.12.2004р., № 0006822301\2  від 14.02.2005р., №  0006822301\3 від 26.04.2005р,  винесених  за наслідками адміністративного оскарження, слід зауважити  наступне:

Ні приписами статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ні Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року № 567/5758, не передбачена можливість направлення повторного податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги платника податків в разі, якщо в результаті такого розгляду первинне податкове повідомлення-рішення залишається без змін.

Однак, „Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій” зат. Наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253,  передбачено, що з  метою  доведення  до  платника  податків граничного строку сплати  податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому   повідомленні   (у   разі,   якщо   сума  податкового зобов'язання  за  результатами  розгляду  скарги  збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається),  податковим  органом  складається  та надсилається вручається)  платнику  податків  податкове  повідомлення, яке має номер  первинного  податкового  повідомлення, при цьому через дріб проставляється  номер  скарги,  щодо  якої  воно складене (1 –для першої,   2   -  для  другої  тощо),  крім  того,  таке  податкове повідомлення  містить  новий  граничний  термін сплати податкового зобов'язання.

Зважаючи на те, що всупереч вимогам ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковою службою не доведено факт заниження ВАТ „Росава” податку на прибуток у сумі 111748 грн.,  оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Судові витрати відповідно до вимог ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються Позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених позовних вимог. При цьому судом враховується, що заявою від 22.09.2006р. позивач відмовився від стягнення на його користь витрат, здійснених ним на проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Росава” задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції № 0006822301\0 від 1.10.2004р., № 0006822301\1 від 3.12.2004р., № 0006822301\2  від 14.02.2005р., №  0006822301\3 від 26.04.2005р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Росава” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91 код ЄДРПОУ 00152269) 3,40 грн. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.  185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                 Попікова О. В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 2.10.2006.