Справа №2-5277/11            

РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 (ЗАОЧНЕ)

21 лютого 2011 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Турецького О.С.

при секретарі - Курченко В.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про зміну договору найму житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов’язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти із позивачем окремий договір найму житлового приміщення та відкрити на його ім’я окремий особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач аргументує наступним: ОСОБА_2 на підставі усного договору про спільне мешкання, укладеного із ОСОБА_3 спільно проживали в АДРЕСА_1, вели спільне господарство, відчували себе однією сім'єю.

Зазначені обставини підтверджують, друзі їхньої родини - ОСОБА_4, ОСОБА_5.

ОСОБА_3 згідно ордеру та договору найму жилого приміщення є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 (номер особового рахунку - НОМЕР_1). Крім позивача, та ОСОБА_3 за зазначеною адресою проживає і дружина позивача з його неповнолітньою дитиною. Квартира складається з 2 кімнат, кухні, коридору та санітарного вузла. В квартирі є газ, централізоване опалення, тощо. Особовий рахунок на квартиру НОМЕР_1, оформлений на ОСОБА_3, але всі комунальні виплати за зазначене житло здійснює особисто позивач.

Відтак, житлову площу, яка припадає на позивача, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 Житлового кодексу УРСР.

У дійсний час, ОСОБА_3 помер, та особою, хто має право на користування зазначеною квартирою є тільки позивач із своєю сім'єю.

В силу того що позивач із ОСОБА_3 не є родичами, в органах РАГС у отримані свідоцтва про смерть ОСОБА_3 позивачу було відмовлено.

ОСОБА_2 вважає за доцільне використати його право як наймача на зміну договору найму жилого приміщення і відкриття на його ім'я окремого особового рахунку. Зазначені дії жодним чином не порушують житлових прав і інтересів Відповідача.

Водночас, домовленості між Позивачем та Відповідачем, щодо надання згоди останнім на зміну договору найму жилого приміщення не досягнуто - з боку Відповідача мала місце необґрунтована усна відмова на укладання з позивачем окремого договору найму жилого приміщення і відкрити на його ім'я окремого особового рахунка на вищезазначену квартиру.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтвердили факт сумісного проживання позивача в АДРЕСА_1 із ОСОБА_3.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, тому суд вважає недоцільним подальше відкладення справи та на підставі ст. 169 ЦПК України вважає можливим розгляд справи в заочному порядку.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи та існуючі у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі усного договору про спільне мешкання, укладеного із ОСОБА_3 спільно проживали в АДРЕСА_1, вели спільне господарство.

Зазначені обставини підтверджують, друзі їхньої родини - ОСОБА_4, ОСОБА_5.

ОСОБА_3 згідно ордеру та договору найму жилого приміщення є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 (номер особового рахунку - НОМЕР_1). Крім позивача, та ОСОБА_3 за зазначеною адресою проживає і дружина позивача з його неповнолітньою дитиною. Квартира складається з 2 кімнат, кухні, коридору та санітарного вузла. В квартирі є газ, централізоване опалення, тощо. Особовий рахунок на квартиру НОМЕР_1, оформлений на ОСОБА_3, але всі комунальні виплати за зазначене житло здійснює особисто позивач.

Відтак, житлову площу, яка припадає на позивача, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 Житлового кодексу УРСР.

ОСОБА_2 вважає за доцільне використати його право як наймача на зміну договору найму жилого приміщення і відкриття на його ім'я окремого особового рахунку. Зазначені дії жодним чином не порушують житлових прав і інтересів Відповідача.

Водночас, домовленості між Позивачем та Відповідачем, щодо надання згоди останнім на зміну договору найму жилого приміщення не досягнуто - з боку Відповідача мала місце необґрунтована усна відмова на укладання з позивачем окремого договору найму жилого приміщення і відкрити на його ім'я окремого особового рахунка на вищезазначену квартиру.

Як регламентує ст. 61 ч.1 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Відповідно до ст. 63 ч.1 ЖК УРСР, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Як передбачає ст. 64 ч.ч.1,2 ЖК УРСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. Так, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Статтею 103 ЖК УРСР передбачено, що договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків, передбачених Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік, іншими законодавчими актами Союзу РСР і цим Кодексом.

Водночас, згідно ст. 106 ЖК УРСР, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Згідно ст. 177 ч. ч. 1, 2 ЖК УРСР, громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування. При цьому, наймачі жилих приміщень на умовах і в порядку, що визначаються законодавством України, повинні провадити за свій рахунок поточний ремонт жилих приміщень, а при звільненні приміщення - здати його в належному стані. Такі ж обов'язки покладаються на членів житлово-будівельного кооперативу.

Таким чином судом встановлено, що позивач, зі згоди ОСОБА_3, доволі тривалий період постійно проживає у відповідній квартирі, цілком дбайливо ставиться до відповідного майна, забезпечує схоронність жилого приміщення, бережно ставиться до існуючого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержуюся правил утримання будинку і придомової території та пожежної безпеки.

Відповідно до ст. 29 ч. ч. 1,2,6 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Так, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Разом з тим, фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого зального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Як того вимагає ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Враховуючи наведене, з огляду на відповідні вимоги позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 61, 63, 64, 103, 106, 177  ЖК-УРСР, ст. 29 ЦК України, ст. 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні», 10, 11, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, -

                                                              ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради –задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з - ОСОБА_1, окремий договір найму жилого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та відкрити на ім'я ОСОБА_1 окремий особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, поданої протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у  судовому  засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                    Турецький О.С.

21.02.2011