Судове рішення #16482373


Справа № 22-ц-1958/2011    Головуючий у I інстанції –Цибенко І.В.

Категорія –цивільна    Доповідач - Мамонова О. Є.


                                                                   

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


30 червня 2011 року

30 червня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:



головуючого - суддіМамонової О.Є.

суддів:Позігуна М.І., Губар В.С.

при секретарі:Шульзі Н.Є.

за участю:Представника позивача Мельникової В.В., відповідача ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” до ОСОБА_6, ОСОБА_8, Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд”, Комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання приватизації незаконною, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ЗАТ „Чернігівоблбуд” просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог ЗАТ „Чернігівоблбуд” відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності не відповідають обставинам справи, оскільки про приватизацію спірного житла було відомо тільки посадовим особам ЗАТ «Чернігівоблбуд», а не позивачу, як юридичній особі. Апелянт наголошує на тому, що акціонери товариства дізналися про незаконну передачу у власність відповідачів спірного житла лише 27 травня 2008 року, а тому строк позовної давності звернення до суду позивач не пропустив.           

Заслухавши суддю–доповідача, пояснення представника апелянта Мельникової В.В., яка просила задовольнити апеляційну скаргу, відповідачки ОСОБА_6 та її адвоката ОСОБА_7, які наполягали на законності рішення суду першої інстанції,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

          Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмову в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Чернігівоблбуд», суд першої інстанції обґрунтовував спливом строку позовної давності, виходячи із положень ст. 71 ЦК України (в редакції 1963 року).

З таким висновком районного суду погоджується  апеляційний суд, оскільки він відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства.  

Судом по справі встановлено, що рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 19 липня 1993 року № 160 було затверджено спільне рішення адміністрації і профспілкового комітету  про виділення житлової площі і видачу ордерів будівельному управлінню № 5 об’єднання «Чернігівоблбуд», а саме ОСОБА_6  на квартиру АДРЕСА_1 зі зняттям з квартирного обліку (а.с. 59).

10 вересня 1993 року  ОСОБА_6 на підставі вищезазначеного рішення видано ордер № 618 (а.с. 44) на спірну квартиру.

16 лютого 1994 року  виконком Новозаводської районної ради народних депутатів видав Тресту „Чернігівоблбуд” свідоцтво про право власності на квартири в АДРЕСА_1, в тому числі і на спірну квартиру (а.с.23-24).

Відповідно до розпорядження № 4 від 04.12.1997 року Чернігівської  житлово–експлуатаційної дільниці ЗАТ „Чернігівоблбуд”, яка діяла як орган приватизації, квартира АДРЕСА_1 передана у власність ОСОБА_6 та членам її сім’ї відповідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” (а.с.24).

04.12.1997 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру в рівних частинах (а.с.47).

У відповідності до приписів п.п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року, чинний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 71, 80 ЦК України в редакції 1963 року, загальний строк для захисту права за позовами особи, право якої порушено встановлювався в три роки, закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що строк позовної давності для звернення до суду позивачем не пропущений, оскільки акціонери товариства дізналися про незаконну передачу у власність відповідачів спірного житла лише 27 травня 2008 року є безпідставними, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, відчуження квартири було здійснено на підставі розпорядження уповноваженого структурного підрозділу ЗАТ „Чернігівоблбуд” - житлово–експлуатаційної дільниці, яка відповідно до п. 2.5 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно – будівельного закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” від 13.04.1995 року входила до складу підприємства.

Таким чином, у відповідно до ст. 76 ЦК України  /в ред.1963 року/, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перебіг строку позовної давності розпочався 04.12.1997 року, тобто з дати винесення розпорядження уповноваженим структурним підрозділом ЗАТ „Чернігівоблбуд” - житлово–експлуатаційною дільницею про передачу у власність ОСОБА_6 та членам її сім’ї спірної квартири.  

Відтак, доводи апеляційної скарги не  дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,  313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд”–  відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2011 року  – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

  



Головуючий:Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація