Охтирський міськрайонний суд Сумської області    

                            Справа № 2-а-5499/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р. суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області  Верес М.  Ф.             розглянувши в порядку скороченого провадження адміністативну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради  про визнання бездіяльність протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату одноразової компенсації призначеної за втрату здоров»я,  

                                                            Встановив :   

17 червня 2011 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої вимоги мотивує тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  віднесений до І категорії, є інвалідом ІІІ групи, відповідно до Ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на одержання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, однак дана допомога не виплачувалася йому належним чином. Просить визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову компенсацію за втрату здоров’я у зв’язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої суми.  

21 червня 2011 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав та в установлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на позов.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення з огляду на наступне.

Позивач підтвердив доказами обставини, на які посилається в позові, зокрема те, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І), інвалідом ІІІ групи та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до Ст. 48 Закону України № 796 від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він, як інвалід третьої групи,  має право на одноразову компенсацію в розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

Відповідач в письмовому запереченні зазначив, що відповідно до Ст. 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання місцевими органами державної виконавчої влади. Таким чином і було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і становить для інвалідів ІІІ групи –189,60 гривень. Документом, який визначає розміри компенсаційних виплата особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи залишається постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити в повному обсязі.

             Судом  встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесений до І категорії, про що свідчить посвідчення серії А № 141634 С  (а.с.9), згідно довідки серії 10 ААА № 212375 є інвалідом ІІІ групи (а.с.10-12) та має на одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Спір підлягає вирішенню на підставі ч. 2 ст. 19, ч.3 ст. 22 , 46, 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, згідно з якими,  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам ІІІ групи виплачується в розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

              Виплата здійснюється  з  мінімальної  заробітної  плати,  яка склалася  на  момент  встановлення    інвалідності    чи    втрати годувальника.    

 Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2011 року становить 941 гривна.

Право на отримання разової компенсації у позивача виникло 28 січня 2011 року, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААА № 212375, тобто розмір мінімальної заробітної плати, який діяв на момент встановлення позивачу третьої групи інвалідності становив  941 грн.

          Відповідно до вимог Ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ОСОБА_1, як учасник  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід IIІ групи, має право на одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат.

Із заперечень відповідача вбачається, що ОСОБА_2 у 2011 році одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи було виплачено у розмірі 189,60 гривень.  

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.  Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України”  Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.  Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату  надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне  правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення Охтирської міської ради протиправною та зобов’язання здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової компенсації призначеної за втрату здоров»я відповідно до ст. 48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-  слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19, ч.3 ст. 22, ст. ст. 46, 64, 152 Конституції України, ст.  48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 6-7, 11, 71, 86, 159, 160, 163, 183-2, 256 КАС України,  -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради про визнання бездіяльність протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату одноразової компенсації призначеної за втрату здоров»я, - задовольнити.  

Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради  протиправною.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, одноразової компенсації у відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 30  мінімальних заробітних плат, з урахуванням виплачених коштів.  

Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради зобов’язано виконати дану постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Охтирський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.                                                   

СуддяОСОБА_3