Каланчацький районний суд Херсонської області

            
                              Справа  №  2-а-1132/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 10.06.2011 Суддя Каланчацький районний суд Херсонської області   Херсонській області  Максимович І. В. , розглянувши в  порядку скороченого   провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі  Херсонської області про  визнання  дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

     Позивач  звернувся до суду із адміністративним  позовом до Управління пенсійного фонду України в Каланчацькому районі  Херсонської області,  в  якому  просить поновити  пропущений процесуальний строк звернення до суду,   визнати   протиправними   дії   відповідача   внаслідок   яких йому не виплачена державна соціальна допомога та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії за період часу: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 р. по дату прийняття судового рішення з підвищенням пенсії на 30 % від мінімальної пенсії за віком із розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування»та провести її виплату з урахуванням компенсації втрати частини доходів в зв»язку з порушенням строків виплати частини пенсії.   

    Ухвалою про відкриття скороченого провадження позовні вимоги позивача в період з 09 липня 2007 року по 15 листопада 2010 року залишено без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду. Провадження відкрито про визнання дій відповідача протиправними в період з 16 листопада 2010 року по  17 травня 2011 року.

   Обґрунтовуючи позов, позивач вказує, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»належить до соціальної групи «діти війни», оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1, і на час закінчення Другої світової війни, йому  не виповнилося 18 років, в зв»язку з чим має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 87 ч.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено, що суми пенсій неодержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Однак,  відповідач   в  порушення  вимог  закону   не  здійснював  нарахування  та  виплату  зазначеної   допомоги починаючи з 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2010 р. по дату прийняття судового рішення,  чим   грубо   порушив   його право  на  соціальну   допомогу.

       Відповідач Управління Пенсійного   Фонду   України   в  Каланчацькому   районі   позов  Херсонської області не   визнав та,  у   передбачений   законом   строк,  надав   до  суду письмове заперечення,  в якому  вказує,  що дійсно згідно ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії згідно  ст.6 Закону  України «Про соціальних захист дітей  війни», виплачувалась особам, які є інвалідами ( крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру встановленої надбавки учасників війни.  28.05.2008  року Кабінет   Міністрів   прийняв   постанову   №  350,  якою   було  визначено розміри щомісячного грошового  утримання чи державної соціальної  допомоги,  що виплачується «дітям   війни» в  розмірі  10% від  прожиткового мінімуму для  осіб,  що втратили працездатність. Позивач починаючи з 01.01.2008 року отримує підвищення до пенсії у розмірі 10% від прожиткового  мінімуму  для  осіб, які втратили працездатність. За таких обставин  вважає, що Управління Пенсійного Фонду в  Каланчацькому районі  Херсонської області   діяло  у межах   повноважень, у  порядку та у спосіб, що визначені чинним   законодавством. Стосовно  відшкодування недоплаченої  щомісячної державної соціальної  допомоги за 2009-2010 роки,  то відповідач зазначив,  що правових   підстав для задоволення  цих  вимог  не має. Оскільки, відповідними Законами України «Про Державний бюджет»не  встановлено інших розмірів підвищення до пенсії «дітям війни», ніж  ті, що зазначені в постанові Кабінету  Міністрів   України від  28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій  громадян».  Крім того, позивач пропустив строк  для   звернення   до  суду   за захистом   порушених прав, що  є підставою для залишення даного позову без  розгляду. Окрім того, відповідно  до  ст. 6 Закону  України «Про  соціальний  захист дітей  війни» державна  соціальна  допомога дітям війни  не є пільгою, компенсацією або гарантією, а є державною соціальною підтримкою, тому застосування ст. 46 Конституції України стосовно строків  позовної  давності є не обгрунтованим. Поряд з  цим,  відповідач  зазначив, що Пенсійний фонд України не має належного фінансування, для виплати соціальної   допомоги.  

     Суд оцінивши   повідомленні  позивачем   та   відповідачем   обставини, суд  вважає  їх  достатніми  для  прийняття   рішення   в  порядку скороченого провадження та  дійшов висновку,  що   позов  підлягає  частковому задоволенню   з  наступних   підстав.

     Судом   встановлено,  що  позивач  є  пенсіонером,  має   статус   дитини   війни,  що  підтверджується   копією   пенсійного   посвідчення   позивача   зі  штампом «дитина  війни».

      Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»діти війни –це ті, яким на 2 вересня 1945 року не виповнились 18 років. Як встановлено в судовому засіданні позивач   ОСОБА_2 є особою, яка відноситься до категорії «Діти війни», та як він народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення, яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було признано не відповідним Конституції України тобто неконституційним та таке що втратило свою дію з дня його прийняття. Таким чином відповідач повинен був починаючи з 09 липня 2007  року здійснювати виплати позивачу  належну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

     Відповідно  до   ч.1  ст. 46 Конституції   України   громадяни   мають   право   на   соціальний    захист,   що   включає   право   на  забезпечення   їх у   разі повної, часткової або  тимчасової  втрати працездатності, втрати  годувальника,  безробіття   з  незалежних  від   них  обставин,  а  також   у   старості   та  в  інших  випадках,  передбачених  законом.

      Основні  положення  щодо   реалізації  конституційного   права  громадян,  які   мають   статус   дитини війни,  на  їх   соціальну   захищеність   шляхом   надання   пільг   і   державної  соціальної   підтримки   визначені   та  закріплені   в  Законі   України  «Про   соціальних   захист   дітей   війни».

      Відповідно   до  ст.  6 Закону   України   «Про  соціальний  захист   дітей   війни»  дітям   війни  пенсії   або   щомісячне   грошове   довічне   утримання  чи   державна  соціальна   допомога, що   виплачується   замість   пенсії,  підвищуються   на  30%   мінімальної  пенсії  за  віком.   

    Законом  України  «Про  державний   бюджет    на  2008   рік   та  про   внесення   змін  до   деяких   законодавчих   атів  України»  від   28.12.2007  року, з  01 січня  2008  року   зупинені   виплати,  на  які  згідно    із  законами   України   мають  право  діти  війни  ( п.41  розділу  ІІ   Закону).  Разом   з   тим,   рішенням  Конституційного   Суду  України   №  10-рп  від  22.05.2008  року   у  справі  за  конституційним   поданням   Верховного  Суду  України   щодо  відповідності   Конституції   України   окремих  положень   ст.  65      розділу І, п. 61,62, 63,  66   розділу ІІ, п. 3  розділу  ІІІ  Закону  України « Про  Державний   Бюджет  України   на 2008  рік…» і  101 народного   депутата  України   щодо   відповідності  Конституції   України   положень  ст. 67  розділу  І, п.п.  1-4, 6-22, 24-100  розділу  ІІ  цього ж  закону   визнані   такими,  що   не  відповідають   Конституції   України,  в  тому  числі   положення   п. 41  розділу   ІІ  Закону  України  «Про державний   бюджет  України на  2008   рік  та   про  внесення   змін  до   деяких  законодавчих  актів».

    Відповідно   до   ч.2   ст.  152   Конституції   України   закони,   інші   правові  акти   або їх   окремі  положення,   що визнанні   неконституційними,   втрачають  чинність з  дня ухвалення   Конституційним  Судом   України   рішення   про  їх   неконституційність.

    З урахуванням  вищенаведеного соціальні доплати дітям  війни   поновлені  з 22 травня 2008 року, тому позивач  з 22.05.2008 року  має  право на  перерахунок   пенсії.

     При  цьому  слід  враховувати   виплати, які   були  фактично   здійснені   відповідачем  позивачу   за  відповідний   період   згідно  з   постановою   Кабінету  Міністрів   України    від 28  травня 2005  року  № 530 «Деякі   питання   соціального   захисту   окремих   категорій   громадян» в  розмірі  10%.

     Статтею  71  Закону  України  «Про  державний   бюджет  України  на   2009  рік»  Кабінету   Міністрів   України  надано    право  у  2009    році  встановлювати   розміри   соціальних   виплат,  які   відповідно   до  законодавства   визначаються  залежно  від   розміру   мінімальної   заробітної   плати   в  абсолютних  сумах   у  межах   асигнувань,   передбачених   за   відповідними   бюджетними   програмами.  

     Враховуючи  вищевикладене, суд  приходить  до  висновку,  що  зазначена   норма   передбачає  встановлення   в  абсолютних  сумах   розмірів   лише  тих  виплат,  вихідним  критерієм   розрахунку   яких   є   розмір мінімальної   заробітної плати. Відповідно її  дія не поширюється на  спірні   правовідносини,  оскільки  розмір   зазначених   соціальних   виплат  згідно  із  Законом   України  «Про  соціальний   захист   дітей  війни» залежить   від  розміру   мінімальної   пенсії  за  віком.

     Отже,  нарахування  та   виплата  у  2009   році   дітям  війни   підвищення   до  пенсії   або  щомісячного  грошового   довічного  утримання   чи  державної  соціальної допомоги, що  виплачується  замість  пенсії,  повинні  здійснюватися   відповідно   до   норм   Закону  України «Про  соціальний  захист  дітей   війни»  в  розмірі   30 %   від   мінімальної   пенсії   за  віком. Однак,   відповідачем    на  порушення   вимог   зазначеної   статті   таких  нарахувань   не   проводило,  чим   і  допустило   протиправну   бездіяльність,   оскільки   Управління  як  орган,   якому   делеговано   повноваження   щодо  призначення   і   виплати   пенсій  та  доплат  до  них,  повинно   було   діяти   відповідно  до  вимог   ст. 6   Закону  України № 2195-ІV  і здійснювати   позивачу   відповідні   нарахування.  В  такому ж   розмірі Управління Пенсійного  фонду в  Каланчацькому районі  Херсонської області повинно   було  здійснювати   нарахування  у  2010  році.    

    Суд  не  приймає  до  уваги  доводи  відповідача  щодо  правомірності   свої  дій з  посиланням   на  відсутність   бюджетних  коштів   для   повної   реалізації програми  з доплат дітям  війни,  оскільки  питання фінансування цих   видатків   не  є   предметом   спору,  що  розглядається.  

     Крім  того,  суд  дійшов   висновку, що   право  на   соціальний   захист   не  може   бути  обмежено   та  строк   позовної   давності   не   поширюється   на   соціальні   виплати,  оскільки   пільги,   компенсації   і  гарантії,  право   на  які   передбачене   чинним   законодавством,  є   додатком  до   основних   джерел   існування,  необхідною   складовою  конституційного   права   на   забезпечення   життєвого   рівня ( ст. ст. 46,   48  Конституції  України).

   Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне задовольнити   позовні вимоги позивача в частині визнання бездіяльності Управління   Пенсійного Фонду в Каланчацькому районі, щодо не нарахування та  невиплати  соціальної   допомоги,  як  дитині  війни  за  період  з 16 листопада 2010 року по 17 травня 2011 року, нарахувати та виплатити позивачу, щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни, в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком за період з 16 листопада 2010 року по 17 травня 2011 року (шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав),  урахуванням виплаченого розміру допомоги.

     Керуючись, ст. ст. 46,48, 152 Конституції    України,  ст.ст. 1, 6  Закону    України  «Про  соціальний  захист   дітей війни»№ 2195-ІV, Законом  України  «Про  державний   бюджет  на  2008   рік   та  про   внесення   змін  до   деяких   законодавчих   атів  України»  від   28.12.2007  року,  Закону  України  «Про  державний   бюджет  України  на   2009 рік», рішенням  Конституційного   Суду  України №  10-рп  від  22.05.2008  року, ст. 87 ч.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 11, 17, 18,  94,  159- 163,  183-2  КАС  України,

                                                   Постановив :

   Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

  Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду   України в Каланчацькому районі Херсонської області, щодо не нарахування та невиплати  ОСОБА_2 соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 16 листопада 2010 року по 17 травня 2011 року в розмірі  30% мінімальної  пенсії  за  віком.

  Зобов»язати Управління Пенсійного фонду в Каланчацькому районі   Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу, як  дитині війни, в  розмірі  30%   мінімальної  пенсії  за  віком  за  період з 16 листопада 2010 року по 17 травня 2011 року, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», з урахування виплаченого  розміру  допомоги.

     В  іншій   частині   позовних  вимог   відмовити.       

  Постанова відповідно до вимог ч.1 ст.256 КАС України підлягає   негайному   виконанню, в межах всього періоду.

     Постанова  може  бути  оскаржена   в  апеляційному порядку до  Одеського апеляційного адміністративного суду, через Каланчацький  районний  суд   Херсонської   області,  шляхом   подачі   апеляційної   скарги    протягом   10  днів   з  дня  отримання   копії   даної   постанови.

Суддя           І. В. Максимович