Справа  № 2-а-7646/2011р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ         

  24 червня 2011 року                                                                                                м.Прилуки

 Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленко А.В.                  

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про  визнання протиправними дій та перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги, як інваліду третьої  групи до 5 травня за 2011 рік в розмірі семи мінімальних пенсі за віком, згідно  статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та забезпечити виплату не донарахованої суми , -                                                                   

                                                                ВСТАНОВИВ :

             09 червня 2011 року Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про  визнання протиправними дій та перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги, як інваліду третьої групи до 5 травня 2011 року в розмірі семи мінімальних пенсі за віком, згідно  статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та забезпечити виплату не донарахованої суми .

               23.06.2011  року відповідач  надав суду письмові заперечення на позов.

           Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України , без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.    

               ОСОБА_1 являється інвалідом 3-ї групи та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченнями та вкладкою до посвідчення  і має право на пільги, встановлені законодавством України  для ветеранів війни-інвалідів війни ( а.с. 3).

           В письмовому запереченні представник відповідача посилається на те, що у 2011 році виплата допомоги здійснювалася у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань».

Згідно із положеннями частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ  в редакції від 9 липня 2007 року (надалі також -Закон №3551-ХІІ ) - щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи -10 мінімальних пенсій за віком; II групи - 8 мінімальних пенсій за віком; III групи - 7 мінімальних пенсій за віком.

         Згідно з частиною 1 статті 17-1 Закону 3551-ХІІ - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Як встановлено матеріалами справи позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за   2011 р. як інвалід війни 3-ї групи, в квітні 2011 року у розмірі 510 грн. , нараховану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань».

Суд , вважає необхідним зазначити, що дію положень статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (№ 3551-XII від 22.10.1993) на 2007 в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»№489-V зупинено, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI    частину п'яту викладено в такій редакції:    "Щорічно до  5  травня  інвалідам  війни  виплачується разова грошова допомога у розмірах,  які визначаються Кабінетом Міністрів України  в  межах  бюджетних призначень,  встановлених законом про Державний бюджет України";

          Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р., яким визнано неконституційним положення п.13 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та  Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вирішено визнати такими, що не відповідають ОСОБА_2 України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Враховуючи те, що Позивач є особою, яка є інвалідом війни 3-ї групи і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня .

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які є ветеранами війни, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Відповідно до частини 2 статті 3 ОСОБА_2 України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 ОСОБА_2 України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.

Відповідно до положень статті 21 ОСОБА_2 України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтею 64 ОСОБА_2 України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_2 України.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при призначенні розміру щорічної разової грошової допомоги, як інваліду другої  групи до 5 травня  застосуванню підлягає стаття  13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», оскільки остання істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

За таких обставин суд не вважає заслуговуючою на увагу позицію відповідача про відсутність правових підстав задовольнити вимоги позивача, а тому, враховуючи фактично отриманий розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року позивачем ОСОБА_1. у розмірі 510 грн., нарахований згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань, суд вважає необхідним зобов»язати відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, як інваліду війни 3-ї групи, в розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.5 ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993р. № 3551-Х11 з урахуванням виплаченої суми.

На підставі викладеного та ст.ст.3,6,8,19,21,22,95 ОСОБА_2 України, ст.13 ч.5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року, , керуючись ст. ст. 2, 18, 69-71,158-163, 167,183-2, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                  ПОСТАНОВИВ :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про  визнання протиправними дій та перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги, як інваліду третьої групи до 5 травня за 2011 рік в розмірі семи мінімальних пенсі за віком, згідно статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та забезпечити виплату не донарахованої суми –задовольнити .

          Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області , щодо нарахування  та виплати ОСОБА_1  щорічної разової грошової допомоги, як інваліду третьої  групи до 5 травня за 2011 рік в розмірі, що відповідає вимогам статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, як інваліду війни 3-ї групи, в розмірі   семи мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.5 ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993р. № 3551-Х11 з урахуванням виплачених сум.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.   

               Постанова суду може бути оскаржена в Київському апеляційному адміністративному суді шляхом подання протягом десяти днів апеляційної скарги з дня її проголошення через Прилуцький міськрайонний суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

           Суддя                                                                        Коваленко А.В