Судове рішення #16475055

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


від "30" червня 2011 р. справа № 18/5007/42/11


Господарський суд Житомирської області у складі:

                           судді  Соловей Л.А.,

за участю представників сторін

 від І позивача:     не з'явився;  

від ІІ позивача:      ОСОБА_1, довіреність №15 від 05.01.2011р.;

від відповідача:   ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець,

                               ОСОБА_3,  довіреність від 04.05.2011р.;

в судовому засіданні прийняв участь прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Житомирської облпрокуратури Лугинець О.С., посвідчення №32;

розглянув справу за позовом Заступника прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради (м.Житомир) та Комунального підприємства "Агентство  з управління майном " Житомирської міської ради (м.Житомир)    

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунального підприємства "Ветеран".  

про стягнення 20041,54 грн. заборгованості з орендної плати та 1506,63грн. пені .

Прокурором пред'явлено позов до відповідача про стягнення 20041,54грн. заборгованості з орендної плати та 1506,63грн. пені.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (а.с.50-51, 105), просять стягнути з відповідача 20041,54грн. заборгованості з орендної плати та 1506,63грн. пені на підставі договору оренди нерухомого майна від 28.12.2009р.

Відповідач та його представник в судових засіданнях проти позову заперечили з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.25-26, 100-101), вважають, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, оскільки згідно акту приймання-передачі від 18.06.2010р. частина орендованого приміщення повернута  відповідачем  у відповідності до умов договору, що не враховано прокурором та позивачами під час подання позову.

Ухвалою суду від 16.06.2011р. залучено до участі у справі в якості третьої  особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Комунальне підприємство "Ветеран, оскільки воно являється  балансоутримувачем орендованого відповідачем приміщення, та згідно актів приймання-передачі передавало відповідачу в оренду приміщення, а також приймало від відповідача частину орендованих приміщень.

Представник ІІІ особи - КП "Ветеран" в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, письмових пояснень по суті спору не надав, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання  (а.с.114).

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2008 року між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради  (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем  ОСОБА_2 (орендар, відповідач)  укладений договір оренди нерухомого майна  №840 (а.с.6-7), за умовами якого  орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування наступні приміщення магазину КП "Ветеран" за адресою: АДРЕСА_1:

- загальною площею 30,0кв.м для здійснення торгівельної діяльності, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 97850,00грн. без ПДВ. з орендною платою 22,12грн. за 1кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

- загальною площею 84,3кв.м під склад, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 217230,00грн. без ПДВ. з орендною платою 26,21грн. за 1кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

- загальною площею 46,35кв.м під склад, для здійснення торгівельної діяльності, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 87690,00грн. без ПДВ. з орендною платою 19,24грн. за 1кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку. (п.1.1 договору оренди).

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та  акту прийому-передачі вказаного приміщення.

Орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м.Житомира, затвердженої рішенням міської ради. Орендна плата при цьому становить 3764,89грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість (п.п.3.2;3.3 договору).

На виконання умов договору оренди №840 балансоутримувач майна - КП "Ветеран" передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування вищевказані приміщення у магазині КП "Ветеран" за адресою: АДРЕСА_1.

Факт передачі приміщень підтверджується актом приймання-передачі від 12.04.2007р.,  підписаний  між балансоутимувачем майна - КП "Ветеран" та відповідачем  - ФОП  ОСОБА_2 (а.с.8).

Пунктом 8.1 договору оренди №840 сторони встановили, що договір діє з 28 грудня 2009р. по 01 квітня 2010р.

Позивач та прокурор у позовній заяві посилаються, що після закінчення строку дії договору відповідач продовжував використовувати орендовані приміщення, у зв'язку з чим за останнім виник борг по орендній платі в розмірі  20241,54грн. за період з березня 2010р. по грудень 2010р. (а.с.11).

Суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з березня 2010 року по грудень 2010 року розмірі 20041,54грн. такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

З матеріалів справи вбачається, що балансоутримувач – КП "Ветеран" 28.04.2010 року звернувся до відповідача - ФОП ОСОБА_2 з листом, в якому просив поступитися на користь підприємства – балансоутримувача офісними та складськими приміщеннями, які використовуються за договором оренди №840 від 28.12.2009р. (а.с.27).  

02.06.2010р. ФОП ОСОБА_2 направила позивачу заяву, в якій просила залишити в своєму користуванні 30,5кв.м. офісних та 20,2кв.м. складських приміщень (а.с.28).

Пунктом 6.15 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний у разі припинення даного договору повернути орендодавцю в 15-денний термін орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що приміщення вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п.2.4 договору у разі згоди Орендодавця Орендар може приймати приміщення, що орендується, частинами, згідно актів прийому-передачі.

Після закінчення дії договору, відповідно до п.6.15 та п.2.4 договору відповідач 18.06.2010р. повернув, а балансоутримувач - КП магазин "Ветеран" прийняв частини орендованих приміщень, а саме:

- складське приміщення площею 61,30 кв.м., вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 157962,00грн без ПДВ станом на 30.06.2009р;

- складське приміщення площею 31,35 кв.м., вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 59311,35грн без ПДВ станом на 30.06.2009р.

Факт передачі частини орендованих приміщень підтверджується відповідним актом прийому-передачі приміщення від 18.06.2010р., підписаний  балансоутимувачем майна - КП "Ветеран" та відповідачем  - ФОП  ОСОБА_2 (а.с.29), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

Отже, з огляду на те, що з 18.06.2010р. частина орендованих приміщень була повернута балансоутримувачу майна (який фактично і передав в оренду відповідачу вказані приміщення, підписавши відповідний акт приймання-передачі) відповідач з 18.06.2010р. фактично продовжував використовувати орендовані приміщення меншою площею, а саме:

- 30кв.м для здійснення торгівельної діяльності;

- 23кв.м під офіс;

- 15кв.м під склад.

Із актів обстеження №1 від 29.06.02010р. та від 01.10.2010р. (а.с.30-32) також  вбачається, що станом на 01.10.2010р., що ФОП ОСОБА_2 (після закінчення дії договору) використовує торгівельну площу 30кв.м; складське приміщення 15кв.м.; офісне приміщення 23кв.м.

В адресованому Виконавчому комітету Житомирської міської ради листі від 31.03.2011р. (який отримано адресатом згідно відмітки про одержання) відповідачка  повідомляє про те, що нею фактично використовуються 30кв.м торгівельної площі; 15кв.м складських приміщень; 23кв.м. офісного приміщення (а.с.37).

Відповідач зверталась до позивача із заявами, в яких просила провести перерахунок розміру орендної плати, виходячи з фактичної площі, яка використовується, проте листом від 14.01.2011р. відповідачу було відмовлено у здійсненні перерахунку (а.с.33, 36).

Відповідно до п.3.9 договору, у випадку закінчення дії даного  договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом прийому-передачі.

Судом встановлено, що оскільки після закінчення дії договору відповідач  частково повернув орендовані приміщення та з 18.06.2010р. по грудень 2010р. використовував лише частину орендованих згідно договору приміщень, отже  правомірним буде нарахування орендної плати за фактично використану площу.

Ухвалою суду від 16.06.2011р. позивача було зобов'язано надати обґрунтований  розрахунок суми основного боргу за фактично використану  відповідачем площу, з урахуванням акту здачі-приймання приміщення від 18.06.2010р. за період з 18.06.2010р. по грудень 2010р. включно.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано розрахунок суми основного боргу з урахуванням акту здачі-приймання приміщення від 18.06.2010р., здійснений головним бухгалтером КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням частково повернених площ станом на грудень 2010р. складала 1660,09грн. (а.с.107).

Відповідач також надав розрахунок, згідно якого з березня 2010р. по грудень 2010р. заборгованість перед позивачем за неповернуті приміщення складає 1660,09грн. (а.с.109).

Слід зазначити, що договором оренди №840 сторони погодили, зокрема п.3.3, що орендна плата по договору становить 3764,89грн., натомість у доданому розрахунку суми заборгованості позивач вказує, що орендна плата за базовий місяць оренди є меншою та складає 3701,85грн (а.с.11).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за   к о р и с т у в а н н я   майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 ст.19  Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Орендна плата за приміщення, якими відповідач не користувався, не передбачена ні нормами чинного законодавства, ні умовами договору.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1660,69грн. заборгованості з орендної плати за фактично використані в період з 18.06.2010р. по грудень 2010р. торгівельну площу 30кв.м; складське приміщення 15кв.м; офісне приміщення 23кв.м., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Вимога  в частині стягнення 18380,85грн. орендних платежів є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі п.3.8 договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку позивача становить 1506,63грн. (а.с.12).

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.3.8 договору у разі орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря відповідно до норм чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ, за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.12), Комунальне підприємство "Агентство  з управління майном" Житомирської міської ради здійснювало нарахування пені за період з вересня 2009р. по листопад 2010р.

Судом встановлено, що договір оренди нерухомого майна №840 від 28.12.2009р. припинив свою дію 01.04.2010 року (п.8.1 договору).

За таких обставин позивач безпідставно і необґрунтовано нарахував пеню за період з квітня 2010 року по листопад 2010 року.

Отже, розмір пені, який є правомірним та підлягає задоволенню, складає  498,36грн. за період з вересня 2009р. по лютий 2010р. включно; вимоги в частині стягнення 1008,27грн. пені  необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Приписами ст.ст.525 і 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах, на суму 2159,05грн.,  з яких: 1660,69грн. - заборгованість з орендної плати  та  498,36грн. - пені.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України, при частковому задоволенні позову суми державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Частина 2 цієї ж статті передбачає, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, господарський суд визнав за необхідне покласти сплату державного мита в розмірі 102,00грн. та інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 236,00грн. на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82–85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1)

на користь  Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Михайлівська, 10-а, ідентифікаційний код 34788934):

- 1660,69грн. заборгованості з орендної плати;

- 498,36грн. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1)

-   в дохід Державного бюджету України 102,00грн.  державного мита;

- в дохід Державного бюджету України 236,00грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (рахунок 31217264700002, в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039; код доходу 22050003).

4. В позові відмовити в частині стягнення 18380,85грн. основного боргу та 1008,27грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.      


 

                                                                                                                                               Повне рішення складено 05  липня 2011р.














































7 прим.:

1 - в справу;

2, 3 - позивачам

4 - відповідачу;

5, 6 - прок.;

7 - ІІІ особі (рекоменд.з повідом.)  

   

 

  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація