ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" лютого 2008 р. 15 год.12 хв. Справа № АС-11/12-07
вх. № 892/4-11
Суддя господарського суду Харківської області Черленяк М.І.
при секретарі судового засідання Шаршакова Н. А.
за участю представників сторін:
позивача - Діжа В. В., Головченко В. О.,
першого відповідача - Василенко І. Ю.,
другого відповідача - Фатій Н. І.,
третьої особи - Проценко Г. А.
розглянувши справу за позовом Підприємства Укоопспілки "Харківський дослідно-експерементальний завод", м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків (перший відповідач)
та до КП "Харківське бюро технічної інвентаризації" (другий відповідач)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Центральна спілка споживчих товариств України
про виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Підприємство Укоопспілки „Харківський дослідно-експериментальний завод” - звернувся до господарського суду з позовом до Харківської міської ради (перший відповідач) та до Комунального підприємства „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” (другий відповідач) про виконання певний дій: зобов’язання Харківську міську раду прийняти рішення, яким внести зміни в свідоцтво про право власності від 24.12.2001 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради; зобов’язання КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” прийняти рішення, яким внести зміни в реєстраційне свідоцтво. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу належать на праві господарського відання нежитлові будівлі, проте в свідоцтві про право власності та в реєстраційному посвідченні такі дані не внесені. Зазначені обставини перешкоджають позивачу реалізувати майно Підприємства Укоопспілки „Харківський дослідно-експериментальний завод” відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та погасити вимоги кредиторів.
Перший відповідач - Харківська міська рада - проти позову заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву (аркуш справи 61-63 першого тому справи), зокрема, посилається на те, що оформлення та видача свідоцтва про право власності було здійснено у відповідності до визначеного чинним законодавством порядку, в зв’язку з чим вважає позовні вимоги незаконними та безпідставними.
Другий відповідач - Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” - просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву (аркуш 43 першого тому справи), зокрема посилається на відсутність у базі даних Реєстру прав власності на нерухоме майно поняття „права повного господарського відання”, в зв’язку з чим вважає технічно неможливим внесення таких даних до вказаного Реєстру. Крім того, другий відповідач зазначає, що не має повноважень вносити будь-які додаткові відомості в реєстраційні дані, які відсутні в основі реєстрації - свідоцтві про право власності.
Залучена до участі у справі ухвалою господарського суду від 17 січня 2007 року третя особа - Центральна спілка споживчих товариств України - просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В своїх поясненнях (аркуш справи 49-51 першого тому справи) третя особа зазначає, що чинним законодавством не передбачено внесення змін до свідоцтва про право власності та реєстраційних посвідчень щодо належності майна певним особам на праві господарського відання. Крім того, третя особа вважає, що перебування нерухомого майна на балансі позивача не може бути підставою для включення цього майна до складу ліквідаційної маси банкрута.
Ухвалою господарського суду від 15 березня 2007 року провадження по даній справі було зупинено до вирішення по суті справи № 55/118-07 та набрання рішенням законної сили, оскільки результат розгляду справи 55/118-07 може вплинути на рішення по цій справі. 08 січня 2008 року провадження по справі було поновлено в зв’язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Постановою господарського суду Харківської області від 04.10.2006 року по справі № Б-31/63-06 Підприємство Укоопспілки „Харківський дослідно-експериментальний завод” (позивач по справі) визнано банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура. З дня прийняття постанови підприємницька діяльність підприємства припинена, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Дижа В. В., припинено повноваження органів управління банкрута та власника майна. Вказаною постановою суд зобов’язав ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та надати звіт про виконану роботу.
Відповідно до пункту 1 статті 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до обов’язків ліквідатора входить формування ліквідаційної маси підприємства-боржника. Згідно із статтею 26 вказаного Закону до складу ліквідаційної маси включаються всі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності та праві повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за винятком об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих шкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури.
Як стверджує позивач, відсутність у свідоцтві про право власності та у реєстраційному свідоцтві даних відносно того, що майно належить позивачу на праві господарського відання позбавляє його можливості включити вказане майно до ліквідаційної маси та за рахунок його реалізації погасити вимоги кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що засновником підприємства-банкрута (позивача по справі) є Центральна спілка споживчих товариств України (третя особа по справі), яка 27.08.2002 року постановою № 272 „Про створення підприємства Укоопспілки „Харківський дослідно-експериментальний завод” затвердила статут Підприємства Укоопспілки „Харківський дослідно-експериментальний завод” (далі - Статут).
Відповідно до пункту 3.1 Статуту майно підприємства складається з основних засобів, переданих власником підприємства - Укоопспілкою - в оперативне управління, а також інших цінностей, набутих в процесі господарської діяльності. Згідно із пунктом 3.2.3 джерелами формування майна підприємства є доходи, одержані від реалізації товарів, робіт, послуг, а також від інших видів господарсько-фінансової діяльності.
Як вбачається із пункту 1.3 Статуту підприємство є юридичною особою, керується в своїй діяльності Законами України „Про споживчу кооперацію”, „Про підприємства в Україні”, іншим законодавством України, має відокремлене майно, самостійний баланс, свій фірмовий бланк, печатку з своїм найменуванням, штамп, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, діє на принципах повного господарського розрахунку. Розділом 3 статуту закріплено юридичний статус підприємства і його права, зокрема пунктом 4.1 Статуту визначено, що підприємство є юридичною особою за законодавством України, має право від свого імені укладати договори, контракти, здійснювати інші юридичні дії, набувати майнові і немайнові права, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у судових органах та третейському суді. В пункті 4.5 Статуту закріплено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім набутим у процесі господарської діяльності майном, крім майна, переданого Укоопспілкою в оперативне управління.
Матеріали справи свідчать, що для здійснення статутної діяльності позивачу - Підприємству Укоопспілки „Харківський дослідно-експериментальний завод” - третьою особою було передано нерухоме майно, а саме будівля літ. „М-2” площ. 299,5 кв. м., будівля літ. „Ф-1”, площ. 45,6 кв. м., будівля літ. „С-1” площ. 1249,6 кв. м., яке розташоване по вулиці Селянській, 124 у місті Харкові.
24 грудня 2001 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі розпорядження Харківського міського голови від 21 грудня 2001 року № 2478 Центральній спілці споживчих товариств України (третій особі по справі) було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що розташоване у місті Харкові по вулиці Селянській, 124. Серед іншого, у свідоцтві зазначено й майно, що передано Підприємству Укоопспілки „Харківський дослідно-експериментальний завод”, а саме: будівля літ. „М-2” площ. 299,5 кв. м., будівля літ. „Ф-1”, площ. 45,6 кв. м., будівля літ. „С-1” площ. 1249,6 кв. м.
Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” на підставі зазначеного свідоцтва про право власності, виданого 24.12.2001 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, зареєстроване за Центральною спілкою споживчих товариств України право колективної власності на об’єкти нерухомого майна, в тому числі й на те, що передано позивачу, про що внесено запис в реєстрову книгу за № 4229 від 02 січня 2002 року.
Відповідно до чинної статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених вказаним кодексом та іншими законами.
Згідно із статтею 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності у межах, встановлених Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
З наведених правових норм вбачається, що правом господарського відання наділяються у визначеному законом порядку підприємства, які займаються підприємницькою (комерційною) діяльністю та мають на меті отримання прибутку, для чого їм це майно й передається власником або уповноваженим ним органом. Правом же оперативного управління наділяються установи, які не займаються підприємницькою діяльністю та не мають на меті отримання прибутку. Тобто чинне законодавство визначає саме такий зміст господарського відання та, відповідно, оперативного управління. Наділення ж правом оперативного управління майном підприємства, яке має на меті отримання прибутку не передбачено ані наведеними правовими нормами, ані жодною з інших норм господарського та цивільного законодавства, як і не передбачено можливості наділення правом господарського відання установи, яка не має на меті отримання прибутку.
Статтею 1 Закону України „Про підприємства в Україні” (чинної на час утворення позивача) підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Згідно із статтею 2 Закону України „Про власність” (чинної на час утворення позивача) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.
Відповідно до чинної статті 1 Закону України „Про споживчу кооперацію” від 10.04.1992 року № 2265-12 (з подальшими змінами та доповненнями) споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.
Згідно із частиною 1 статті 5 вказаного Закону первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут (частина 2 вказаної статті). У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.
Із змісту Статуту Підприємства Укоопспілки „Харківський дослідно-експериментальний завод” випливає, що підприємство займається підприємницькою (комерційною діяльністю), має на меті отримання прибутку. На підставі системного аналізу вказаних приписів законодавства та з урахуванням змісту основного документу, що регулює діяльність споживчого товариства - позивача по справі - (зокрема пункти 1.3, 3.1, 3.2.3, 4.1, 4.5 Статуту), суд приходить до висновку, що нерухоме майно - будівля літ. „М-2” площ. 299,5 кв. м., будівля літ. „Ф-1”, площ. 45,6 кв. м., будівля літ. „С-1” площ. 1249,6 кв. м. - було передано позивачу для реалізації статутних цілей фактично на праві господарського відання. Вказівка ж в Статуті відносно передачі майна в оперативне управління не узгоджується із законодавчим змістом поняття господарського відання. Правові відносини, що склались між позивачем та третьою особою фактично свідчать про отримання вказаного нерухового майна позивачем саме на праві господарського відання. Належність же третій особі на зазначене нерухоме майно права власності жодним з учасників судового процесу не оспорюється та визнається.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зобов’язати Харківську міську раду прийняти рішення, яким внести зміни в свідоцтво про право власності від 24.12.2001 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради, та зобов’язати КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” прийняти рішення, яким внести зміни в реєстраційне свідоцтво стосовно належності йому переданого третьою особою майна. Проте суд приходить до висновку, що позовні вимоги не можуть бути задоволені виходячи з такого.
Позов по даній справі пред’явлено до Харківської міської ради. Це обумовлено тим, що свідоцтво про право власності було видано виконавчим комітетом Харківської міської ради, який мав повноваження по видачі вказаних свідоцтв. Надана ж до суду першим відповідачем копія рішення 13 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 25.04.2007 року № 112/07 „Про вирішення питань, пов’язаних з оформленням права власності на об’єкти нерухомого майна” свідчить, що повноваження по здійсненню оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна з видачею свідоцтв про право власності за юридичними особами у місті Харкові на даний час делеговано Харківському міському голові. Тобто до компетенції Харківської міської ради, як колегіального органу, та виконавчого комітету Харківської міської ради не входять повноваження по виконанню певних дії, обумовлених вимогами даного позову, оскільки такі повноваження делеговані конкретній посадовій особі - Харківському міському голові. Отже позов пред’явлено до неналежного відповідача.
Залучення ж до участі у справі зазначеної посадової особи є неможливим з огляду на приписи процесуального закону, оскільки дана адміністративна справа розглядається господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а така зміна суб’єктного складу учасників адміністративного процесу призведе до виходу господарського суду за межі його компетенції.
Враховуючи, що позовні вимоги до Харківської міської ради не підлягають задоволенню, вимоги до другого відповідача (КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації”) також не підлягають задоволенню, оскільки внесення змін в реєстраційне посвідчення неможливе без внесення відповідних змін до свідоцтва про право власності.
На підставі викладеного та керуючись статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 11 лютого 2008 року о 14:00.
Суддя Черленяк М. І.