Справа №1519/2а-3053/11

          ПОСТАНОВА

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Бобуйок І.А. розглянувши в порядку скороченого провадження справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одесі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги "дитині війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, -

      ВСТАНОВИВ:

26.05.2011 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м.Одесі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги "дитині війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач обґрунтувала свої вимоги тим, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" їй з 01 липня 2007 року повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідними законами "Про державний бюджет" дія цієї норми була призупинена, але рішеннями Конституційного суду, такі призупинення визнавались неконституційними. На підставі цього позивачка звернулась до суду та просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну соціальну допомогу за період з 01 липня 2007 року по серпень 2010 року включно суму 3766,33 грн.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи,  яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Ч. 2 ст. 99 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вбачається, що позивачка просить стягнути суму недоплаченої допомоги в розмірі          3766,33 грн. за період з 01 липня 2007 р. по серпень 2010 р., отже вона звернулась до суду з пропущенням строку позовної давності відносно цих вимог.

ОСОБА_1 заяву про поновлення їй строку позовної давності  не надала.

Оскільки позивачка звернулась до суду в травні 2011 р., враховуючи шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав, вимоги щодо стягнення соціальних доплат з 01 липня 2007 р. по серпень 2010 р. включно, задоволенню не підлягають.

Суд не згодний з позицією ОСОБА_1 про те, що строк позовної давності звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України на дані правовідносини не розповсюджується, а на думку позивачки треба виходити з положень ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої неотримання пенсії з вини органу, що призначає або виплачує її, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Суд вважає, що державна соціальна допомога дітям війни не є пенсією, виплата цієї допомоги врегульована спеціальним законом, а тому до даного позову належить застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України. Отже, підстав для поновлення строку немає.

Представник відповідача, отримавши позов, надав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі на підставі наступного. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, та в який не включені витрати по виплаті зазначеної державної соціальної допомоги, тому в діях управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси порушень законодавства не вбачає. Крім того, з 2008 року відповідачу проводились доплати до пенсії в розмірі 10% на підставі постанови Кабінету Міністрів України, замість 30%, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з вищевикладеними причинами. Більш того, управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в запереченнях зауважило, що ОСОБА_1  пропустила строк звернення до суду без поважних причин, у зв'язку з чим при вирішенні справи необхідно застосовувати ст.ст. 99,100 КАС України.

Підстав для поновлення позивачці строку звернення до суду з даним адміністративним позовом не встановлено.

Керуючись ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 9-11,70,99, 100, 159-163,167, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одесі про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" - відмовити.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С У Д Д Я:                                                 І.А. Бобуйок