ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" січня 2008 р. Справа № 8/4543
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Тютюнник С.В. (довіреність №250/10 від 29.12.2007р.),
від відповідача: Доценко О.І. (довіреністю №1 від 03.01.2007 р.),
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "25" липня 2007 р. у справі № 8/4543 (суддя Степанюк А.Г.)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", м. Хмельницький
про стягнення 521943,20 грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог)
з оголошеною в судовому засіданні 24.01.2008р. перервою до 31.01.2008р. згідно ст.77 ГПК України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.07.2007 р.у справі №8/4543 у позові Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", м. Хмельницький про стягнення 1913004,20 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. При цьому, скаржник вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення господарський суд Хмельницької області неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
- в оскарженому рішенні господарський суд посилається на постанову НКРЕ "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ"; всупереч вказаній постанові, без наведення правового обґрунтування місцевий господарський суд визнав правомірним зарахування коштів, що надійшли на консолідований розподільний рахунок ДК "Газ України" в погашення заборгованості за поставлений природний газ лише по договору №06/04-1432 від 24.12.2004р., що фактично призводить до виникнення заборгованості по іншому договору - №06/04-1433 від 24.12.2004 р.;
- хибною є позиція суду стосовно того, що, оскільки довідки про стан перерахування коштів на консолідований рахунок ДК "Газ України" адресувались головному бухгалтеру ДК "Газ України", який не наділений повноваженнями здійснювати розподіл грошових коштів з консолідованого рахунку, то відповідно вони не можуть прийматись до уваги; адресування довідок головному бухгалтеру не порушує вимог законодавства;
- господарський суд першої інстанції не навів правового обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань;
- згідно з ч.6 ст.231 Господарського кодексу України та п.6.2. договору №06/04-1432 від 24.12.2004р. за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день його прострочення, однак, приймаючи рішення, суд не обґрунтував підстави відмови в стягненні пені.
Крім того, як зазначає скаржник, грошові кошти від відповідача надходять на розподільчий рахунок ДК "Газ України" протягом місяця поставки, а їх розподіл проводиться на підставі довідок, що надаються ВАТ "Хмельницькгаз". Останні, як вказує позивач, потрібні тільки як підтвердження того, по якому договору, за який період та в якому розмірі необхідно розподілити грошові кошти.
В письмових поясненнях від 23.01.2008 р. за №31/10-575 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зазначає, що оскільки частину коштів, перерахованих відповідачем на консолідований рахунок ДК "Газ України", було перераховано без чіткого призначення платежу, а саме без визначення конкретного договору та періоду, за який здійснюється оплата за поставлений природний газ, то довідки, які надсилались відповідачем за відсутності платіжних доручень з призначенням платежу, були єдиним документом, згідно якого ДК "Газ України" змогла розподілити гроші, що надійшли від ВАТ "Хмельницькгаз".
В засіданні суду представник особи, що подала апеляційну скаргу, підтримала доводи скарги в повному обсязі та просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог.
Відповідач - ВАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" виклало свої заперечення в письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вх.№02-01/7510/07 від 13.11.2007 р., а.с.97-98, т.2).
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2004 р. між сторонами у справі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ВАТ "Хмельницькгаз" (покупець) укладено договір №06/04-1432 на постачання природного газу (а.с.30-40, т.1), за яким постачальник зобов'язався передати у власність покупцю в 2005 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п.1.1. договору). Газ, що постачається за даним договором використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню (п.1.3. договору).
Відповідно до п.3.3., п.3.4. договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається обсяг фактично переданого газу та які є підставою для остаточних розрахунків.
Згідно п.2.1. договору, в редакції, викладеній у відповідності до додаткової угоди №2 від 14.10.2005 р. до договору постачання природного газу №06/04-1432 від 24.12.2004р., постачальник передає покупцеві в 2005 році газ в обсязі 480661,727тис.куб.м.
Разом з тим, у відповідності до п.4.1. договору, ціна за 1000,00 куб.м. газу, без врахування вартості транспортування газу територією України, та без врахування тарифу на постачання газу розподільними трубопроводами покупця, становить з 01.01.2005 р. по 31.10.2005 р. (з дня набрання чинності договором і до укладення додаткової угоди №3)
- при наявності газових лічильників 97,504 грн. (з врахуванням 20% ПДВ);
- при відсутності газових лічильників 112,504 грн. (з врахуванням 20% ПДВ);
- можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків) 112,504 грн. (з врахуванням 20% ПДВ);
з 01.11.2005 р. (згідно додаткової угоди №3 від 01.11.2005 р. до договору на постачання природного газу №06/04-1432 від 24.12.2004 р.):
- при наявності газових лічильників 93,64 грн. (з врахуванням 20% ПДВ);
- при відсутності газових лічильників 108,64 грн. (з врахуванням 20% ПДВ);
- можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків) 108,64 грн. (з врахуванням 20% ПДВ).
Як свідчать матеріали справи, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", виконуючи свої договірні зобов'язання, поставляла ВАТ "Хмельницькгаз" природний газ, а останній - приймав його, що підтверджується актами подачі-приймання природного газу за період січень - грудень 2005 р. ( а.с.10-29, т.1 ).
19.07.2006р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з ВАТ "Хмельницькгаз" відповідно до договору №06/04-1432 - 1440041,79 грн. основного боргу, 274765,76 грн. пені, 154488,59 грн. інфляційних, 43708,10 грн. 3% річних.
21.05.2007 р. позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог щодо інфляційних та річних (а.с.143-145, т.1), в якій просив суд стягнути з відповідача 274765,76 грн. пені, 196357,05грн. інфляційних та 50820,39 грн. 3% річних за несвоєчасне проведення розрахунків за спожитий природний газ за договором №06/04-1432 від 24.12.2004 р. та повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу.
Подана позивачем заява не порушує прав та інтересів сторін у справі та відповідає нормам чинного законодавства, а тому правомірно була прийнята судом у відповідності до ст.22 ГПК України.
В позовній заяві ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" стверджує, що на виконання договору №06/04-1432 від 24.12.2004р. передала ВАТ "Хмельницькгаз" газ в обсязі 505153,271 тис.куб.м. (газ для населення) на загальну суму 50280055,95 грн., проте розрахунок за газ проведено лише частково, на суму 48840014,14 грн., що і стало підставою для звернення до суду, зокрема, з вимогою про примусове стягнення неоплаченої частини боргу - 1440041,79 грн.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
У правовідносинах між сторонами цивільні права і обов'язки виникли не тільки з укладеного між сторонами договору, а і з обов'язкового до виконання сторонами акту - Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.11.1998р. №1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 27.05.2000 р. №840.
Згідно з даною постановою вирішено відкрити в уповноважених банках розподільні рахунки газозбутовим і газотранспортним підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та консолідований розподільний рахунок дочірній компанії "Торговий дім "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" для зарахування коштів, що надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів, та здійснення розрахунків за поставку та транспортування природного газу. Пунктом 1 даної постанови передбачено, що кошти, що надійшли протягом операційного дня від споживачів природного газу, установи банків зараховують на розподільні рахунки газозбутових і газотранспортних підприємств постачальників природного газу. Ці кошти установи банків розподіляють згідно з алгоритмом розподілу коштів з розподільних рахунків газозбутових і газотранспортних підприємств та перераховують на консолідований розподільний рахунок. Алгоритм розподілу коштів розробляється Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики за погодженням з Державною податковою адміністрацією і доводиться до установ банків не пізніш як за 5 днів до початку його використання.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000р. "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за поставлений природний газ" визначено послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільні рахунки підприємств за поставлений природний газ від населення, бюджетних установ, підприємств комунальної теплової енергетики, котелень промислових підприємств (в частині відпуску теплової енергії населенню та бюджетним установам), яким поставляється природний газ. Даною постановою передбачено, що газозбутові підприємства - постачальники природного газу ( в даному випадку відповідач) відкривають розподільні рахунки в уповноважених банках (балансовий рахунок №2603 "Розподільні рахунки суб'єктів господарської діяльності") для обов'язкового зарахування коштів, що надходять за поставлений споживачам природний газ, з якими ці підприємства мають договори на постачання газу. Кошти з розподільних рахунків газозбутових підприємств (крім частки, необхідної для компенсації за послуги з транспортування та постачання газу) перераховуються на консолідований розподільний рахунок ДК "Торговий дім "Газ України" або на поточні рахунки ВАТ "Укрнафта", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та інших власників газу, в разі укладення з ними договорів. Газозбутове підприємство повинне мати лише один розподільний рахунок. Не допускається зарахування коштів за поставлений природний газ на інші рахунки. Кошти, які надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств, того ж дня перераховуються уповноваженими банками: на поточні рахунки газозбутових підприємств в частині оплати за надані послуги з транспортування та постачання газу споживачам відповідно до тарифів, затверджених у встановленому порядку. Для всіх газозбутових підприємств, крім підприємств Закарпатської, та Чернівецької областей, кошти перераховуються згідно з нормативом, який визначається газозбутовим підприємством за вказаною в цій постанові формулою. Дочірня компанія "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відкриває консолідований розподільний рахунок в уповноваженому банку для зарахування коштів, які надходитимуть за спожитий природний газ із розподільних рахунків газозбутових підприємств, і повідомляє про його відкриття уповноважені банки, в яких відкрито розподільні рахунки газозбутових підприємств. На підставі п.5 цього алгоритму газозбутове підприємство чи філія ДК "Торговий дім "Газ України" здійснює розрахунок і надає банку, що обслуговує його розподільний рахунок, довідку про нормативи відрахувань, передбачених цим пунктом не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця за формою, що додається (додаток 1 чи додаток 2). Довідки про нормативи перерахування коштів, що надійшли на розподільні рахунки газозбутових підприємств чи філій ДК "Торговий дім "Газ України", погоджуються Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".
Відповідальність за додержання алгоритму розподілу коштів з консолідованого розподільного рахунку ДК "Торговий дім "Газ України" несе керівник ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
Слід зазначити, що правонаступником ДК "Торговий дім "Газ України" та ДК "Укртрансгаз" є ДК "Газ України" в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз" (п.1.2. статуту ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", а.с.43-46, т.1).
Як свідчать матеріали справи, а саме, інформація про перерахування коштів з розподільного рахунку відповідача на рахунок позивача, надана філією "Відділення Промінвестбанку в м. Хмельницькому" АК Промінвестбанку на запит відповідача №1039 від 07.05.2007 р. (а.с.21, 78-85, т.2), в період з січня 2005 р. по 10 січня 2006 р. на консолідований розподільний рахунок позивача за спожитий газ населенням та бюджетними організаціями надійшло 44039102,56 грн.
Перерахування в такій сумі були здійсненні банком на підставі довідок про нормативи розподілу коштів, що надійшли на розподільний рахунок газозбутового підприємства ВАТ "Хмельницькгаз" у 2005 році, затверджених НАК "Нафтогаз України".
Надходження вказаних коштів не заперечується позивачем.
Проведення сторонами взаєморозрахунків за природний газ за договором №06/04-1432 від 24.12.2004 р. на суму 13447954,58 грн. підтверджується спільними протоколами взаєморозрахунків за природний газ, поставлений в 2005 р. (а.с.63, 64-71, т.2).
При цьому, з наявних в матеріалах справи довідок про стан перерахування коштів на консолідований рахунок ДК "Газ України" від споживачів по фондах ОДА по ВАТ "Хмельницькгаз" (а.с.105-116, т.1) вбачається, що з перерахованих на консолідований рахунок ДК "Газ України" з січня по грудень 2005 року коштів проводились розрахунки також за іншими договорами, крім договору №06/04-1432 (постачання газу для населення) та №06/04-1433 (постачання газу для бюджетних організацій).
Так, крім договору №06/04-1432 від 24.12.2004 р. на постачання природного газу для потреб населення, 24.12.2004 р. між сторонами у справі було укладено договір за №06/04-1433 на постачання природного газу, який у відповідності до п.1.3. даного договору використовується покупцем - ВАТ "Хмельницькгаз" виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (а.с.35-38, т.2).
На виконання договору за №06/04-1433 позивач передав відповідачу природного газу на суму 678592,36грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу за січень-грудень 2005 року (а.с.39-52, т.2).
Відповідно до пункту 1 Алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000 р., терміни, що використовуються в цьому алгоритмі, мають таке значення: зокрема споживачі - населення, бюджетні установи, підприємства комунальної теплової енергетики, котельні промислових підприємств (в частині відпуску теплової енергії населенню та бюджетним установам), яким поставляється природний газ.
Отже, алгоритм розподілу коштів стосується лише коштів, які надходять на розподільний рахунок від таких споживачів як населення, бюджетні установи, підприємства комунальної теплової енергетики.
Разом з тим, представник позивача Тютюнник С.В. в судовому засіданні пояснила, що зарахування грошових коштів, що надходять на консолідований розподільний рахунок ДК "Газ України" проводилось згідно з довідками про стан перерахування коштів на консолідований рахунок ДК "Газ України" від споживачів по фондах ОДА, відповідно до яких ВАТ "Хмельницькгаз" розподіляв грошові кошти, які надійшли на консолідований рахунок в погашення заборгованості по договорах на постачання природного газу. При цьому, не заперечує того факту, що алгоритм стосується лише двох договорів - №06/04-1432 від 24.12.2004 р. (для потреб населення) та №06/04-1433 від 24.12.2004 р. (для бюджетних організацій).
Крім того, представник позивача підтвердила, що на даний час заборгованість за договором №06/04-1432 від 24.12.2004 р., на підставі якого заявлено позов у даній справі, - погашена, однак з простроченням встановленого договором строку, враховуючи зарахування перерахованих коштів на погашення заборгованості за іншими договорами, які не підпадають під дію алгоритму.
З даного приводу слід зазначити, що у відповідності п.5.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 5.3. договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей, а.с.36, т.1) сторони погодили, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за даним договором постачальник зараховує кошти, що надішли від покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору.
А відповідно до п.5.4. договору кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Судова колегія зазначає, що позивачем не доведено наявність заборгованості за постачання газу населенню та бюджетним організаціям за попередній період, тобто до 2005 року.
Крім того, у всіх платіжних дорученнях, якими перераховувались кошти ВАТ "Хмельницькгаз" за поставлений природний газ згідно Постанови НКРЕ №759 від 12.07.2000 р. на розподільчий рахунок ДК "Газ України" в 2005 році призначення платежу містить посилання на довідки за відповідне число попереднього місяця саме 2005 року. Отже, навіть за наявності заборгованості за попередній 2005 року період ДК "Газ України" не вправі було зараховувати перераховані кошти в погашення боргу не за 2005 рік, тобто, всупереч призначенню платежу.
Враховуючи зазначене та наведені умови договору, кошти, які надходили на розподільний рахунок відповідача від населення та бюджетних установ і організацій, а в подальшому перераховані банком на консолідований рахунок позивача, повинні були зараховуватись позивачем в погашення боргу лише за двома договорами: №06/04-1432 від 24.12.2004р. (для населення) та №06/04-1433 від 24.12.2004р. (для бюджетних організацій).
Що ж до інших договорів, вказаних в довідках про стан перерахування коштів на консолідований рахунок ДК "Газ України" від споживачів по фондах ОДА по ВАТ "Хмельницькгаз" за 2005 рік та довідці про розподіл коштів з консолідованого рахунку ДК "Газ України" по ВАТ "Хмельницькгаз" за 2005 рік, то вони не мають ніякого відношення до алгоритму розподілу коштів, а тому позивач неправомірно зараховував кошти, які надійшли з розподільного рахунку відповідача на консолідований рахунок позивача, в погашення заборгованості за цими договорами, незважаючи на те, що алгоритм розподілу коштів стосується лише таких споживачів як населення, бюджетні установи.
За наявності постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000 р. "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за поставлений природний газ" позивач не вправі був брати до уваги ті довідки відповідача про стан перерахування коштів на консолідований рахунок ДК "Газ України", в яких містяться вказівки про зарахування коштів для погашення боргу за договорами, які не підпадають під дію алгоритму (а.с.105-116, т.1).
Так, зазначені довідки стосуються перерахованих коштів по фондах Обласної Державної Адміністрації, однак, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1729, до фондів обласної державної адміністрації відносяться розділи: "населення", "бюджетні організації", "підприємства теплокомуненерго", "виробничо-технологічні витрати газорозподільчих підприємств".
Промислові споживачі, зарахування до яких проводилось на підставі зазначених довідок, складають самостійний розділ та не є складовою фондів облдержадміністрацій.
З пояснень, наданих в судовому засіданні представником відповідача Доценко О.І. вбачається, що серед договорів, погашення заборгованості за якими проводилось коштами, перерахованими на консолідований рахунок ДК "Газ України" крім договорів №06/04-1432 (споживач-населення) та №06/04-1433 (споживач - бюджетні установи), можливо було застосування алгоритму лише по ВТВ (виробничо - технологічні витрати) за договором №10/16-526 від 07.04.2000р. (відповідно до договору про реструктуризацію заборгованості за 2003 рік) - на суму 138768,20 грн.
Водночас, доказів, які б підтверджували або ж спростовували б зазначене сторонами суду не надано.
Враховуючи вимоги згаданих вище нормативних актів, а також той факт, що на консолідований рахунок позивача з розподільного рахунку відповідача надійшло 44039102,56грн. та що сторонами проведено взаєморозрахунки на суму 13447954,58грн. за договором №06/04-1432; а також проведено розрахунок на суму 414067,50 грн. за договором №06/04-1433 (платіжні доручення, а.с.53-58, т.2), тобто всього проведено розрахунків за двома договорами на суму 57901124,64 грн.
При цьому, спожито газу за обома договорами в 2005 році всього на суму 50958648,31 грн. (з врахуванням наведеної в позовній заяві вартості спожитого газу за договором №06/04-1432 від 24.12.2004 р. - 50280055,95 грн.).
Тобто, навіть враховуючи можливе правомірне зарахування з вказаних коштів 138768,20 грн. по ВТВ за договором №10/16-526 від 07.04.2000 р., наявна переплата за договорами від 24.12.2004 р.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що має місце заборгованість за вказаними договорами (про що також свідчать акт звірки розрахунків за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. по договору №06/04-1433 та розрахунок боргу ВАТ"Хмельницькгаз" по договору №06/04-1432, надані апеляційному господарському суду позивачем у справі), а також стверджувати про несвоєчасність проведених відповідачем розрахунків.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як стверджується матеріалами справи, на виконання умов договору №06/04-1432 від 24.12.2004 р. відповідачем проведений розрахунок в сумі більшій, ніж вартість отриманого газу; станом на 19.07.2006 р. заборгованість відповідача була відсутня, а зарахування позивачем перерахованих коштів в рахунок виконання зобов'язань по іншим договорам не слугує підставою вважати відповідача таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання; позивач в порушення приписів ст.ст.33,34 ГПК України протилежне не довів.
Враховуючи викладене, безпідставним є нарахування позивачем інфляційних та річних, а також безпідставним є нарахування пені.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем заявлені вимоги про застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання, наявність якого спростовується матеріалами справи, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту місцевого господарського суду.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 25.07.2007 р. у справі №8/4543 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 25 липня 2007 року у справі №8/4543 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ - без задоволення.
2. Справу №8/4543 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - внаряд