ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"07" лютого 2008 р. | справа № 20-4/606 |
За позовом
Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Севастопольської філії
(вул. Генерала Петрова, 15, місто Севастополь, 99011)
до відповідача: Військової частини А –0235 (вул. Соловйова, 1, місто Севастополь, 99007)
про стягнення заборгованості в розмірі 1853,48 грн.,
суддя Остапова К.А.,
За участю представників:
Від позивача: Шевченко В.О., довіреність ВСЕ №521631 від 16.12.2005,
Від відповідача: не з`явився,
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Севастопольської філії звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Військової частини А–0235 про стягнення суми боргу в розмірі 1853,48 грн. по договору №2801 від 14.12.2006 про надання послуг електрозв`язку.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причину нез`явлення суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Представнику позивача в судовому засіданні роз’яснені процесуальні права та обов’язки згідно зі статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши надані докази, суд
В С Т А Н О В И В :
14.12.2006 позивач та відповідач уклали договір №2801 про надання послуг електрозв`язку.
Відповідно до пункту 3.2.8 договору відповідач був зобов`язаний щомісячно сплачувати отримані послуги.
Як пояснює позивач, відповідач свої грошові зобов`язання по договору виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за період з червня по серпень 2007 року склала 1803,00 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не погасив суму заборгованості за надані послуги електрозв`язку, позивач розрахував суму заборгованості з застосуванням статей 549, 625 Цивільного кодексу України. Загальна сума боргу склала 1853,48 грн. (у тому числі основний борг –1803,00 грн., індекс інфляції –42,51 грн., три проценти річних –7,97 грн.).
Неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем з`явилось підставою для звернення позивача до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.
В процесі розгляду справи представник позивача пояснив суду, що відповідач протягом вирішення спору по суті погасив суму основного боргу в розмірі 1803,00 грн., яка є предметом спору по даній справі, що підтверджується відповідною квитанцією.
Враховуючи те, що сума основного боргу погашена відповідачем повністю після порушення провадження у справі №20-4/606, суд визнав за можливе припинити провадження у справі №20-4/606 в частини стягнення 1803,00 грн. на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16.01.2003 № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19.06.2003 № 980-IV і Законом України від 18.11.2003 № 1255-IV, що вступив в дію в 01.01.2004) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Крім того, при вирішенні спору суд керується положеннями Господарського кодексу України. Відповідно до пункту 1 розділу IX “Прикінцеві положення” Господарського кодексу України цей кодекс набирає чинності з 01.01.2004.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статі 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Крім того, відповідно до пункту 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 5 липня 2005 року №01-8/1183 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням норм Цивільного і Господарського кодексів України” положення статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються до боржника, у разі порушення ним грошового зобов`язання, в незалежності від наявності вини у його діях.
При цьому інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Суд, перевіривши приведені позивачем розрахунки індексу інфляції та трьох процентів річних, вважає їх правильними, а суми індексу інфляції 42,51 грн. та трьох процентів річних 7,97 грн. такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючі, що спір виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, суд покладає на нього судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статями 526, 546, 547, 548, 625 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 20-22, 33, 34, 49, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Провадження у справі №20-4/606 в частині стягнення з Військової частини А–0235 основного боргу в сумі 1803,00 грн. –припинити.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Військової частини А–0235 (вул. Соловйова, 1, місто Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 08373597) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Севастопольської філії (вул. Генерала Петрова, 15, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 01190103) суму інфляційного відшкодування –42,51 грн., три проценти річних –7,97 грн., а також витрати по оплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.
Суддя | К.А. Остапова |
Рішення оформлено та підписано у відповідності до вимог статті 84 ГПК України 12.02.2008. |