Справа № 1519/2-1141/11

                                                  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

     І М Е Н Е М       У  К  Р  А  Ї Н И

9 червня 2011р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого –судді   Вербицької Н.В.,

за участю секретаря  судового засідання –Солтис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, а також за позовом ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк»про визнання кредитного договору недійсним, -        

                                                            В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»звернулось з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості по кредиту, посилаючись на те, що 14.02.2007 року та 12.04.2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(в теп.час публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») укладені договори про надання споживчого кредиту в розмірі відповідно 98 517 швейцарських франків та 148 500 швейцарських франків. Строки договорів зазначені відповідно до 14.02.2028 року та 12.04.2028 року. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 14.02.2007 року та 12.04.2007 року  укладені договори поруки та іпотечні договори, предметом яких єкв.АДРЕСА_1 та кв.АДРЕСА_2.

Проте, ОСОБА_1 належним чином не виконував умови договорів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед банком. На вимоги банку про дострокове повернення кредиту боржник та поручителі не реагують. Такі обставини стали підставою для звернення банку до суду з позовом про дострокове погашення заборгованості, яка з урахуванням остаточного збільшення складає в цілому 2 114 898,78 грн., а також звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.68-70, 179-180).

          Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, зазначаючи, що банк зобов’язувався надати йому кредит в іноземній валюті - швейцарських франках, але згодом провів обмін на гривню та стягнув з нього збір 2,2 % на суму 5 423 швейцарських франка, що дорівнювало 22 429 грн., в зв’язку з чим йому були нанесені матеріальні збитки. Кредит він укладав лише на умовах, запропонованих банком, та внести до нього свої зауваження він не міг. В кредитних договорах відсутні дані повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частота та розміри. Банк змусив його відкрити депозитний рахунок на 25 000 грн. з процентною ставкою більшою, ніж ставка кредиту, в зв’язку з чим йому нанесені збитки.

          В порушення ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»та стт.651 ЦК України порушена рівність сторін –банк встановив суворі обов’язки позичальника поряд наявністю права у банка в односторонньому порядку змінювати умови договору. До укладання договору він не був ознайомлений з правилами виплати кредиту, йому не були роз’яснені переваги та недоліки запропонованої схеми кредитування. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що при укладанні кредитних договорів банк ввів його в оману та просив визнати договори недійсними, стягнути моральну шкоду. Зазначені обставини ОСОБА_1 виклав в окремому позові (а.с.79-82). Обґрунтовуючи свої позовні вимоги відповідач також зазначав, що банком незаконно виданий кредит в іноземній валюті (а.с.127-129).

          Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 26 квітня 2010 року цивільні справи за позовом АТ УкрСиббанк»про стягнення заборгованості та за позовом ОСОБА_1 про визнання кредитних договорів недійсними та стягненні моральної шкоди об’єднані в одне провадження (а.с.75).

          Представник АТ «УкрСиббанк»заперечував проти позову ОСОБА_1, зазначаючи, що при укладанні кредитних договорів додержані всі вимоги, передбачені ст.203 ЦК України, та відповідачем не доведено, що його введено в оману. На підставі викладеного, позивач просив у позові відповідача відмовити.

          Відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про день слухання справи неодноразово повідомлялись, проте, про причини своєї неявки або про наявність заперечень проти позову АТ «УкрСиббанк»суду не надавали. Про останнє судове засідання відповідачі також повідомлялись, проте, кореспонденція суду повернулась без вручення за закінченням терміну зберігання. При цьому на поштових конвертах є відмітки про неодноразове залишення адресату повідомлень про наявність кореспонденції для них. Враховуючи, викладені обставини в їх сукупності, суд розцінює неотримання відповідачами поштової кореспонденції як відмову від її отримання.

Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, який притягнутий судом за клопотанням представника відповідача до участі у справі в якості третьої особи на боці відповідача, в судове засідання не з’явився, про день слухання справи повідомлений про причини неявки не сповістив.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов АТ «УкрСиббанк»підлягає частковому задоволенню, у позові ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

          Правовідносини між сторонами виникли з приводу кредитних зобов’язань.

          В судовому засіданні встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк»(в теперішній час ПАТ «УкрСиббанк») в особі відділення № 557 Другого Одеського управління Південного регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк»(надалі банк) та ОСОБА_1 (надалі позичальник) укладені договори на отримання споживчого кредиту:

- 14 лютого 2007 року № 11114078000  на суму 98 517 швейцарських франків, що еквівалентно 396 419,4 грн. за курсом НБУ на день укладання договору зі строком повернення до 14 лютого 2028 року із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 7,99 % річних (а.с.21-26),

- 12 квітня 2007 року № 11140389000 на суму 148 500 швейцарських франків, що еквівалентно 614 240,85 грн. за курсом НБУ на день укладання договору із строком повернення до 12 квітня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 8,99 % річних (а.с.40-45).

Суд зазначає, що була змінена назва Банку з АКіБ «УкрСиббанк»на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», що підтверджується п.1.1статуту АТ «УкрСиббанк»та копією свідоцтва про державну реєстрацію публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(а.с.151-154).

          14.02.2007 року відповідач подав заяву про продаж іноземної валюти в розмірі 98 517 швейцарський франків та отримав 376 662,45 грн., що підтверджується заявою про видачу готівки. В цей же день шляхом здійснення валютно-обмінної операції отримав 73 851 долар США замість 375 163,08 грн., що підтверджується копією квитанції.

          Аналогічні дії відповідач провів для отримання кредитних коштів за договором від 12.04.2007 року, а саме 12.04.2007 року подав заяву про продаж іноземної валюти в розмірі 147 400 швейцарський франків та отримав 609 690,91 грн., що підтверджується випискою по рахунку. В цей же день шляхом здійснення валютно-обмінної операції отримав 100 000 доларів США замість 506 800 грн., що підтверджується копією квитанції.

          В обґрунтування недійсності кредитного договору позивач зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів»та Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування, затверджених постановою правління Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року, не був ознайомлений про сукупну вартість кредиту. Проте, зазначене спростовується п.10.13 кредитного договору, в якому зазначено, що підписання позичальником даного договору свідчить, що всі умови даного договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього; перед підписанням даного договору позичальником отримано інформаційний лист відповідно до вимог п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»(а.с.26).

          Необґрунтовані і доводи відповідача щодо визнання кредитного договору недійсними з підстав видачі кредиту в іноземній валюті –доларах США, виходячи з наступного.

Надання та одержання кредиту в іноземній валюті передбачено ч.3 ст.533 ЦК України у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам та нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Відповідно до пп.. «в», «г»ч.4 ст.5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують в т.ч. операції щодо:

-          надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законом межі;

-          використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Водночас, відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України  

індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Національного банку України № 483 від 14.10.2004 року, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

АКІБ «УкрСиббанк»(в теп. час АТ «УкрСиббанк») має банківську ліцензію на здійснення банківських операцій, визначених ч.1 та п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та дозвіл на право здійснення операцій, визначених пп. 1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», перелік яких містить операцію щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Більш того, чинним законодавством не встановлені обмеження, передбачені п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»при видачі індивідуальної ліцензії щодо надання і отримання кредитів в іноземній валюті, в зв’язку з чим відповідні положення Декрету не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Посилання відповідача на недотримання банком постанови НБУ від 30.05.2007 року № 200 є некоректним, оскільки кредитний договір був укладений до прийняття вказаної постанови.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що АКІБ «УкрСиббанк», маючи відповідну генеральну ліцензію на здійснення банківських операції та письмовий дозвіл НБУ, дотримався вимог законодавства при укладанні договору з ОСОБА_4 на надання кредиту в іноземній валюті.

          Той факт, що на день укладання кредитного договору у позичальника мало місце перевищення витрат над доходами (а не відсутність доходів, як зазначає представник відповідача), підвищує для банку, як кредитора, ризик неповернення грошей, та не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання кредитного договору, і як слідство іпотечного договору, недійсними.

Оцінюючи позовні вимоги ОСОБА_4 як безпідставні, суд вважає вимоги АТ «УкрСиббанк»законними та обґрунтованими.

Як вже зазначалось раніше 02.03.2007 року між АТ «УкрСиббанком» і ОСОБА_4 укладений договір на отримання споживчого кредиту в розмірі 290 000 доларів США, які були отримані позичальником в день підписання договору.

В забезпечення виконання кредитного договору 02.03.2007 року між банком і позичальником  укладений іпотечний кредит. Відповідно до п.1.1 іпотечного договору предметом іпотеки є належне іпотекодавцю нежиле приміщення АДРЕСА_3 (а.с.30-33).

Згідно п.п.4.1, 4.2, 4.6 вищевказаного кредитного договору позичальник зобов'язувався вчасно сплачувати відсотки за користування коштами, здійснювати повернення кредиту згідно Графіку; в разі невиконання вимог повернути суми кредиту достроково. Факт укладання договору підтверджується копією договору з відповідними підписами обох сторін, а його умови визначаються відповідно його змістом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що банк належним чином виконав умови договору та передав грошові кошти позичальнику; проте відповідач ОСОБА_4 належним чином договору не виконує: щомісячно не здійснює часткове погашення кредиту; не сплачує проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.5.5 кредитного договору банк має право дострокового погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання позичальником умов договору, зокрема якщо: позичальник в період дії кредитного договору порушував будь-які умови цього договору в тому числі: позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом або процентам.

Аналогічні правові наслідки порушення зобов’язання передбачені ст.611 та ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України.

В забезпечення виконання умов кредитного договору 02.03.2007 року між банком і ОСОБА_6 укладений договір поруки. Згідно п.1.1 договору поруки поручитель зобов’язується перед банком відповідати за невиконання зобов’язань ОСОБА_4, що виникли по кредитному договору № 11124381000 від 02.03.2007 року (а.с.34).

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

Як пояснив в судовому засіданні представник АТ «УкрСиббанк», відповідачі на звернення банку про повернення кредиту(а.с.44-48) не реагують, платежів не здійснюють.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованість станом на 07.09.2010 року складає 2 908 082,62 грн., що еквівалентно 367 730,03 доларам США, в тому числі:

-          заборгованість за кредитом –2 171 095,24 грн., що еквівалентно 274 537,22 доларам США,

-          заборгованість за процентами –653 316,88 грн., що еквівалентно 82 612,59 доларам США,

-          заборгованість за простроченими 83 670,5 грн., що еквівалентно 10 580,22  доларам США,

-          пеня за порушення строків сплати кредиту, процентів –83 670,5 грн., що еквівалентно 10 580,22 доларам США.

Відповідно до вимог ч.2 ст.533 ЦК України, а також ч.2 п.14 постанови Пленуму Верховного

Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»у разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення.

          Оскільки на день ухвалення судового рішення (21 жовтня 2010 року) курс долара США по відношенню до гривні становить 7.9116, то загальна сума, яка підлягає стягненню за цим кредитним договором з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь АТ «УкрСиббанк», в еквіваленті 367 730,03 доларам США становить 2 909 332,91 грн.

          Суд відхиляє клопотання представника відповідача ОСОБА_4 –ОСОБА_7 про дання відстрочки на виплату кредитної заборгованості на 120 місяців, оскільки ним не наведені виключні обставини, за яких суд має задовольнити зазначене клопотання та продовжити термін користування кредитними коштами з перевищенням строку дії кредитного договору без сплати процентів за користування ними.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України в разі задоволення позову суд також стягує з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь АТ «УкрСиббанк»в рівних частках суму сплаченого держмита (1 700 грн. (а.с.4) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення (120 грн. (а.с.5).

Керуючись ст. 525, 526, 530, 549, 554, 559, 624, 629, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209,  213-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк»суму заборгованості:

-          за кредитним договором від 14.02.2007 року в розмірі  826 561 (вісімсот двадцять шість тисяч п’ятсот шістдесят одну) грн. 91коп.,

-          за кредитним договором від 12.04.2007 року в розмірі 1 288 336 (один мільйон двісті вісімдесят вісім тисяч триста тридцять шість) грн. 87 коп., а всього 2 114 898 (два мільйони сто чотирнадцять тисяч вісімсот дев’яносто вісім) грн. 78 коп.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_3,

шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки - на 1/7 частину кв.АДРЕСА_1.

          В іншій частині позову АТ «УкрСиббанк»щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

          У позові ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк»про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі до Малиновського районного суду м.Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, яки брали участь у справі, проте не були присутні в судовому засіданні –протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий                                                            Н.В.Вербицька