Справа № 22-а-1974/2011
Категорія 10.3.1
Головуючий у 1 інстанції Поглод О.В.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Перегінець Л.В.,
суддів: Бойчука І.В., Мелінишин Г.П.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі на рішення Рогатинського районного суду від 26 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рогатинського районного суду від 26 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо ненарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 07 вересня 2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»незаконними. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю с. Вербелівці Рогатинського району Івано-Франківської області підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 07 вересня 2010 року включно відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум. У решті позову відмовлено.
На дане рішення управління ПФУ в Рогатинському районі подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та відмови ОСОБА_2 у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, тому ухвалив помилкове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються
на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Обмеження виплат, передбачених названим законом, зазначені в Законах України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішеннями Конституційного Суду України відповідно від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 р. визнані неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення
Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах погоджується з таким висновком суду.
Доводи апелянта про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться у статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до статті 6 Закону, є непереконливими.
Положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі відхилити, а рішення Рогатинського районного суду від 26 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Головуючий Л.В. Перегінець
Судді: І.В. Бойчук
Г.П. Мелінишин
Згідно з оригіналом
Суддя Л.В. Перегінець