Справа № 11-235/2011
Категорія ч.1 ст. 122 КК України
Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л.Ю.
Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого : судді Фіцака Т.Д.,
суддів Хруняка Є.В., Поповича С.С.,
з участю прокурора Грищука В.І.
потерпілої ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду від 09 березня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, громадянин України, раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання за :
- ч. 1 ст. 296 КК України у виді шести місяців арешту;
- ч. 1 ст. 122 КК України у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді одного року позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 09.03.2011 року змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на
користь ОСОБА_2 – 1008 грн. 20 коп. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди та 1000 грн. витрат пов’язаних з оплатою правової допомоги адвоката.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за те, що він 09.08.2008 року приблизно о 03 год. 45 хв. перебуваючи на літньому майданчику нічного клубу «Едісон», що по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, в присутності сторонніх осіб, умисно наніс потерпілій ОСОБА_2 декілька ударів рукою в обличчя, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головно мозку легкого ступеня, двобічний перелом нижньої щелепи, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як таких, що викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Прокурор в порядку ст. 355 КПК України до початку розгляду справи в апеляційному суді відкликала подану нею апеляцію на вирок суду від 09.03.2001 року щодо ОСОБА_4
У своїй апеляції з доповненнями та змінами захисник засудженого ОСОБА_3 вважає, що суд допустив неповноту судового слідства, розглянув справу однобічно, не з’ясувавши мотивів вчинених дій та не встановивши кваліфікуючих обставин. Також посилається на те, що судом не дана оцінка історії хвороби потерпілої ОСОБА_2, безпідставно відмовлено у проведені повторної судово-медичної експертизи. Крім цього, не взято до уваги ряд пом’якшуючих обставин підзахисного, зокрема часткове визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину. Також не враховано те, що підзахисний хворіє виразковою хворобою, хворобами легенів. Висновки суду побудовані виключно на показах потерпілої ОСОБА_2, свідка ОСОБА_5 та висновку судово-медичної експертизи. Просив вирок суду змінити в частині призначеного покарання, застосувати ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді арешту та обмежитись відбутим строком, запобіжний захід обраний ОСОБА_4 скасувати, звільнивши його з під варти.
В запереченнях на апеляцію захисника ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_2 вважає, що вирок суду слід залишити без змін, апеляцію захисника відхилити, так як при обранні міри покарання ОСОБА_4 судом враховано всі обставини справи.
Заслухавши доповідь судді, прокурора та потерпілої які просили вирок залишити без змін, засудженого та його захисника, які вважають, що вирок суду слід змінити частині призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника змінена підлягає до часткового задоволення.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на досліджених по справі доказах та не оспорюється в апеляціях і суд постановив законний та обґрунтований вирок з дотриманням вимог ст. 323 КПК України
Неправомірні дії ОСОБА_4 за ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України кваліфіковано правильно, на підставі здобутих доказів, і судом дано їм правильну правову оцінку в межах пред’явленого обвинувачення.
Разом з тим, при призначенні покарання засудженому, суд не в повній мірі врахував вимоги ст. 65 КК України, зокрема ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, та призначив покарання у вигляді позбавлення волі, яке за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок суворості.
Як вбачається з вироку, суд хоч і послався на дані про особу винного: раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, однак фактично не врахував їх, призначивши ОСОБА_4 покарання за ст. 296 ч.1 КК України арешт, за ст. 122 ч.1 КК України позбавлення волі.
В апеляції захисник посилається на обставини,які характеризують особу: хворобливий стан здоров’я, що підтверджено довідками, і на думку колегії суддів дана обставина безпідставно не була врахована судом при постановленні вироку в силу ст. 66 КК України як пом’якшуюча, хоч була суду відома.
Крім того, суд, за наявності у санкціях статей, за якими засуджено ОСОБА_4 нарівні з позбавленням волі на певний строк інших, більш м’яких видів покарання, обравши саме арешт та позбавлення волі, належним чином не мотивував свого рішення.
Колегія суддів не встановила обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, тому підстав для застосування до ОСОБА_4 ст. 69 КК України не знаходить.
Однак з приводу призначеного покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, то на думку колегії суддів воно є надто суворим.
В матеріалах справи, вважає колегія суддів, є достатні докази, які дають підстави для обрання більш м’якшого покарання, зокрема: позитивна характеристика, відсутність попередніх фактів притягнення до відповідальності, хворіє на хронічний обструктивний бронхіт, пневмосклероз, батько хворіє та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідками. Дані обставини суд не врахував та не розглянув можливості застосувати ст. 75 КК України.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначеного покарання слід змінити та звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку , з покладенням на нього обов’язків передбачених ст. 76 КК України.
На думку колегії суддів, таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367,373 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляцію змінену, захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Івано-Франківського міського суду від 09 березня 2011 року відносно засудженого ОСОБА_4 в частині призначеного йому покарання змінити.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання одного року позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю один рік.
Згідно із ст. 76 п.2, п.3 КК України засудженого ОСОБА_4 зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти їх про зміну свого місця проживання, роботи.
Запобіжний захід тримання під вартою скасувати і звільнити ОСОБА_4 з під варти із зали суду негайно.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді: Є.В.Хруняк
С.С. Попович