Справа № 11-273/2011
Категорія ст. 186 ч.1 КК України
Головуючий у 1 інстанції Максимюк Р.Ю.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Томенчука Б.М.,
суддів: Ткачук.Н.В., Шкрібляка Ю.Д.,
з участю прокурора Журавльова Є.Є.,
захисника ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 17 листопада 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, українця, громадянина України, раніше не судимого,-
засуджено за ст. 186 ч.1 КК України на 240 годин громадських робіт.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за те, що 10.11.2010р. приблизно о19год.30хв. він, з метою крадіжки, зайшов на подвір’я господарства ОСОБА_5, яка проживає по сусідству по АДРЕСА_2,( так зазначено у матеріалах справи та вироку) звідки відкрито викрав з-під гаража 2 десятилітрові пластикові каністри з автомобільною оливою, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 660грн.
В своїй апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування вироку суду та повернення справи на новий судовий розгляд з посиланням на те, що суд першої інстанції допустив неповноту судового слідства та невідповідність своїх висновків фактичним обставинам справи і зібраним доказам.
Не погодившись із постановленим вироком засуджений та в його інтересах захисник ОСОБА_3 в своїх апеляціях також просять вирок суду скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноти досудового та судового слідства та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а справу провадженням закрити.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, про незаконність вироку суду, який підтримам апеляцію прокурора та заперечив вимоги засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3,пояснення засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3, які підтримали подані ними апеляції, та заперечили апеляційні вимоги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 334 КПК України, у мотивувальній частині обвинувального вироку суд зобов’язаний навести докази, на яких ґрунтується висновок суду, щодо винуватості підсудного. Суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, які стверджують або спростовують обвинувачення. Висновки суду щодо оцінки доказів, належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.
Всупереч наведених вимог, суд, при постановленні вироку щодо ОСОБА_4, допустив суперечності у своїх висновках.
Як видно із постанови про притягнення ОСОБА_4 як обвинуваченого та з обвинувального висновку, він обвинувачувався в тому, що 10.11.2010р. приблизно о19год.30хв. з метою крадіжки зайшов на подвір’я господарства ОСОБА_5, по АДРЕСА_2, звідки відкрито викрав з-під гаража 2 десятилітрові пластикові каністри з автомобільною оливою, вартістю 1 літра 66грн. тобто на суму 1320грн., а із гаража паяльну лампу вартістю120грн. та набір плоскогубців вартістю 720грн. спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2160грн.
Розглядаючи дану справу, суд дійшов висновку, що зазначене обвинувачення щодо ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження, за винятком крадіжки із гаража паяльної лампи вартістю120грн. та набору плоскогубців вартістю 720грн., оскільки у цій частині прокурор та потерпіла від обвинувачення відмовилися. При цьому у суду не виникло сумніву про об’єктивність досудового слідства щодо викрадення двох каністр із оливою.
Такий висновок суду, на думку колегії суддів, ґрунтується на однобічно та неповно досліджених в судовому засіданні доказах, а тому є передчасним.
Відповідно до вимог ст.323КПК України в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.
При постановленні вироку суд не дотримався таких вимог.
Як вбачається із вироку, щодо ОСОБА_4 поклав суперечливі показання потерпілої та зацікавлених свідків, про те, що вони бачили ОСОБА_4 з близької відстані коли той перескочив через паркан з господарства ОСОБА_5, і побіг городом, а тоді потерпіла покликала ОСОБА_6,(який працює водієм у її чоловіка) , щоб той підтвердив такий факт. ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердив, що він бачив тільки силует людини ще на подвір’ї, яка бігла до огорожі, яку перескочила і побігла в сторону лісопосадки, однак впізнати ту особу не зможе.
Також суд у вироку зазначив, що ОСОБА_4 з подвір’я господарства ОСОБА_5, по АДРЕСА_2, відкрито викрав з-під гаража 2 десятилітрові пластикові каністри з автомобільною оливою, вартістю 1 літра 66грн. тобто на суму 660грн., хоча загальна вартість викраденого інкримінувалась 1320грн.
Постановою слідчого від 10.05.2010р. про виділення матеріалів з кримінальної справи щодо двох каністр із оливою, які були відкрито викрадені із господарства потерпілої ОСОБА_5, направлено в орган дізнання Коломийського МВ УМВС для проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст.97КПК України. Однак в матеріалах справи відсутні дані щодо проведеної перевірки.
Крім цього, досудовим слідством зазначено, що крадіжку ОСОБА_4 вчинив із господарства ОСОБА_5, яка проживає по сусідству по АДРЕСА_2. Однак із матеріалів справи вбачається, що по АДРЕСА_2, проживає саме засуджений.
Вищезазначена неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, а тому, відповідно до вимог ст.281 КПК України, колегія суддів вважає, що справу слід направити на проведення додаткового розслідування.
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не повно і не обєктивно зясував усі обставини справи, не дав належної оцінки доказам здобутим досудовим слідством, а тому викладені доводи в апеляціях є частково обґрунтовані. Колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа - не закриттю, як ставиться питання в апеляціях засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, а прокурора про направлення на новий судовий розгляд, а направленню на додаткове розслідування, під час якого слід перевірити твердження ОСОБА_4 про те, чи в господарстві ОСОБА_5 є відео спостереження і чи 10.11.2010р.велося таке відео спостереження, чи Коломийським МВ УМВС проведено перевірку по виділених матеріалах з кримінальної справи, ретельно перевірити алібі засудженого зазначене в його поясненнях та апеляціях, зясувати інші доводи апелянтів. При додатковому розслідуванні слід також виконати і інші оперативно-слідчі дії і в залежності від здобутого прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367,374 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Коломийського міськрайонного суду від 17 листопада 2010 року щодо
ОСОБА_4 скасувати, а справу направити прокурору Коломийського району на додаткове розслідування.
Судді: Б.М. Томенчук Н.В.Ткачук
Ю.Д.Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя: Б.М. Томенчук