Справа № 2-1818/11

Категорія 39

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 липня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Вовк С.  В. ,

при секретарі –                    Горова Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інститут економічних реформ», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

 У вересні 2009 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із вказаним позовом до відповідачів ТОВ «Інститут економічних реформ», ОСОБА_3, в якому просить:

1) зобов’язати ТОВ «Інститут економічних реформ» спростувати недостовірні відомості відносно ОСОБА_1, опубліковані в газеті всеукраїнська газета «Вечірні вісті» НОМЕР_1 (сторінка № 9, стаття «ІНФОРМАЦІЯ_1»);

2) зобов’язати ТОВ «Інститут економічних реформ» опублікувати на сторінках газети всеукраїнська газета «Вечірні вісті» вибачення за публікацію статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» НОМЕР_1 (сторінка № 9) за підписом ОСОБА_3;

3) витребувати у ТОВ «Інститут економічних реформ» прізвище, ім’я та по батькові особи, яка публікується під іменем ОСОБА_3;

4) стягнути з ТОВ «Інститут економічних реформ» на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.03.2011 р. вказану справу за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2010 р. позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22.02.2011 р. ухвалу від 19.08.2010 р. скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги до ТОВ «Інститут економічних реформ» та ОСОБА_2, в останній редакції просив суд:

          1) визнати недостовірними відомості опубліковані в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в газеті «всеукраїнська газета «Вечірні вісті» (НОМЕР_1 (сторінка №9) за підписом ОСОБА_3, в абзацах:

№ 3 «27.07.2007года в г. Одеса группой лиц был избит и похищен мой отец, ОСОБА_4 Квартира, где проживает я с матерью была ограблена, похищены принадлежащие мне ценности и совместные семейные средства группой в составе: 1) ОСОБА_5, старший о/у ГОВД УБОП МВД в Херсонской обпасти, капитан милиции; 2) ОСОБА_1, субьект предпринитательской деятельности; 3) ОСОБА_6, доверенное лицо ОСОБА_1, один из водителей ОСОБА_1; 4) ОСОБА_7, друг ОСОБА_1; 5) ОСОБА_8; 6) ОСОБА_9; 7) сотрудник Суворовского РОВД г. Одесса, капитан милиции ОСОБА_10 и еще троє не известних мне лиц».

№ 4 «Около 6 часов утра 27.07.2007 года отец вьшел из дому и направился на автобусную остановку. Он собирался ехать в Симферополь к своей матери. Из белого микроавтобуса выбежали троє мужчин и начали его избивать. Затем подбежали еще люди и тоже приняли участив в избиении (ногами и руками). Отец упал, его связали веревкой и затащили в микроавтобус, закрили рот, чтобы не кричал. Отец звал на помощь, просил визвать милицию. Во время происшествия из белого микроавтобуса вышла моя подруга ОСОБА_11, 1987 г.р. Она видела, как бьют моего отца».

          № 6 «Около 8 часов утра нападавшие пришли к нам. Требовали, чтобы я открыла дверь, привели хозяина квартиры, который проживает в соседнем доме. Я кричала, что впущу в квартиру только сотрудников милиции, но хозяин жилья был со своим ключом. Первым в квартиру забежал ОСОБА_1 и начал меня бить (нанес несколько ударов по лицу и телу)».

№ 10 «Затем ОСОБА_5 потребовал, чтобы мы собирали вещи и выметались из этой квартиры. Сказали, что заберут меня в г. Херсон, для того чтобы я отрабатывала ОСОБА_1 200 ООО гривен, если добровольно не хочу отдавать эту сумму».

          2) зобов’язати ТОВ «Інститут економічних реформ», в запланованому найближчому випуску газети «всеукраїнська газета «Вечірні вісті» після набрання рішенням суду законної сили, спростувати недостовірні відомості відносно ОСОБА_1, опубліковані в газеті всеукраїнська газета «Вечірні вісті» НОМЕР_1 (сторінка №9, стаття «ІНФОРМАЦІЯ_1») та опублікувати на сторінках газети «всеукраїнська газета «Вечірні вісті» спростування наступного змісту:

«В опублікованій статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в газеті всеукраїнська газета «Вечірні вісті» НОМЕР_1 сторінка №9, яка була опублікована за підписом ОСОБА_3, зокрема в абзацах № 3,4,6,10 а саме:

27.07.2007года в г. Одеса группой лиц был избит и похищен мой отец, ОСОБА_4 Квартира, где проживает я с матерью была ограблена, похищены принадлежащие мне ценности и совместные семейные средства группой в составе: 1) ОСОБА_5, старший о/у ГОВД УБОП МВД в Херсонской обпасти, капитан милиции; 2) ОСОБА_1, субьект предпринитательской деятельности; 3) ОСОБА_6, доверенное лицо ОСОБА_1, один из водителей ОСОБА_1; 4) ОСОБА_7, друг ОСОБА_1; 5) ОСОБА_8; 6) ОСОБА_9; 7) сотрудник Суворовского РОВД г. Одесса, капитан милиции ОСОБА_10 и еще троє не известних мне лиц.

Около 6 часов утра 27.07.2007 года отец вьшел из дому и направился на автобусную остановку. Он собирался ехать в Симферополь к своей матери. Из белого микроавтобуса выбежали троє мужчин и начали его избивать. Затем подбежали еще люди и тоже приняли участив в избиении (ногами и руками). Отец упал, его связали веревкой и затащили в микроавтобус, закрили рот, чтобы не кричал. Отец звал на помощь, просил визвать милицию. Во время происшествия из белого микроавтобуса вышла моя подруга ОСОБА_11, 1987 г.р. Она видела, как бьют моего отца.

          Около 8 часов утра нападавшие пришли к нам. Требовали, чтобы я открыла дверь, привели хозяина квартиры, который проживает в соседнем доме. Я кричала, что впущу в квартиру только сотрудников милиции, но хозяин жилья был со своим ключом. Первым в квартиру забежал ОСОБА_1 и начал меня бить (нанес несколько ударов по лицу и телу).

Затем ОСОБА_5 потребовал, чтобы мы собирали вещи и выметались из этой квартиры. Сказали, что заберут меня в г. Херсон, для того чтобы я отрабатывала ОСОБА_1 200 ООО гривен, если добровольно не хочу отдавать эту сумму».

редакція газети «Вечірні вісті» висловила необдумані, неперевірені припущення та звинувачення на адресу ОСОБА_1 Редакція газети Херсонський вісник спростовує дані необдумані припущення та звинувачення.

3) стягнути з ТОВ «Інститут економічних реформ» на користь ОСОБА_1 2500,00 грн. моральної шкоди;

4) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500,00 грн. моральної шкоди;

5) витребувати у відповідачів копії документів, які надійшли до редакції та стосуються «Опублікованої стаття».

Позов ОСОБА_1 мотивує тим, що 20.08.2009 р. він прочитав в газеті Всеукраїнська газета «Вечірні вісті» НОМЕР_1 (сторінка №9) статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1». Тираж даного випуску складає 55000.

Позивач вважає, що відомості, які містяться в опублікованій відповідачем статті за своїм змістом та викладенням матеріалу є наклепницькими, неправдивими, не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність, в зв’язку з чим позивачу заподіяно моральну шкоду. Опублікована стаття беззаперечно вказує на фактичні твердження відповідачів.

Позивач зазначає, що згідно із листом Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області від 17.08.2010 р. №36/Д-340, інформація про причетність гр. ОСОБА_1 до організованих злочинних угрупувань в Суворовського ВМ ХМВ УМВС України б Херсонській області відсутня.

Також матеріали вказують про відсутність судимості позивача у в дев’яностих роках, в тому числі за бандитизм (організацію банди участь у такій банді або у вчинюваному).

Позивач ніколи не займався злочинною діяльністю, жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності, не знаходився в злочинній організації.

ОСОБА_1 зазначає, що не можна також вважати правдивими відомостями, які містяться в «Опублікованій статті» «щодо побиття особи», яка замовила опублікування даної «статті». Дані твердження відповідача характеризують ОСОБА_1 як жорстоку особу та стверджують про його цинізм.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, з урахуванням уточнень.

Представник відповідача ТОВ «Інститут економічних реформ» проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, зазначив, що ТОВ «Інститут економічних реформ» є неналежним відповідачем по справі.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, оскільки вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, пояснив, що він не є автором статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» та станом на 20.08.2009 р. між ТОВ «Інститут економічних реформ» та ним не існувало трудових чи інших договірних відносин. ОСОБА_2 зазначив, що не отримував доручення та за власною ініціативою не займався підготовкою інформації для статті «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також не поширював її як за власним підписом, так і під умовним ім’ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, відповідача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що в газеті всеукраїнська газета «Вечірні вісті» НОМЕР_1 на сторінка № 9 була опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Автором статті зазначено ОСОБА_3. Під псевдонімом ОСОБА_3, як зазначено в мережі «Інтернет» в рубриці «Список полученных работ на Конкурс лучшего журналистского расследования по состоянию на 2 ноября 2009 года» публікується ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 не спростував те, що ОСОБА_3 ? це не його псевдонім, і те, що не він є автором статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Видавцем та редакцією газети «Вечірні вісті» є ТОВ «Інститут економічних реформ».

У статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» було викладено наступну інформацію, яка є предметом судового захисту:

«27.07.2007года в г. Одеса группой лиц был избит и похищен мой отец, ОСОБА_4 Квартира, где проживает я с матерью была ограблена, похищены принадлежащие мне ценности и совместные семейные средства группой в составе: 1) ОСОБА_5, старший о/у ГОВД УБОП МВД в Херсонской обпасти, капитан милиции; 2) ОСОБА_1, субьект предпринитательской деятельности; 3) ОСОБА_6, доверенное лицо ОСОБА_1, один из водителей ОСОБА_1; 4) ОСОБА_7, друг ОСОБА_1; 5) ОСОБА_8; 6) ОСОБА_9; 7) сотрудник Суворовского РОВД г. Одесса, капитан милиции ОСОБА_10 и еще троє не известних мне лиц.

Около 6 часов утра 27.07.2007 года отец вьшел из дому и направился на автобусную остановку. Он собирался ехать в Симферополь к своей матери. Из белого микроавтобуса выбежали троє мужчин и начали его избивать. Затем подбежали еще люди и тоже приняли участив в избиении (ногами и руками). Отец упал, его связали веревкой и затащили в микроавтобус, закрили рот, чтобы не кричал. Отец звал на помощь, просил визвать милицию. Во время происшествия из белого микроавтобуса вышла моя подруга ОСОБА_11, 1987 г.р. Она видела, как бьют моего отца.

          Около 8 часов утра нападавшие пришли к нам. Требовали, чтобы я открыла дверь, привели хозяина квартиры, который проживает в соседнем доме. Я кричала, что впущу в квартиру только сотрудников милиции, но хозяин жилья был со своим ключом. Первым в квартиру забежал ОСОБА_1 и начал меня бить (нанес несколько ударов по лицу и телу).

Затем ОСОБА_5 потребовал, чтобы мы собирали вещи и выметались из этой квартиры. Сказали, что заберут меня в г. Херсон, для того чтобы я отрабатывала ОСОБА_1 200 ООО гривен, если добровольно не хочу отдавать эту сумму».

Так, відповідно до положення ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

На підтвердження обставин того, що у згаданій статті йде мова про саме позивача ОСОБА_1, його представником було надано вирок Красногвардійського районного суду АР Крим від 22.01.2010 р., в якому згадується ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

У судовому засіданні було встановлено, що стаття носить інформаційний характер, ґрунтується на припущеннях і є оціночними судженнями. Стаття містить розповідь про громадянина ОСОБА_4, розповідь є суб’єктивним баченням подій автором статті.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у згаданій статті відповідач повідомив певну інформацію, що є вираженням його суб’єктивної думки, однак це не можна вважати поширенням недостовірної інформації про позивача.

Отже, стаття «ІНФОРМАЦІЯ_1», зокрема абзаци № 3, 4, 6, 10 містить інформацію, що є оціночним судженням, оскільки по суті стаття носить інформаційний характер, суб’єктивні висловлювання відповідача, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Крім того, сам позивач у позові зазначає, що редакція газети «Вечірні вісті» висловила необдумані, неперевірені припущення та звинувачення на адресу ОСОБА_1

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 31, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Інститут економічних реформ», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди – залишити без задоволення.   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                                                                          С. В. Вовк