Справа № 22-ц-1571/2011 Головуючий у I інстанції –Кулініч Ю.П.
Категорія –цивільна Доповідач - Ішутко В. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіІшутко В.М.,
суддів:Смаглюк Р.І.,ЗІНЧЕНКО С.П.
при секретарі: Бивалькевич Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, третя особа Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у м. Чернігові про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 24 січня 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення ОСОБА_5 задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що протягом певного часу після укладення кредитного договору він здійснював поточні платежі. З тексту заочного рішення неможливо визначити з чого виходив позивач, заявляючи зазначену у позові суму заборгованості, за його розрахунками, сума заборгованості за кредитним договором значно нижча, ніж зазначено в судовому рішенні суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що так як він не брав участь у судовому засіданні тому був фактично позбавлений можливості скористатися своїми правами та заявити клопотання перед судом про витребування для огляду та дослідженню в судовому засіданні матеріалів кредитної справи, крім того апелянт був позбавлений можливості надати суду свої докази та заперечення. Апелянт зазначає, що він не отримував позовної заяви та йому не було відомо в чому полягали вимоги позивача та їх законність, а також які докази були досліджені в судовому засіданні.
Вислухавши суддю – доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав обов’язків за кредитним договором та договору іпотеки у визначений кредитним договором строк, а тому відповідно до положень Закону України “Про іпотеку” та норм ЦК України в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором підлягає зверненню стягнення на предмет іпотеки – квартиру, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 шляхом продажу за початковою ціною 263 500 грн. ПАТ КБ „ПриватБанк” від свого імені, за договором купівлі – продажу, його нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією з будь – якою іншою особою - покупцем, також ОСОБА_5 підлягає виселенню із спірної квартири без надання іншого жилого приміщення на підставі ст.40 Закону України „Про іпотеку”.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки він відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено на підставі рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса.
Норми ст.ст. 39, 40 Закону України „Про іпотеку” передбачають наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки – виселення мешканців жилого приміщення та встановлюють процедуру, що полягає в можливості проведення виселення мешканців з вирішенням в судовому порядку вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.08.2007 року між ПриватБанком та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, відповідно до якого, банк надав відповідачу кредит в розмірі 60 005 доларів США з датою остаточного повернення 07 серпня 2037 року. З метою забезпечення належного виконання зобов’язань відповідача, 08.08.2007 року між банком та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки відповідно до якого, ОСОБА_5 передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 та належить йому на праві приватної власності.
В порушення умов кредитного договору, погашення частин кредиту та нарахованих відсотків у передбачених банком графіком не відбувалось, внаслідок чого утворилась заборгованість з урахуванням основного боргу, процентів, пені та штрафу в розмірі 53613,28 дол. США, з яких 38060,86 дол. США – заборгованість за кредитом, 8349,75 дол. США - заборгованість за несплаченими відсотками; 1138,80 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом; 3480, 68 дол. США – пеня за несвоєчасне виконання забов”язань за договором а також штраф, відповідно до умов договору; 31,69 дол. США фіксована частина штрафу та 2551, 50 дол. США процентна складова штрафу.
У зв’язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, відповідачу був направлений лист з вимогою про повне дострокове погашення заборгованості та про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про звільнення житлового приміщення на підставі ст. 40 Закону „Про іпотеку”, яке відповідач отримав 13.07.2010 року.
Проте, погашення заборгованості не відбулось і 30.08.2010 року банк звернувся до суду з позовом, тому, суд обґрунтовано звернув стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором та застосував спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу банком відповідно до ст. 38 Закону України „Про іпотеку”, а саме з правом укладення банком від свого імені договору купівлі – продажу предмета іпотеки та його нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією з будь – якою іншою особою покупцем та з наданням банку всіх повноважень продавця.
Одночасно з рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд виселив ОСОБА_5 з спірної квартири.
По справі встановлено, що у зв’язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору у передбаченому банком графіку, позивачем були направлені відповідачу листи з вимогою про повне дострокове погашення заборгованості, проте, заборгованість в порушення умов кредитного договору не була погашена.
Виселення ОСОБА_5 зі спірної квартири є таким, що не суперечить ч.1 ст. 40 Закону України „Про іпотеку” .
За таких підстав, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для його скасування. Незаконне збільшення банком процентної ставки з 12 % до 14% не тягне за собою значне зменшення суми боргу та скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: