Справа № 10-186/11 Головуючий у І інстанції Кузьмін М.В.

Категорія -  екстрадиція      Доповідач Навозенко Л. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 08 червня 2011 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіНавозенко Л. С.

суддів Акуленко С. О., Салая Г. А.

з участю прокурора Стойка З. Б.

адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Новозаводського районного суду  м. Чернігова від 31 травня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову заступника Генерального прокурора України Пришко А.Г. від 12 травня 2011 року про екстрадицію ОСОБА_3  - залишена без задоволення.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 не погоджуючись з постановою суду просить її скасувати. Вказує, що суд розглядаючи скаргу на постанову про екстрадицію не звернув увагу, що 25 лютого 2011 року ОСОБА_3 був затриманий органами дізнання безпідставно, оскаржити затримання він не зміг, оскільки був позбавлений органами дізнання права на захист,  йому не був призначений захисник, як особі, яка не володіє мовою, якою ведеться судочинство. Розглядаючи скаргу суд не дослідив, на яких саме підставах був затриманий ОСОБА_3 Зазначаючи у своїй постанові про повідомлення  Посла Киргизької Республіки про його затримання, суд не звернув увагу на те, що у судовому засіданні прокурор повідомив  про інформування лише Міністерства закордонних справ України. Оскільки під час екстрадиційної перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 є громадянином Киргизької Республіки, в той час як запит про екстрадицію Україні надав компетентний орган Республіки Узбекистан, не було з’ясовано чи зверталась Генеральна прокуратура України за згодою до Киргизької Республіки про видачу її громадянина компетентним органам Республіки Узбекистан. На даний час прийнята до розгляду заява ОСОБА_3 про надання йому статусу біженця, що є обставиною, яка може вплинути на його видачу.  

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, який підтримав свої апеляційні вимоги, думку прокурора про не обґрунтованість апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить  підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог ст. 452 КПК України центральними органами видачі особи (екстрадиції), якщо інше не передбачено міжнародним договором України, є відповідно Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України.    

Генеральна прокуратура України є центральним органом щодо видачі (екстрадиції) обвинувачених (підозрюваних) у справах на стадії досудового слідства.   

У ході екстрадиційної перевірки  за запитом Генеральної прокуратури Республіки Узбекистан про видачу ОСОБА_3 для притягнення до кримінальної відповідальності, не встановлено обставин, передбачених ст. 57 Конвенції, ст. 466 КПК України, які б виключали можливість видачі (екстрадиції) ОСОБА_3 з України до Республіки Узбекистан, а тому на підставі зробленої перевірки винесена постанова від 12.05.2011 року про його видачу (екстрадицію).

У провадженні управління по боротьбі з економічною злочинністю та корупцією Генеральної прокуратури Республіки Узбекистан перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні протягом 2007-2009 р.р. злочинів, передбачених п.п. «а», «в» ч.3 ст.167, ч.3 ст. 184, п.п. «а», «б», «в» ч.2 ст.205, п.п. «а», «б» ч.2 ст.209 КК Республіки Узбекистан.

17 грудня 2009 року  органом слідства було винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого, а 18 грудня 2009 року Хамзинським районним судом м. Ташкента відносно нього обрано запобіжний захід взяття під варту.

25 лютого 2011 року ОСОБА_3 у зв’язку з міжнародним розшуком був затриманий на території м. Чернігова. 28 лютого 2011 року постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова до ОСОБА_3 застосований тимчасовий арешт на 30 діб до надходження запиту про його видачу.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції адвоката в тій частині, що про затримання ОСОБА_3 не було повідомлено посольство Киргизької Республіки. 25 лютого 2011 року в день затримання до посольства Киргизької Республіки було направлено повідомлення про затримання ОСОБА_3 за підписом начальника ЧМВ УМВС України в Чернігівській області.

22 березня 2011 до Генеральної прокуратури України надійшов запит Генеральної прокуратури Республіки Узбекистан про видачу ОСОБА_3 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому злочинів.

Після направлення запиту прокуратурі Чернігівської області 25 березня 2011 року постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова до ОСОБА_3 застосовано екстрадаційний арешт до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу правоохоронним органам Республіки Узбекистан.

За таких підстав, доводи адвоката ОСОБА_2 про неправомірність винесеної постанови заступника Генерального прокурора України про екстрадицію є нікчемними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки запит Республіки Узбекистан та інші документи про видачу ОСОБА_3 оформлені належним чином, у відповідності до вимог Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, якою врегульовані відносини між Україною та Республікою Узбекистан у питаннях екстрадиції.

Посилання адвоката на заяву ОСОБА_3 про надання йому статусу біженця,           як обставину, яка може вплинути на його видачу не заслуговує на увагу, оскільки на момент проведення екстрадиційної перевірки відомостей про те, що останньому був наданий статус біженця або він звертався до компетентних органів для надання статусу біженця встановлено не було. Подання такої після прийняття постанови про видачу (екстрадицію) особи не зупиняє виконання цієї постанови.  Надане до апеляційного суду повідомлення про те, що 01 червня 2011 року прийнята на розгляд заява ОСОБА_3 по надання йому статусу біженця також не може бути взято до уваги при розгляді даної справи.

Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення та були б підставами для його скасування, у справі не виявлено.    

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 УПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

     Апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3  залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду  м. Чернігова від 31 травня 2011 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2 на постанову заступника Генерального прокурора України Пришко А.Г. про видачу (екстрадицію) ОСОБА_3, 1967 року народження з України до Республіки Узбекистан для притягнення до кримінальної відповідальності – без змін.   

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.             

СУДДІ:

Навозенко Л.С.                                Салай Г. А.                               Акуленко С. О