ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 червня 2011 р.                                                                                    № 2а-5893/11/1370  

у складі:  головуючого –судді            Кузьмича С. М.

                  при секретарі                        Залуцькій І. І.

за участю представника позивача    -    Страхоцької О. Я.

           представника відповідача    -    Дац Н. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова до відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові про спонукання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова звернулось в суд із позовом до відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові про спонукання до вчинення дій.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові при складанні актів щомісячної звірки за період з листопада 2010 року по квітень 2011 року виключено з загального списку осіб на відшкодування пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також не враховані суми витрат на виплату державної адресної допомоги відповідно до постанови КМ України №265 від 11.03.2008 року, всього на загальну суму 310 085,13 грн., в тому числі: 8 042,00 грн. - не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну; 13 114,20 грн. - не враховані суми витрат на виплату пенсій, оскільки нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом; 281 152,93 грн. - не враховані суми витрат на виплату державної адресної допомоги згідно постанови КМ України від 11.03.2008 року №265;                     7 776,00 грн. - не враховані суми витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника дітям, які досягли повноліття.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та дав аналогічні пояснення по справі і просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

В судовому засіданні підтверджено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові при складанні актів щомісячної звірки за період з листопада 2010 року по квітень 2011 року виключено з загального списку осіб на відшкодування пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також не враховані суми витрат на виплату державної адресної допомоги відповідно до постанови КМ України №265 від 11.03.2008 року, всього на загальну суму 310 085,13 грн., в тому числі: 8 042,00 грн. - не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну; 13 114,20 грн. - не враховані суми витрат на виплату пенсій, оскільки нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом; 281 152,93 грн. - не враховані суми витрат на виплату державної адресної допомоги згідно постанови КМ України від 11.03.2008 року №265;                     7 776,00 грн. - не враховані суми витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника дітям, які досягли повноліття.

Втрати, понесені Пенсійним фондом України у зв’язку із виплатою щомісячної державної адресної допомоги передбаченої постановою КМУ №265 від 26.03.2009 року підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Вказане підтверджується ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якої органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 01 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Сторони погодилися щодо механізму відшкодування витрат на виплату пенсій і постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 затвердили Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який зареєстрованого в Міністерстві юстиції 16.05.2003 року за №376/7697 (далі Порядок). Даний Порядок визначає, що відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат відбувається на централізованому рівні.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст.4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування;   страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;  страхування на випадок безробіття; пенсійне страхування; інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають за зазначеними в частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (ст. 12 Основ).

Відповідно до п.4 ст.25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:  профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;  пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;  допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно із ч.4 ст.26 Основ передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 ст.7 ("Прикінцеві положення") Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001 року, встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV, з наступними змінами та доповненнями, в переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, є пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частиною 2 ст.24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом ч.2 ст.2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до п.3 розділу XI ("Прикінцеві положення") Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у ст. 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів №265 від 26.03.2008 року "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших виплат до пенсії, встановлених законодавством, - крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві –в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, інвалідів з дитинства, дітей-інвалідів, інвалідів) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у розмірі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Пунктом 5 вказаної Постанови передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

З наведених вище норм вбачається, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Крім того, з аналізу наведених норм також випливає обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати Пенсійному Фонду України витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги та витрат на її виплату і доставку. Доводи відділення ФССНВ не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Разом з тим обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права суд вважає таким, що не відповідає змісту прав УПФ України щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідач, посилаючись на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління ФССНВВ України від 04.03.2003 р. за №5-4/4, зазначає, що механізм відшкодування витрат, який передбачений Порядком, розрахований на відсутність спору.  

При наявності спору між суб'єктами владних повноважень та недосягненні згоди щодо підписання актів зі сторони Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, як є в даному відпадку, він (спір) повинен вирішуватись шляхом пред'явлення позову про стягнення відповідних коштів, а не шляхом пред'явлення вимог щодо підписання актів звірки, оскільки така дія передбачає обопільну згоду та відсутність спору між сторонами.

Оскільки позивачем не було пред'явлено у встановленому законом порядку позову про проведення відшкодування відповідачем виплачених коштів, а вимоги про зобов'язання підписання акту звірок не можуть бути задоволені через наявність спору між сторонами із цього приводу, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

            В позові відмовити повністю.

           Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 30.06.2011 року.

Головуючий                                        /підпис/                                                  С. М. Кузьмич

 Постанова не набрала законної сили

   З оригіналом згідно

     Суддя                                                                                                               С. М. Кузьмич