ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

          

                                                                                29.01.08                                                                                                         Справа № 17/317

    За позовною заявою ТзОВ “ОЛЕО ДІНАМІК СІСТЕМС”, м. Львів

До відповідача: ЗАТ “Автонавантажувач”, смт. Шкло

Про стягнення 21 403,37 грн.  

                                                                                                Суддя  У.І.Ділай

Представники

Від позивача: Бальмич В.О. –представник (Довіреність 7/12-1 від 07.12.2007р.)

Від відповідача Гаврилюк О.Р.  –представник (Довіреність від 01.09.2006р.)

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

Ухвалою суду від 19.11.2007р. порушено провадження у справі за позовом ТзОВ “ОЛЕО ДІНАМІК СІСТЕМС”, м. Львів до ЗАТ “Автонавантажувач”, смт. Шкло про стягнення 21 403,37 грн. та призначено до розгляду на 20.12.2007р.

В судовому засіданні 20.12.2007р. оголошувалася перерва до 26.12.2007р..

З підстав, виклалених в Ухвалі суду від 26.12.2007р. розгляд матеріалів справи відкладався.

19.12.2007р. представник позивача подав Уточнення позовних вимог № 18/12-1 від 18.12.2007р., відповідно до якого просить стягнути з відповідача суму боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції, що становить 6 908,30 грн., 17 765,59 грн. штрафу та 146,56 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 29.01.2008р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні подав Клопотання про зменшення розміру неустойки у зв'язку з скрутним матеріальним становищем підприємства а також враховуючи незначний розмір суми основного боргу по відношенню до суми штрафних санкцій. Як зазначається у Клопотанні рахунки ЗАТ "Автонавантажувач" арештовані Державною виконавчою службою на суму 616 565,54 грн., у товариства існує велика кредиторська заборгованість та заборгованість по заробітній платі перед працівниками (у розмірі 642 400,00 грн.).

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

10.10.2006р. між ТзОВ “Атос-гідравлік” та ЗАТ “Автонавантажувач” укладено Договір № 3259.06. 04.04.2007р. відбулася заміна повного найменування юридичної особи ТзОВ “Атос-гідравлік” на “ОЛЕО ДІНАМІК СІСТЕМС”.

Відповідно до умов Договору позивач зобов’язувався продати і поставити, а відповідач оплатити та прийняти гідравлічну апаратуру.

На виконання зобов’язань за Договором, позивач у відповідності до п. 1.1, 2.1 Договору та Специфікації №1 до Договору, було поставлено Відповідачу товар на загальну суму               6 116,48 грн., що підтверджується Накладними № 325908 від 21.02,2007р. на суму                     5 560,44 грн. та № 325909 від 20.03.2007р. на суму 556,04 грн. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін. Повноваження представника відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей підтверджується Довіреністю серії ЯНР                       № 084398 від 21.02.2007р.

У відповідності до вимог чинного законодавства України, позивачем були виписані на поставлений товар та надані відповідачу Податкові накладні № 325908 від 21.02.2007р. та               № 325909 від 20.03.2007р.

Відповідно до п. 2.5. Договору передбачено, оплату за відвантажений товар відповідач зобов’язувався здійснити впродовж одного календарного тижня, з дня його отримання.

Відповідно, товар на суму 5 560,44 грн. отриманий 21.02.2007р. відповідач повинен був оплатити у термін до 28.02.2007р., а товар на суму 556,04 грн. отриманий 20.03.2007р. — у термін до 27.03.2007р.

Як встановлено в судовому засіданні, своїх зобов’язань за Договором відповідач не виконав та заборгованість за поставлений відповідно до умов Договору товар в сумі 6 116,48 грн. позивачу не сплатив.

Відповідач у Відзиві на позовну заяву зазначає, що поставка товару за Накладними               № 325908 від 21.02,2007р. та № 325909 від 20.03.2007р. здійснювалася не згідно Договору              № 3259.06. від 10.10.2006р., а відповідно до виставлених рахунків-фактур № 325908 від 20.02.2007р. та № 235909 від 19.03.2007р. на поставку відповідно 10 та 1 фільтра, що підтверджується надписом в представлених позивачем накладних, посилання на договір № 3259.06 від 10.10.2006р. у виставлених позивачем рахунках відсутнє.

Однак, поставка товару відповідно до умов Договору підтверджується посиланням на Договір у Листах ТзОВ “Атос-гідравлік” директору ЗАТ “Автонавантажувач”: № 16.3259 від 16.02.2007р., в якому позивач повідомляв відповідача про зміну вартості товару; № 22.3259 від 22.03.2007р., яким позивач направив на адресу відповідача Податкову накладну № 325909 від 20.03.2007р. та просить провести розрахунок за отриману продукцію та № 1.3259 від 01.05.2007р., яким ТзОВ “Атос-гідравлік” повідомляло відповідача про зміну повного найменування юридичної особи.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представників сторін в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 2 ст.625 ЦК України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За уточненим розрахунком позивача сума інфляційних нарахувань становить 791,82 грн., сума 3 % річних становить 146,56 грн.

Згідно п. 5.2 Договору у випадку запізнення в термінах оплати товару, вказаних у Договорі, відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Відповідно до уточненого розрахунку позивача сума неустойки становить 17 765,59 грн.

Як вбачається із долученого до позовної заяви розрахунку суми штрафу, позивачем нараховано пеню за період з 01.03.2007р. по 26.10.2007р. тобто за 240 днів за прострочення термінів оплати поставки першої партії товару та за період з 28.03.2007р. по 26.10.2007р., що становить 212 днів за прострочення термінів оплати поставки другої партії товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином до стягнення підлягає неустойка за період з 01.03.2007р. по 01.09.2007р. за неоплату товару на суму 5 560,44 грн., що становить 10 231,21грн. та з 28.03.2007р. по 28.09.2007р. за несплату 556,04 грн., що становить 1 023,11 грн. Загальна сума неустойки, що підлягає стягненню становить 11 254,31 грн.

В частині стягнення 6 511,28 грн. неустойки позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Враховуючи клопотання відповідача та його  важке фінансове становище, суд вважає за доцільне зменшити розмір неустойки на 50 % —до 5 627,15 грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 202, 216 ГК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 75, 80, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягути  з ЗАТ “Автонавантажувач” (Львівська обл., Яворівський р-н., смт. Шкло, пров. Новий, 1. Р/р 26004276964001 в ЗГРУ КБ “Приватбанк”, МФО 325321, ЗКПО 31210049)  на користь ТзОВ “ОЛЕО ДІНАМІК СІСТЕМС” (79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7/97. Р/р 26003053806758 в в ЗГРУ КБ “Приватбанк”, МФО 325321, код у ЄДРОПУ 34368360) 6 116,48 грн. боргу; 5 627,15 грн. неустойки, 791,82 грн. інфляційних,  146,56 грн. 3 % річних, всього –7 177,01 грн.; 128,04 грн. державного мита та 60,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 6 511,28 грн. неустойки в задоволенні позову відмовити.

        4.  Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Ділай У.І.