Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"05" липня 2011 р. Справа № 2а-769/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.
за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,
представника позивача ОСОБА_1,
свідка ОСОБА_2,
представника відповідача Горяшко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, в якому просить суд рішення ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.07.2010 р. № 0002402303 в частині застосування штрафної санкції згідно ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР у розмірі 33650 грн. - визнати протиправним та скасувати.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.
02.07.2010 р. співробітниками ДПА у Харківській області було проведено перевірку кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке розташоване у м. Харкові по вул. Сумська, 44/2 з дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки складено акт на бланку № 020974 від 02.07.2010 р. №5592/20/40/23/НОМЕР_2, на підставі висновків якого 20.07.2010 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002402303. Вказане рішення позивач вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо виявлених перевіркою порушень п.1, п. 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", позивач повідомляє, що з ціллю належного ведення бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_4 було укладено трудовий договір від 09.12.04 б/н з ОСОБА_5 (код НОМЕР_3). Згідно цього договору ОСОБА_5 виконує функції бухгалтера та несе матеріальну відповідальність. Оскільки місце проживання ОСОБА_5 знаходиться на певній відстані від кафе (АДРЕСА_1), первісна та деяка інша документація знаходиться за домашньою адресою бухгалтера, що сприяє забезпеченню належних умов праці та не суперечить вимогам законодавства.
Таким чином, позивач вважає, що у ДПІ відсутні підстави для застосування до ФОП ОСОБА_4 фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова, застосовуючи до позивача штрафні санкції, передбачені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", діяла виключно у межах компетенції, визначеної законом.
Представником позивача було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст.99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено річний строк на звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішення ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.07.2010 р. № 0002402303 отримане позивачем 28.07.2010 р. (а.с.51).
31.08.2010 р. ОСОБА_4 було подано позовну заяву до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 р. позовну заяву суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування рішення залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 155 КАС України, оскільки позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Позивачу було роз'яснено положення ч.3 ст.155 КАС України, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана 28.01.2011 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду (а.с. 2-4).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено встановлений КАС України на момент виникнення спірних правовідносин річний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у запереченнях.
Суд, заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.07.2010 р. фахівцями ДПА у Харківській області було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", який належить ФО-П ОСОБА_4 (код НОМЕР_2), розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
ФО-П ОСОБА_4 отримала направлення на перевірку особисто.
Перевіркою встановлені наступні порушення: непроведення розрахункової операції через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку РРО на суму покупки 400,00 грн., ведення обліку ТМЦ з порушенням встановленого законом порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, а саме: на момент перевірки відсутні накладні на реалізуємий товар згідно з відомістю на загальну суму 16825,00 грн., чим порушено п.1, п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями).
Вказане відображено в акті перевірки від 02.07.2010 №5592/20/40/23/НОМЕР_2 (вх. ДПІ від 09.07.2010 №264//20/37/23/НОМЕР_2) (а.с. 6-7).
Для ознайомлення з актом перевірки ФО-П ОСОБА_4 до ДПІ не з'явилась, зауважень до акту перевірки від позивача до ДПА у Харківській області не надходило.
На підставі акту перевірки та згідно з п.1 ст.17, ст.21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002402303 від 20.07.2010 р., яким до ФО-П ОСОБА_4 було застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 35650,00грн. : у 5-ти кратному розмірі суми, непроведенної через РРО (400,00 х 5) - 2000,00 грн., у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (16825,00 х 2= 33650,00), штрафна (фінансова) санкція - 33650,00 грн. (а.с. 5)
ФОП ОСОБА_4 не згодна з рішенням в частині застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) - подвійний розмір вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (16825,00 х 2= 33650,00).
При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Пунктом 2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" закріплено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що перевірка позивача проведена в межах повноважень органів державної податкової служби України.
Позивач стверджує, що з ціллю належного ведення бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_4 було укладено трудовий договір від 09.12.04 б/н з ОСОБА_5 (код НОМЕР_3). Згідно цього договору ОСОБА_5 виконує функції бухгалтера та несе матеріальну відповідальність. Оскільки місце проживання ОСОБА_5 знаходиться на певній відстані від кафе (АДРЕСА_1), первісна та деяка інша документація знаходиться за домашньою адресою бухгалтера, що сприяє забезпеченню належних умов праці та не суперечить вимогам законодавства. Оскільки перевірка здійснювалась не за місцем роботи особи, уповноваженої вести бухгалтерський облік на підприємстві позивача, то відсутність первинних документів на місці реалізації при наявності документів про внутрішнє переміщення ТМЦ не суперечить закону.
Суд звертає увагу на наступне. Відповідно до трудового договору від 09.12.04 б/н, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 43-45), остання зобов'язана виконувати роботу бухгалтера та нести матеріальну відповідальність. В зазначеному трудовому договорі не вказано іншого місця роботи особи, уповноваженої вести бухгалтерський облік на підприємстві позивача, ніж адреса кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1": АДРЕСА_2. Позивачем не було надано суду інших доказів на підтвердження того, що перевірка здійснювалась не за місцем роботи особи, уповноваженої вести бухгалтерський облік на підприємстві позивача.
В судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_2, який працював в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" барменом та був присутній під час проведення перевірки.
Свідок ОСОБА_2 вказав, що первинні бухгалтерські документи знаходяться в бухгалтерії, розташованій в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Відповідно до ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Пунктами 1, 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене Міністерством фінансів України (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Як свідчать матеріали перевірки, на вимогу фахівців ДПА у Харківській області не були надані накладні або будь-які інші первинні документи, які підтверджують надходження товарно-матеріальних цінностей та їх оприбуткування за обліком.
Згідно зі ст.21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З поданих позивачем до суду доказів не вбачається незаконність дій посадових осіб ДПА у Харківській області при проведенні перевірки, також не вбачається незаконність дій посадових осіб ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова під час прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Посадові особи відповідача діяли на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Доказами по справі: актом перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 02.07.2010 р. №5592/20/40/23/НОМЕР_2, показаннями свідка ОСОБА_2 спростовуються твердження позивача про відсутність підстав у ДПІ для застосування до ФОП ОСОБА_4 фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" через відсутність первинних документів на місці реалізації.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.07.2010 р. № 0002402303 в частині застосування штрафної санкції згідно ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР у розмірі 33650 грн.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 11, 69-71, 86, ч.1 ст.158, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування рішення - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 08.07.2010 року.
Суддя Р.В. Мельников