У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

                                                    П О С Т А Н О В А

                                          І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 року суддя Апеляційного суду м. Києва  Бець О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1  на постанову Солом»янського районного суду м. Києва від 17.01.2011 року про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за              ст. 124 КУпАП,

                                                    В С Т А Н О В И В :

        Як вбачається з оскарженої постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 11.12.2010 року, приблизно о 14.10 год., керуючи автомобілем «Ніссан Альмера», д.н. НОМЕР_1, по вул. Кільцева дорога, 4 в м. Києві, не врахувавши дорожньої обстановки під час зміни напрямку руху та не впевнившись в безпеці маневру, допустив зіткнення із автомобілем «Ман», д.н. НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. 10.1 ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 340 грн. в доход держави.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з постановою суду, вважає, що висновок суду про порушення ним Правил дорожнього руху є необґрунтованим, його винність в скоєнні ДТП вирішена на підставі суперечливих доказів, яким суд не дав належної оцінки, а також не врахував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому просить скасувати постанову Солом»янського районного суду м. Києва від 17.01.2011 року та закрити провадження у справі в зв»язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

       Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1 та його захисника, пояснення іншого учасника ДТП  ОСОБА_3, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляція підлягає задоволенню з  наступних підстав.

       Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов»язаний з»ясувати: чи було  вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують  і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

        Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП, обов»язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв»язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів  або іншого майна.

       Однак даних вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.

       Як видно з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 на місці ДТП та в судовому засіданні давав послідовні аналогічні пояснення про те, що  в момент зіткнення автомобілів, його автомобіль не рухався, оскільки попереду стояли автомобілі, був затор, зіткнення автомобілів відбулося через  недотримання безпечного інтервалу «притирання» його автомобіля вантажним автомобілем «Ман». Його автомобіль «Ніссан Альмера» був попереду автомобіля «Ман», який його випереджував, отже був перешкодою для вантажного автомобілю, що не заперечував його водій ОСОБА_3, що підтвердили  свідки ОСОБА_2 та старший інспектор ДАІ Дроваль Р.В. Зазначені доводи, з урахуванням матеріалів справи, суд вважає достатніми  і обґрунтованими.

       Інший учасник ДТП ОСОБА_3 пояснив в суді першої інстанції, що під»їжджаючи до Жулянського мосту він потрапив в затор, оскільки на крайній правій смузі дороги проводились ремонтні роботи, був знак звуження в ліву сторону. Не доїжджаючи до цього знаку він відчув удар в праве колесо автомобіля. До моменту удару він автомобіль «Нісан Альмера» взагалі не бачив, а також підтвердив, що був затор автомобілів.

       Характер наявних пошкоджень у автомобіля «Ніссан Альмера», а саме подряпин з лівого боку обох лівих дверей (більше задньої лівої двері), заднього лівого крила, не свідчить про те, що було скоєне зіткнення автомобілем «Нісан-Альмера» з автомобілем «Ман» при зміні напрямку руху, що спростовує пояснення  ОСОБА_3, що він почув удар в його автомобіль з правого боку. Разом з тим, автомобіль «Ман» мав пошкодження переднього правого крила, правої підніжки, ковпака переднього правого колеса, повторювача правого повороту. Автомобіль «Нісан Альмера», який знаходився  попереду був перешкодою для руху саме вантажного автомобіля.

       Вказані дані спростовують посилання в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду про порушення саме водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР, його винність в скоєнні ДТП вирішена на підставі суперечливих доказів, яким суд не дав належної оцінки, а також не врахував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       Отже, слід погодитись з доводами апеляції про те,  судове провадження у справі проведено з порушенням вимог ст. 245 КУпАП і суд обмежився тільки перерахуванням доказів, що містяться у справі, але не дав їм належної оцінки, не звернув уваги на їх суперечливість та відсутність в матеріалах справи документальних даних, які б спростовували ці розбіжності в доказах.

       Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції під час розгляду справи  були також залишені поза увагою доводи ОСОБА_1 і щодо порушень органами ДАІ вимог  ст.ст. 254, 256 КупАП при складанні і направленні протоколу про адміністративне правопорушення до суду.

       Так, у схемі ДТП, всупереч вимогам п.п. 6.1 п.6 «Інструкції з оформлення працівниками ДАІ МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху», затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77, із змінами, внесеними наказом МВС № 242 від 2.06.2009 року, не зображено графічно та не зафіксовано ширину саме проїзної частини разом з роздільними смугами та розташуванням дорожньої розмітки, ширину узбіччя, оскільки дорога звужувалась в зв»язку з ремонтом проїжджої частини. Дане порушення порядку складання схеми ДТП позбавляє суд можливості отримати точні дані на підтвердження чи спростування відповідних доводів ОСОБА_1 щодо знаходження автомобілів в смугах руху, а отже дійти висновку про його винуватість в ДТП. Ці відомості мають суттєве значення для правильного вирішення справи.   Вказані доводи суд першої інстанції залишив поза увагою та не дав їм оцінки.

       В постанові суд першої інстанції також зазначив, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом огляду місця ДТП, однак вказаного протоколу в матеріалах справи не має, оскільки він не складався.  

       Враховуючи викладене, постанова суду є незаконною, необґрунтованою і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

                На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

                                                  П О С Т А Н О В И В :

        Апеляційну скаргу    ОСОБА_1 задовольнити.

       Постанову Солом»янського районного суду м. Києва від 17.01.2011 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. - скасувати ,  а провадження у справі закрити  на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП в зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

       Постанова  апеляційного суду  набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

                     Суддя Апеляційного

                     суду м. Києва                                                  Бець О.В.